Судове рішення #6400000

 



Справа № 11-593                            Головуючий1інстанці:Науменко М.А.    Категорія: 368 ч.1 КК України                            Доповідач: Нагорний А.М.



УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ


    16 вересня 2009р.. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської обл. в складі:

Головуючого – Авраменка М.Г.

Суддів – Нагорного А.М., Костенко І.В.

З участю прокурора ? Нечепоренко С.П. та адвоката ОСОБА_1

    Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за  апеляцією прокурора Фастівського р-ну, засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської обл. від 7 липня 2009р.

    Цим вироком         ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Біла                       Церква, раніше не судимий,

засуджений за ст.368 ч.1 КК України, з застосуванням ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням його права займати посади в правоохоронних органах і займатись правоохоронною діяльністю строком на 2 роки. Покарання призначене з  випробовуванням і іспитовим строком на 2 роки.

    ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він працюючи в податковій міліції і займаючи посаду оперуповноваженого відділення оперативного відділу ГВПМ Білоцерківської ОДПІ, будучи представником влади, 27 травня 2008р. отримав від засновника та керівника ПП «БОВ» ОСОБА_3 хабар у вигляді квитанції оплати за бензин на суму 5000грн. Хабар був отриманий ОСОБА_2 за сприяння ним у вирішенні проблем підприємця, які могли виникати у нього як у платника податків.

    В поданій апеляції засуджений не згоден з вироком суду, він вказує, що злочину не вчиняв, а ОСОБА_3 спровокував дачу хабара, передавши йому не квитанцію про оплату несплачених податків, яку мав передати за домовленістю, а передав квитанцію про оплату бензину, чого він ОСОБА_2 не знав. Покази в яких він визнавав себе винним  і вказував про домовленість з директором ТОВ «АНТЕЙ ЛТД», про зняття з рахунку готівки в сумі 5000грн. за оплачений бензин, його змусили дати, застосувавши недозволені методи слідства. На цьому підприємстві він нікого не знає і такої домовленості не могло бути.

    Засуджений вказує, що стенограма аудиозапису його розмови з ОСОБА_3, на яку посилається у вироку суд, - була змонтована працівниками СБУ, ніякої розмови про одержання хабара він з ОСОБА_3 не вів.

    ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати і справу провадженням закрити.

   




    Апеляція адвоката за змістом аналогічна апеляції засудженого. Поряд з тим, адвокат зазначає, що квитанція на оплату бензину не може бути предметом хабара, оскільки не має будь-якої цінності, а свідки по справі показали, що за цією квитанцією ніхто окрім ОСОБА_3 не зміг би отримати талони на бензин. Адвокат також зазначає, що висновок суду про те, що ОСОБА_2 мав намір отримати за квитанцію готівку через своїх знайомих в ТОВ «Антей», - не ґрунтується на доказах, а є лише припущенням.

    Адвокат просить вирок суду скасувати і справу провадженням закрити.

    Прокурор, що приймав участь в слуханні справи, в поданій апеляції також не згоден з вироком суду, вважає його незаконним, постановленим з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, вважає що викладені у вироку висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що судом неправильно застосовано кримінальний закон і призначене засудженому покарання є занадто м»яким, таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину і особі засудженого.

    Прокурор вважає, що судом безпідставно змінено кваліфікацію злочину на ст.368 ч.1КК України, оскільки на його думку, слідством доведено вимагання хабара засудженим.

    Крім того прокурор зазначає, що свідок ОСОБА_4 вказував в судовому засіданні, що з боку ОСОБА_3 мала місце організована провокація хабара. Однак, ці покази судової оцінки не отримали, що на думку прокурора є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

    Поряд з цим апелянт зазначає, що засуджений не визнав вини, у вчиненому – не розкаявся, а тому ст.75 КК України застосована щодо нього необґрунтовано, обставин, які пом»якшують покарання, судом не встановлено.

    Прокурор просить вирок суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.

    Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого свою апеляцію, засудженого та його адвоката, які підтримали свої апеляції і заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляцію засудженого і його адвоката необґрунтованими, а вирок – законним, а апеляцію прокурора – частково обґрунтованою.

    Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об»активно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.

    Вина засудженого доведена його власними показами в процесі досудового слідства, показами свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих дій, речовими доказами і другими матеріалами справи.

    Посилання в апеляції засудженого на те, що він хабара у гр. ОСОБА_3 не отримував спростовуються його показами на досудовому слідстві, про те що він сам запропонував гр. ОСОБА_3 надати йому хабар у вигляді оплати за бензин, оскільки боявся брати у нього гроші, що рахунок на оплату бензину він в цей же день сам і передав ОСОБА_3 Ці обставини підтверджуються стенограмою аудіо запису розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_3 в цей же день. Ці докази судом належним чином досліджені, їм надана належна правова оцінка.    





    Посилання адвоката засудженого на те, що засуджений не міг особисто отримати бензин за наданою йому ОСОБА_3 квитанцією про оплату, судовою колегією не приймається, оскільки в процесі досудового слідства ОСОБА_2 детально пояснював спосіб скористатись цим документом і можливість отримати за нього гроші. При таких обставинах така квитанція досудовим слідством і судом обгрунтовано визнана предметом дачі хабара.

    Заява про застосування незаконних методів слідства належним чином перевірена і підтвердження не знайшла.

    Призначаючи засудженому покарання, суд врахував всі обставини справи, особу засудженого і призначив покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України. Суд обґрунтовано кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.368 КК України, оскільки обставин вимагання хабара встановлено не було. Своє рішення суд належним чином мотивував, судова колегія в цій частині вважає висновки суду обґрунтованими і законним.

    Та обставина, що суд не реагував належним чином на покази свідка ОСОБА_4 про організацію гр. ОСОБА_3 провокації хабара, не вплинула на повноту і об»активність прийнятого рішення стосовно ОСОБА_2 Крім того, в матеріалах справи мається постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3

    Судом також належним чином мотивовані підстави перекваліфікації дій засудженого з ч.2 на ч.1 ст.368 КК України,     Рішення суду щодо звернення вироку до виконання теж є обґрунтованим, оскільки стосовно засудженого застосовано додаткове покарання. Однак, визначаючи в резолютивній частині вироку про зарахування в строк відбуття покарання строк тримання ОСОБА_2 під вартою, суд припустив помилку, оскільки засудженому визначене покарання не пов»язане з позбавленням волі.

    Керуючись ст. 365,366 КПК України, судова колегія, -


                    УХВАЛИЛА:


    Апеляції засудженого, його адвоката залишити без задоволення, апеляцію прокурора задовольнити частково. Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської обл. від 7 липня 2009р. стосовно ОСОБА_2 –змінити. Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду першої інстанції про зарахування засудженому в строк відбуття покарання час знаходження його під вартою.   В решті ворок суду залишити без зміни.


Судді: Авраменко М.Г.         Нагорний А.М.         Костенко І.В.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація