Справа № 127/2-3514/10 Провадження № 22-ц/772/1031/2017Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.

Категорія Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Марчук В.С., Сала Т.Б.

при секретарі: Агєєвій Г.В.

за участю представника заявника Макушинського Ю.І., представника стягувача ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду від 17.01.2017 року ,-

В с т а н о в и л а :

Головний державний виконавець ВДВС Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Макушинський Ю.І. звернувся до суду з вказаним поданням, зазначаючи, що на виконанні ВДВС Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області знаходиться зведене виконавче провадження № 53178462. За виконавчим листом № 2-3514/10 виданим 11.08.2010 року, рішення суду на сьогоднішній день боржником ОСОБА_4 не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє. За повідомленням Державної міграційної служби України від 26.09.2016, ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданий 03.12.2008 та серії НОМЕР_2, виданим 03.12.2013. Враховуючи викладене, просив обмежити боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2017 р. задоволено подання головного державного виконавця Макушинського Ю.І. ВДВС Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області та тимчасово обмежено боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначену ухвалу скасувати через порушення судом норм процесуального права, а у задоволенні подання головного державного виконавця Макушинського Ю.І. ВДВС Центрального ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області про тимчасове обмеження виїзду за кордон - відмовити. Зазначив, що суд керувався недіючою нормою матеріального права, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду та доцільність обмеження його конституційних прав.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання, суд виходив з того, суд першої інстанції виходив з того, що боржник не виконує рішення суду.

З таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального та процесуального права, не дослідив обставини, що мають значення для вирішення справи, не оцінив докази - матеріали виконавчого провадження та розглянув справу у відсутність державного виконавця, чим порушив порядок, встановлений для розгляду подання.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому та ст.377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно з п. 19 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця.

Відповідно до п. 5, ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що постановами державного виконавця від 22.12.2016 року за виконавчим листом № 2-3514/10 виданим 11.08.2010 року відкрито виконавче провадження.

На даний момент рішення суду на підставі якого здійснюється вказане виконавче провадження боржником не виконане.

В поданні зазначено, що державним виконавцем здійснювався виклик боржника (копії додаються), проте до подання державним виконавцем копії не додані.

За таких обставин, суд першої інстанції не звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням. Державним виконавцем не доведено факт умисного ухилення боржника від виконання судового рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суд розглянув подання за відсутності у судовому засіданні державного виконавця, а неявка останнього перешкодила встановленню обставин ухилення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Крім того, задовольняючі подання державного виконавця суд першої інстанції керувався п.2, ч. 1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», яка на момент розгляду справи втратила чинність на підставі Закону N 888-VІІІ ( 888-19 ) від 10.12.2015.

Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи, і ці порушення були допущені судом першої інстанції, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду від .01.2017 року скасувати, а матеріали подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: С.Г. Копаничук

Судді: /підписи/ Т.Б. Сало

В.С. Марчук

Згідно з оригіналом: