У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року                                                                                                     м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Дроботі В.В., Чужі Ю.Г.

                                                при  секретарі : Олійник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 19 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача : орган опіки та піклування служби у справах дітей Рахівської райдержадміністрації про визначення місця проживання дитини ,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1. не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Рішенням Рахівського районного суду від 19 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2. заперечила доводи апеляційної скарги так-як вважає рішення суду законним.

Представник органу опіки та піклування в особі ОСОБА_4. не визнала вимог апеляційної скарги, оскільки вважає рішення суду правильним.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що проживання малолітніх дітей з позивачкою відповідає їхнім інтересам та не порушує прав апелянта на прийнятті участі у їх вихованні та на особисте спілкування з дітьми.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне відхилити апеляційну скаргу, виходячи з наступних мотивів.

Виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .

А відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як на підставу своїх вимог, апелянт посилається на те, що на праві часткової власності має житло, постійну роботу і сталий заробіток. А тому діти мають всі належні умови проживання.

Проте такі доводи апелянта на думку колегії суддів не спростовують висновків суду.

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітні діти сторін проживають з позивачкою та і в судовому засіданні апелянт не заперечував, щоб так і було.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з вимог передбачених ст. 161 СК України.

Коли б матеріально-побутові умови життя апелянта і були кращі то це не може бути самодостатньою підставою для передання йому дітей.

В ході судового розгляду судом не встановлено обставин передбачених ч.2 ст.161 СК України відносно позивачки.

А відповідно до одного з принципу передбаченого Декларацією прав дитини від 20.11.1959 року дитина може бути розлучена з матір’ю тільки за виняткових обставин.

Та як пояснив у судовому засіданні представник органу опіки та піклування в особі ОСОБА_4., ОСОБА_2. має кращу можливість для створення належних умов до виховання й розвитку дітей.

З огляду на наведене, колегія суддів констатує, що відсутні поважні причини які б не дозволяли залишити проживати малолітніх дітей разом з ОСОБА_2., оскільки вона як мати фізіологічно більш близька до дітей, а тому виявляє більшу увагу і турботу про них.

    За таких обставин, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки таке є законними й обґрунтованим .

Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити .  

Рішення Рахівського районного суду від 19 серпня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                 Судді :  ______________________                                                                             ______________________