ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.06.06 | Справа № 5/274-06. |
за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе" м. Суми
до відповідача – головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, м. Суми
про врегулювання розбіжностей по договору
Суддя Гудим В.Д.
Представники:
Від позивача – предст. Титаренко П.В., Кисельов В.М.
Від відповідача – предст. Нагорний В.Б., Нестеренко А.Ю.
Засідання розпочате 29.05.06р., відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні оголошено перерву до 8.06.05р.
Суть спору: Викладена в ухвалі від 15.05.06р.
Позивач подав позовну заяву про врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами при укладенні договору від 1.10.05р. № ДБ 18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, зокрема позивач просить зобов’язати відповідача укласти пункти 15, пп. 3 п. 17; пп. 8 п. 17; пп. 13 п. 18; пп. 2 п. 19; пп. 5 п. 20; пп. 4-6 п. 21; пп. 2 п. 22; абз. 4,5 п. 27; п. 33 та п. 34 зазначеного договору в редакції, запропонованій позивачем.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні 29.05.06р. позивач зазначив, що сторони дійшли згоди щодо укладення Преамбули договору в редакції, запропонованій відповідачем, решта пунктів залишилась не врегульованою, про що відповідач подав протокол розбіжностей, згідно з яким неврегульованими залишилися пункти 15, пп. 3 п. 17; пп. 8 п. 17; пп. 13 п. 18; пп. 2 п. 19; пп. 5 п. 20; пп. 4-6 п. 21; пп. 2 п. 22; абз. 4,5 п. 27; абз. 1, 7 п. 34 та п. 36.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладенні договору від 1.10.05р. № ДБ 18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі Договір) між сторонами виникли розбіжності щодо редакції пунктів 15, пп. 3 п. 17; пп. 8 п. 17; пп. 13 п. 18; пп. 2 п. 19; пп. 5 п. 20; пп. 4-6 п. 21; пп. 2 п. 22; абз. 4,5 п. 27; абз. 1, 7 п. 34 та п. 36.
Позивач запропонував укласти пункт 15 Договору в такій редакції: “За несвоєчасне внесення плати Споживач сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання".
Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію цього пункту: "За несвоєчасне внесення плати Споживач сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб’єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, тобто зазначений Закон є спеціальним законом в галузі надання послуг з енергозабезпечення, в межах якого позивачем запропоновано встановити відповідальність споживача за несвоєчасну оплату послуг в разі порушення останнім строків оплати, тому пункт 15 приймається в редакції, запропонованій позивачем.
Позивач запропонував укласти підпункти 3, 8 п. 17 Договору в такій редакції:
п.17. Споживач має право на:
пп. 3) відшкодування збитків, завданих його майну та/або об'єкту (об'єктів), в наслідок неналежного надання послуг або їх ненадання;
пп.8) внесення за погодженням з Виконавцем у Договір змін;
Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував наступну редакцію цих підпунктів: пп. З) Відшкодування збитків, завданих його майну та/або об'єкту (об'єктів), шкоди, завданої життю чи здоров'ю працівників Споживача, внаслідок неналежного надання послуг або їх ненадання; пп.8) Внесення за погодженням з Виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги, посилаючись на пп. 3 та пп. 12 п. 16 Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05р. № 630.
В обґрунтування запропонованої редакції пп. 3 п. 17 Договору позивач посилається на те, що Типовий договір є загальним і передбачає всі можливі умови надання послуг юридичним і фізичним особам з централізованого постачання холодної та гарячої води; з водовідведення та з централізованого опалення, які надаються різними виконавцями, передбаченими Законом України „Про теплопостачання" та Законом України „Про житлово-комунальні послуги", а саме: з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також з надання житлово-комунальних послуг. Позивач зазначає, що він є виробником і постачальником теплової енергії і за Договором надає Відповідачу, який є юридичною особою, послуги лише з централізованого опалення. Позивач також зазначає, що законодавством не передбачено відшкодування шкоди, завданої життю чи здоров'ю працівників споживача послуг з централізованого опалення.
Приймаючи до уваги, що редакція пп. 3 п. 17 Договору, що запропонована відповідачем повністю відповідає змісту Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 і не суперечить вимогам чинного законодавства, господарський суд приймає підпункт 3 п. 17 Договору в редакції, запропонованій відповідачем.
Крім того, в обґрунтування запропонованої редакції пп. 8 п. 17 Договору позивач посилається на те, що відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України „Про теплопостачання" від 2.06.2005р., встановлення тарифів на теплову енергію відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Так, діючі тарифи встановлені рішенням Сумської міської Ради від 21.11.2000р. № 558, про що вказано в п.5 Договору, тобто, як зазначає позивач, офіційно встановлені розміри тарифів і терміни їх встановлення є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, які є споживачами теплової енергії, що виробляє Позивач, і нові тарифи діють з дня їх встановлення органом місцевого самоврядування, тому такі зміни не потребують ніякого погодження ні з боку Позивача, ні з боку Відповідача, в зв’язку з чим пп. 8 п. 17 Договору приймається в редакції позивача.
Позивач запропонував укласти пп. 13 п. 18 Договору в такій редакції:
п.18. Споживач зобов'язаний:
пп.13) при наявності у користуванні Споживача водонагрівача, додержуватись норм якості (загальна лужність, залишкова загальна жорсткість, розчинний кисень) зворотної мережної води не нижче норм якості прямої мережної води.
В обґрунтування зазначеної редакції цього підпункту позивач посилається на те, що порушення норм якості зворотної мережної води при користуванні Споживачами встановленими в їх приміщенні водонагрівачами може викликати негативні наслідки і привести до порушень в системі теплопостачання. Крім того, вказана умова Договору має загальний характер, і якщо в користуванні Відповідача немає водонагрівачів, вона до нього не має відношення.
Відповідач просить виключити цей підпункт, посилаючись на ст. 179 Господарського кодексу України, якою передбачено, що сторони не можуть відступати від змісту типового договору.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що сторони при укладенні договору мають право конкретизувати його умови, господарський суд вважає посилання позивача щодо редакції зазначеного підпункту обґрунтованими, тому пп. 13 п. 18 Договору приймається в редакції, запропонованій позивачем.
Позивач запропонував укласти пп. 2 п. 19 Договору в такій редакції:
п.19. Виконавець має право:
пп.2) вносити за погодженням зі Споживачем зміни у Договір.
Відповідач запропонував укласти цей підпункт, доповнивши його словами: "…що впливають на розмір плати за послуги".
Оскільки діючі тарифи на теплову енергію встановлюються рішенням Сумської міської ради і питання щодо коригування розміру плати за послуги не відноситься до компетенції позивача, господарський суд приймає пп. 2 п. 19 Договору в редакції, запропонованій позивачем.
Позивач запропонував укласти пп. 5 п. 20 Договору в такій редакції:
п.20. Виконавець зобов'язаний:
пп.5) звільняти Споживача від плати за послуги у разі їх ненадання.
Відповідач запропонував укласти цей підпункт, доповнивши його словами: "… та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-будівельних робіт", посилаючись на пп. 12 п. 19 Типового договору.
Не погоджуючись з редакцією, запропонованою відповідачем, позивач посилається на те, що законодавством, Договором, а також і у Протоколі розбіжностей не встановлений розмір компенсації та порядок і строки її виплати. Додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - «Правила»), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 і Договором передбачено, крім відшкодування збитків, також і зменшення
розміру плати в разі неналежного надання Послуг або їх надання не в повному обсязі.
Крім того, як зазначає позивач, теплові мережі і внутрішньо будинкові мережі, аварійно-будівельні роботи яких можуть проводитись, не належать позивачеві і обслуговуються не позивачем, а іншими підприємствами, з причини чого позивач не може нести відповідальність за порушення строків аварійно-будівельних робот.
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає посилання позивача обґрунтованими, тому пп. 5 п. 20 Договору приймається в редакції, запропонованій позивачем.
Відповідач запропонував доповнити п. 20 Договору підпунктом 8, виклавши його зміст в такій редакції: „Вживати заходів по ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень кількісних і якісних показників надання послуг у строки, встановлені згідно із законодавством", посилаючись на пп. 11 п. 19 Типового договору.
Позивач вважає, що вимога відповідача про доповнення п. 20 Договору підпунктом 8 є безпідставною, оскільки в пп. 11 п.19 Типового договору, на який у Протоколі розбіжностей посилається Відповідач, мова йде про утримання в належному технічному стані, обслуговування, ремонт (та інше) – внутрішньо будинкових мереж, які знаходяться на об'єкті Відповідача (Споживача) і повинні обслуговуватись не Позивачем, а
підприємством по обслуговуванню житла
Приймаючи до уваги, що вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій теплових мереж і внутрішньо будинкових мереж не входить до компетенції позивача, господарський суд вважає вимоги відповідача про доповнення п. 20 Договору пп. 8 безпідставними і необґрунтованими.
Позивач запропонував доповнити п. 21 Договору підпунктами 4, 5, 6, виклавши їх в такій редакції:
п.21. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і Договором за: Ф.
пп.4) недбале зберігання своїх засобів обліку, що призвело до порушень їх нормальної роботи, - шляхом сплати штрафу у розмірі 25% вартості Послуг (визначеній за нормативами (нормами) споживання - договірними навантаженнями згідно Додатку №1), спожитих за період з дати останньої перевірки засобів обліку Виконавцем до дня виявлення ним вищевказаного порушення;
пп.5) недостовірні дані про зміни (збільшення) площі об'єкту (об'єктів) споживання Послуг (приміщень, квартир, будинків), про зміни суб'єктів користування Послугами, про встановлені додаткові теплоспоживальні прилади, про засоби обліку води та теплової енергії, про зміни кількості осіб, що споживають гарячу воду на об'єкті (об'єктах) Споживача, про іншу інформацію, необхідну Виконавцю для належного виконання умов Договору. - шляхом сплати штрафу у розмірі 25% вартості Послуг (визначеній за нормативами (нормами) споживання - договірними навантаженнями згідно Додатку №1), спожитих Споживачем з моменту, коли він був зобов'язаний надати Виконавцю достовірні дані до дня виявлення їм вищевказаного порушення;
пп.6) споживання Послуг без дозволу Виконавця, - шляхом сплати штрафу у розмірі 200% вартості Послуг (визначеній за нормативами (нормами) споживання - договірними навантаженнями згідно Додатку №1), спожитих споживачем з моменту, коли він був зобов'язаний отримати дозвіл Виконавця до дати отримання дозволу Виконавця; ..."
В обгрунтування своєї позиції позивач посилається на ст.31 Закону України „Про теплопостачання", яка передбачає застосування штрафних санкцій до
суб'єктів господарювання за правопорушення у сфері теплопостачання, зокрема:
„... 1) за неподання передбаченої законом інформації..., або подання завідомо недостовірної інформації -у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання та теплоспоживання ... представників теплогенеруючих (теплопостачальних) організацій при виконанні ними службових обов'язків;
- у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) за водозбір з систем опалення через крани та інші пристрої; самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії; роботу з пошкодженими пломбами на приладах комерційного обліку теплової енергії або їх роботу з простроченим строком метрологічної повірки - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ..."
Тобто, як зазначає позивач, передбачений пп. 4 - 6 п. 21 Договору розмір штрафних санкцій, які будуть застосовані у разі недотримання та порушення Відповідачем вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, відповідають вимогам чинного законодавства.
Не погоджуючись з редакцією п. 21 Договору відповідач в протоколі розбіжностей запропонував пп. 4 - 6 п. 21 Договору виключити, посилаючись на ст. 179 Господарського кодексу України, якою встановлено, що сторони не можуть відступати від Типового договору.
Відповідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:…. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Позиція позивача щодо редакції пп. 4 - 6 п. 21 Договору ґрунтується на Законі України „Про теплопостачання", яким передбачено застосування штрафних санкцій за правопорушення у сфері теплопостачання, межах якого позивачем запропоновано встановити відповідальність споживача, тому п. 21 Договору стосовно підпунктів 4-6 приймається в редакції позивача.
Позивач запропонував укласти пп. 2 п. 22 Договору в такій редакції:
п.22. Виконавець несе відповідальність у разі:
пп.2) зниження кількісних і якісних показників Послуг, надання Послуг не в повному обсязі - шляхом зменшення розміру плати та виплати Споживачеві компенсації за перевищення з вини Виконавця строків проведення аварійно-відбудовних робіт в розмірі, встановленому законодавством.
Відповідач в протоколі розбіжностей пропонує укласти цей підпункт в такій редакції: "Зниження кількісних і якісних показників Послуг, надання Послуг не в повному обсязі - шляхом зменшення розміру плати та виплати Споживачеві компенсації за перевищення з вини Виконавця строків проведення аварійно-відбудовних робіт в розмірі 25 відсотків місячної плати за послугу за кожну добу їх ненадання", посилаючись на пп.2 п. 21 Типового договору.
В обґрунтування запропонованої редакції пп. 2 п. 22 Договору позивач посилається на те, що теплові мережі і внутрішньо будинкові мережі не належать і не обслуговуються Позивачем, в зв’язку з чим позивач вважає, що вимоги відповідача про виплату позивачем компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт є безпідставними, крім того, зменшення відповідачеві розміру плати за теплову енергію в разі надання позивачем послуг не в повному обсязі, а також в разі відхилення кількісних та якісних показників послуг передбачено пп. 4 п. 17 Договору.
Оскільки теплові мережі і внутрішньо будинкові мережі не належать і не обслуговуються позивачем, господарський суд приймає пп. 2 п. 22 Договору в редакції позивача.
Позивач пропонує укласти абз. 4, 5 п. 27 Договору в такій редакції:
п.27. Виконавець може відмовити Споживачеві в задоволенні його претензій щодо відхилення кількісних і якісних показників Послуг на підставі: ~
абз. 4 - невиконанні Споживачем заходів щодо утеплення об'єкту (приміщення, будинку); *
абз. 5 - правильності розрахунків кількості послуг (при розрахунковому способі).
Відповідач в протоколі розбіжностей пропонує абз. 4 п. 27 Договору викласти в такій редакції: "аналізу якості води", посилаючись на абз. 4 п. 25 Типового договору, а абз. 5 п.27 – виключити, посилаючись на те, що Типовий договір не передбачає такої умови.
В обґрунтування запропонованої редакції абз. 4, 5 п. 27 Договору позивач зазначає, типовий договір має загальний характер і поширюється на всі види Послуг, які передбачені Правилами, а не лише на Послуги з центрального теплопостачання, як це має місце у Договорі. Аналіз якості води, її відповідність санітарно-технічним нормам має значення і є суттєвою умовою при постачанні холодної та гарячої води, а позивач надає Послуги лише з централізованого опалення, при якому характеристиками Послуг є не аналіз якості води, а температура теплоносія, температура у приміщенні за
умови його утеплення споживачами, та інші показники.
Крім того, відповідно до пп. 9 п. 3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р., споживач зобов'язаний своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає, або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період", а п. 8 Правил надає виконавцю право „... вимагати від споживача дотримання нормативно-правових у сфері житлово-комунальних послуг".
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає редакцію абз. 4 п. 27 Договору, запропоновану позивачем обґрунтованою і такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Стосовно абз. 5 п. 27 Договору, позивач посилається на те, що Правилами передбачено розрахунковий спосіб обліку споживання теплової енергії
(за нормативами споживання), який використовується при відсутності в приміщенні споживача засобів обліку теплової енергії (п. п. 10, 15, 16 Правил). Відповідно до п.4 ст.179 ГК України, з урахуванням вимог Правил і на основі Типового договору, позивачем складено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, який укладається з усіма споживачами - юридичними особами, положення якого мають загальний характер і конкретизуються при виконанні договору окремо для кожного споживача. Позивач також зазначає, що якщо приміщення відповідача обладнане засобами обліку теплової енергії, відповідно вимог Правил та умов Договору справляння плати відповідачем буде проводитись з урахуванням показань засобів обліку, і лише в разі їх несправності плата за послуги вноситься згідно з нормативами (п.10, п.15, п.16 Правил, п.6, 7 Договору).
Враховуючи зазначене, абз. 5 п. 27 Договору приймається в редакції позивача.
Позивач пропонує укласти абз. 1 п. 34 Договору в такій редакції: "Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 1.10.05р., а встановлені в п. 5 Додатку № 2 умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 1.10.04р."
Відповідач пропонує цей абзац виключити.
Відповідно до вимог чинного законодавства договір, укладення якого передане на вирішення до суду, вважається укладеним з дня набрання чинності рішенням по даній справі, тому господарський суд вважає запропоновану позивачем редакцію абз. 1 п. 34 Договору необгрунтованою і безпідставною.
Позивач пропонує укласти абз. 7 п. 34 Договору в такій редакції: "Сторона, яка має намір достроково розірвати Договір, повинна не пізніше 30-ти днів до дати розірвання Договору направити відповідне письмове повідомлення іншій Стороні, а інші Сторона повинна розглянути вказане повідомлення та письмово відповісти протягом п’яти днів з моменту отримання повідомлення.
Відповідач в протоколі розбіжностей пропонує укласти зазначений абзац п. 27 Договору в такій редакції: "Сторона, яка має намір достроково розірвати Договір, повинна не пізніше 30-ти днів до дати розірвання Договору направити відповідне письмове повідомлення іншій Стороні", посилаючись на те, що дострокове розірвання договору не потребує згоди сторін.
Господарський суд не може прийняти до уваги посилання відповідача, оскільки відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи зазначене, абз. 7 п. 34 Договору приймається в редакції, запропонованій позивачем.
Позивач пропонує укласти п. 36 Договору в такій редакції: "Виконавець не надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд, не несе відповідальність за їх ненадання чи неналежне надання.
Відповідач пропонує виключити цей пункт, посилаючись на те, що дана умова не стосується предмету договору.
Оскільки дана умова Договору, запропонована позивачем, має довідковий характер про обсяг послуг, які надає позивач і які він не надає, господарський суд вважає за необхідне залишити п. 36 Договору в редакції позивача.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Преамбулу договору від 1.10.05р. № ДБ 18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе" м. Суми та головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області вважати укладеною в редакції, запропонованій головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, а саме: "ВАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе", в особі директора "Котельня Північного промвузла" Жовтобрюх Миколи Вікторовича, що діє на підставі наказу № 151 від 04.06.2004р. (далі - Виконавець), з однієї сторони, і головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке є орендарем нежитлового приміщення (далі-Споживач), в особі начальника Машкіної Лілії Євгенівни, яка діє на підставі Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Пенсійного фонду України 27.06.2002р. № 11-2 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 12.07.2002р. за № 581/6869, з другої сторони при спільному згадуванні - Сторони, уклали цей Договір про нижченаведене".
2. Підпункт 3 пункту 17 договору від 1.10.05р. № ДБ 18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе" м. Суми та головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області вважати укладеним в редакції, запропонованій головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, а саме: " Відшкодування збитків, завданих його майну та/або об'єкту (об'єктів), шкоди, завданої життю чи здоров'ю працівників Споживача, внаслідок неналежного надання послуг або їх ненадання".
3. Абзац 1 пункту 34 договору від 1.10.05р. № ДБ 18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе" м. Суми та головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області виключити.
4. В іншій частині Договір від 1.10.05р. № ДБ 18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе" м. Суми та головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, в тому числі стосовно пунктів 15, пп. 8 п. 17; пп. 13 п. 18; пп. 2 п. 19; пп. 5 п. 20; пп. 4-6 п. 21; пп. 2 п. 22; абз. 4,5 п. 27; абз. 7 п. 34 та п. 36, вважати укладеним в редакції відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе" м. Суми.
Суддя Гудим Валентин Дмитрович.