У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 27 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва  від 30 вересня 2003 року,

в с т а н о в и л а:

зазначеним вироком засуджений:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимий,

- за ч.4 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі;

- за ч.4 ст. 189 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

            На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено до відбування 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 

            Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено військового звання капітана.

            ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 19 квітня 2002 року, біля 09 години, за попередньою змовою з іншими особами у квартирі АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 10 198 гривень.  

            Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, приблизно о 10 годині  того ж дня, у зазначеній квартирі, за попередньою змовою з іншими особами, під погрозою насильства та здійснюючи психічний тиск, почали вимагати у потерпілого ОСОБА_2 120 тис. доларів США, внаслідок чого, реально сприймаючи погрози щодо нього та його сім'ї, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 75 тис. доларів США.

            Зазначеним вироком засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, касаційні скарги яких ухвалою Верховного Суду України від 19 жовтня 2004 року залишені без задоволення.

            У касаційні скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії із ст. ст. 189 ч. 4, 186 ч.4 КК України на ст., ст. 189 ч.2, 186 ч.2 КК України та пом'якшити покарання. Мотивуючи це тим, що показання потерпілого щодо сум грошей, якими вони заволоділи і які вимагали суперечливі і не мають  свого підтвердження. Крім того, засуджений вказує на суперечливі вказівки у вироку районного суду щодо його засудження за ст. 186 ч.4 КК України.

            Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

            Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів

            Так, потерпілий ОСОБА_2, як  на досудовому слідстві так і у суді, показав, що ОСОБА_1, представившись співробітником СБУ, разом з іншими особами, із застосуванням наручників та психічного насильства, а саме, залякуванням притягненням його до кримінальної відповідальності та позбавленням волі, вимагав у нього 120 000 доларів США. При цьому ОСОБА_1 та інші відкрито заволоділи його грошима: 600 доларами США та 7 000 грн. Вважаючи засуджених співробітниками СБУ і реально сприймаючи їх погрози, він змушений був передати їм 75 000 доларів США. При цьому він разом із засудженими їздив до свого помешкання на ІНФОРМАЦІЯ_2, де взяв гроші у сумі 45 тис. грн., які віддав вимагателям. Оскільки вказана сума їх не влаштувала, то за рештою частиною грошей він разом із засудженими їздив на ІНФОРМАЦІЯ_3 свого друга, ОСОБА_5, який позичив йому 30 тис. доларів США. Оскільки засуджені вимагали у нього 120 тис. доларів США, які він не міг їм надати, то вони дали йому для цього 3 тижні, протягом яких засуджений ОСОБА_3 телефонував йому і погрожував, це змусило його звернутись до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що позичав потерпілому 30 тис. доларів США, які той забрав у нього 19 квітня 2004 року у офісі на ІНФОРМАЦІЯ_3.

Показання потерпілого в частині  поїздок за грошима підтвердили засуджені у цій же справі СОСОБА_3 та ОСОБА_4, при цьому останній показав, що, коли потерпілий повернувся із пакетом на ІНФОРМАЦІЯ_3, він сказав, що “тут 30”.

Наведеними доказами спростовуються доводи касаційної скарги про те, що показання потерпілого у частині сум, які засуджені у нього вимагали, нічим не підтверджуються.

Безпідставними є і посилання ОСОБА_1 на те, що у мотивувальній та резолютивній частині вироку є істотні суперечності, внаслідок чого вирок підлягає скасуванню.

Так у мотивувальній частині вироку вказано, що дії засуджених необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, в той час як в обґрунтування кваліфікації дій наводяться кваліфікуючі ознаки передбачені ч. 4 ст. 186 КК України, що дає право говорити про технічну помилку. І не є підставою для скасування вироку.

За таких обставин застосований кримінальний закон відповідає фактичним обставинам справи як вони викладені у судових рішеннях.

            Призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України

            Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Верещак В.М.                                   Лавренюк М.Ю.                           Селівон О.Ф.