Справа № 2-1014/09

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Артиша Я.Д.

при секретарі: Попко С.С.

з участю представника позивача: Савицької Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,-

встановив:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на заставлене майно. Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного 28 травня 2008 року кредитного договору № 209/к відповідачу було надано кредит в сумі 17000 грн. з кінцевим терміном повернення 04.11.2009 року зі сплатою 27 % річних. Зобов’язання відповідача щодо повернення ним суми кредиту, залишилось не виконаним. Станом на 02.06 2009 року за відповідачем рахується заборгованість по кредиту – 8233, 77 грн., заборгованість по процентах – 142, 83 грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 13, 68 грн., штраф (фіксована частина) – 250 грн., штраф (процентна складова)- 419, 51 грн., а всього заборгованість складає 9059, 79 грн.

Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором,              28.05.2008 року сторони по справі уклали договір застави №209/к, за яким відповідач надав позивачу по справі у заставу торгівельний контейнер                         (металоконструкція) АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у заяві та просила його задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не з’явилась. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що стверджується поштовим повідомленням.

Перевіривши матеріали справи, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що   28 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 209/к, відповідно до якого відповідачу було надано споживчий кредит в сумі 17000 грн. з кінцевим  терміном повернення                         04.11.2009 року зі сплатою 27 % річних (а.с.6-8). Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 02.06. 2009 року відповідач заборгував позивачеві 9059, 79 грн., з них: заборгованість за кредитом – 8233, 77 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 142, 83 грн., пеня – 13, 68 грн., штраф (фіксована частина) 250 грн., штраф (процентна складова) – 419, 51 грн.

Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 28.05.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір застави               № 209/к, за яким відповідач надав позивачу по справі у заставу торгівельний контейнер (металоконструкція) АДРЕСА_1 ( а.с 9-11)

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» не виконала, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з договору застави майна                 № 209/к від 28 травня 2008 року, витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 28 травня 2009 року сторони по справі уклали договір застави рухомого майна № 209/к, за яким відповідач надав позивачу по справі у заставу торговий контейнер (металоконструкція), № 14, пл. 12, 5 кв.м., що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, в той же день відомості про забезпечувальне обтяження були внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до ч.ч.3,4 ст.577 ЦК України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором не виконав, а його зобов’язання були забезпечені належним чином оформленою заставою рухомого майна – торговим контейнером (металоконструкція), позовні вимоги ґрунтуються на умовах укладених між сторонами по справі договорів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати в зв’язку з повним задоволенням позову суд покладає на відповідача.

На підставі ст. 526, 572, 577, 589, 590, 1054 ЦК України, керуючись                 ст.ст. 10, 60, 88, 212 – 215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави – торговий контейнер                          (металоконструкція) № 14, пл. 12,5 кв.м., який знаходиться  по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного торгового контейнера (металоконструкція) №14, пл. 12,5 кв.м. ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також з наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу даного торгівельного контейнера в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 9059 грн.79 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 90 грн.60 коп. і витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн .

Заочне рішення може бути переглянуте Володимир-Волинським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий