Дело № 2-1135-2009 рік
САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Рішення
Іменем України
9 вересня 2009 року Сакський міськрайсуд АР Крим у складі: головуючого - судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Мамутовою ЗН,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про оспорювання батьківства,
Встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до служби по справах дітей Сакськоъ районної державної адміністрації в АР Крим про оспорювання батьківства у відношенні дитини: ОСОБА_3, народження 3 травня 2002 року у ОСОБА_4. Позов мотивує тим, що з 15 травня 1993 року до 8 липня 2002 року він був у шлюбі з матір»ю дитини, проживали у Росії, м. Жигулівськ, с. Зольне, вул.. Клубна, 10. Шлюбні відносини були розірвані у 1996 році, а у 1997 році ОСОБА_4 виїхала на Україну. Оскільки шлюбні стосунки не підтримувалися, шлюб був фактично розірваний, ОСОБА_2 у 2002 році звернувся до суду та 27 червня 2002 року судом було винесено рішення про розірвання шлюбу. Однак, у 2008 році від служби по справах дітей Сакської райдержадміністрації позивачеві стало відомо, що у ОСОБА_4 3 травня 2002 року народився син, батьком якого був записаний саме ОСОБА_2, оскільки на час народження дитини, він ще був юридично у шлюбі з матір»ю дитини. Оскільки батьком дитини він не може бути, просить суд виключити з актового запису запис про його батьківство у відношенні вказаної дитини.
В судовому засіданні представник позивача, Швайковська ГВ, діюча на підставі довіреності, позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити, вказавши, що позивач є її відчимом, їй відомо, що її мати вивізла з Росії раніше, а мати повернулася у 1997 році. Син ОСОБА_5 у матері народився у 2002 році, коли мати проживала з іншим чоловіком, який невзгоді був позбавлен волі, а недавно звільнився з міст позбавлення волі, приходив до бабусі та з»ясовував де його син.
Представник відповідача Пономаренко НО позов визнала та вказала, що службі відомо, що позивач був записаний батьком дитини лише тому, що юридично шлюб з матір»ю дитини був ще не розірваний. Представник підтвердила, що служба з»ясовувала усі обставини життя ОСОБА_2, ОСОБА_4, та відомо, що дитина у останній народилася у 2002 році від іншого чоловіка.
Представник Білогірського дитячого будинку-інтернату в судове засідання не з»явився, сповіщені належним чином.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам: як встановлене у судовому засіданні, позивач ОСОБА_2, проживає у м. Жигулівськ Росії, де проживав раніше разом з дружиною ОСОБА_6 Однак, сімейні стосунки були розірвані у 1996 році, в 1997 році ОСОБА_4 виїхала на постійне місце проживання у Крим, більше до позивача не поверталася. Наведені обставини підтвердили, як представник позивача Швайковська ГВ так і свідки Яіцька НА, Слободянік ВА, ОСОБА_7 Повернувшись з Росії, ОСОБА_6 ніяких стосунків з чоловіком не підтримувала, проживала разом з матір»ю, у 2002 році проживала разом з іншим чоловіком, від якого народила дитину, сина ОСОБА_5 3 травня 2002 року. Чоловік визнавав своє батьківство у відношенні дитини, однак, батько дитини був засуджений до позбавлення волі. Бальком дитини був записаний позивач лише тому, що у 2002 році шлюб не був розірваний. Актовий запис про народження був зроблений на підставі ст.. 133 СК України, що випливає з довідки керівника органу реєстрації актів цивільного стану. Як вбачається з доданих до справи документів, Коновалов ПА з 1997 року проживає разом з іншою дружиною, ОСОБА_8, має трьох синів, народження 2004, 2005, 2006 років народження. Довідка Іванівського голови сільради свідчить, що ОСОБА_2 виїхав на постійне місце проживання до Росії 11 жовтня 1989 року. А ОСОБА_4 була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 до 13 лютого 1997 року, що підтверджується довідкою сільради с. Зольне від 12 августа 2008 року. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу1-ЕР № 604745 видане 21 серпня 2002 року свідчить, що ОСОБА_2 та Коновалова ИА розірвали шлюб 8 липня 2002 року. Мати дитини померла 18 травня 2005 року.
У відповідності до ст. 136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122,124,126 і 127 СК України, має право оспорювати батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини, зокрема, має це право той, хто перебував з матір»ю дитини у шлюбі; Оспорюючи своє батьківство, особа вимагає від суду виключення його імені з актового запису про народження дитини. В той же час закон позбавляє можливості оспорювати батьківство того, хто знав, що не є батьком дитини, але за його згодою був зареєстрований ним. Позивач на час народження дитини, з матір»ю дитини не проживав, не знав про те, що народилася дитина, згоди на запис його батьком не надавав, тому має право оспорити батьківство. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. При цьому позовна давність не застосовується. Тобто особа, яка записана батьком дитини, має право пред'явити до суду позов про виключення імені особи, як батька, з актового запису про народження дитини. Оскільки наведені обставини доведені в судовому засіданні,
На підставі ст..ст. 122, 136, 129 СК України, ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до служби по справах дітей Сакської районної державної адміністрації в АР Крим, до Білогірського дитячого будинку-інтернату про оспорювання батьківства задовольнити.
Виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_3, який народився 3 травня 2002 року, у с. Іванівка Сакського району АР Крим, у матері ОСОБА_4 Алфєєвни, запис № 10 від 10 травня 2002 року, зроблену у відділі реєстрації актов громадянського стану Сакського районного управління юстиції АР Крим, про батьківство ОСОБА_2,
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суда Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України та підлягає негайному виконанню у розмірі платежа на один місяць.
Головуючий