У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Панька В.Ф.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Холмківської сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення сільради та недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ,-
в с т а н о в и л а :
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією, щодо скасування згаданого рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. А звідси, вважає таке рішення суду, незаконним .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року в позові відмовлено.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 яка діє на підставі довіреності, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав наведених в ній.
ОСОБА_4 та її адвокат ОСОБА_3., який діє на підставі договору, заперечили вимоги апеляційної скарги виходячи з того, що судом першої інстанції винесено законне рішення.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що рішення Х-ї сесії ХХІІІ-го скликання Холмківської сільської ради про надання ОСОБА_4. земельної ділянки площею 0,2432 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель і споруд було прийнято аж 28.12.1999 року. Та поза як ОСОБА_1. звернувся з позовом до суду тільки в квітні 2009 року, а тому сплив 3-х річний строк позовної давності передбачений для захисту цивільного права або інтересу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Як передбачено ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на те, що 23.02.2009 року зареєстрував у Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17.02.2005 року на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 Та починаючи з цього моменту в нього виникло право власності на частку в будинку. З набуттям права власності на Ѕ частину будинку набув також право на звернення до Холмківської сільради з вимогою про отримання у власність земельної ділянки на якій знаходиться частина будинку.
А позовні вимоги ОСОБА_1. полягали в тім, щоб визнати незаконним і скасувати рішення сільради та недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, які видано ОСОБА_4. .
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі є тільки Холмківська сільська рада, а ОСОБА_4 не залучена до справи у якості співвідповідача як особа на користь якої прийнято спірне рішення сільради та видано державний акт на права власності на землю. У той час як ОСОБА_1. просить суд визнати незаконними та скасувати дані документи.
Виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд не може вирішити по суті апеляційну скаргу так-як у випадку, коли колегія суддів дійде висновку про необхідність прийняття одного з рішень передбачених зокрема пунктами 2 і 3 даної норми це призвело б до вирішення питання про права та обов’язки ОСОБА_4, яка не приймала участь у справі в якості відповідача.
Зважуючи на роз’яснення п. 15 постанови ПВС України № 12 від 24.10.2008 року “Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку” ( далі – Постанова ) апеляційний суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 303 ЦПК України лише у разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
У разі наявності обставин передбачених п.4 ст.311 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд незалежно від правильності висновків суду та незалежно від того, чи посилаються учасники процесу на такі порушення, абзац 1 п. 20 даної Постанови.
Враховуючи вищенаведене та виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, вирішення питання про права та обов’язки особи, яка не приймала участь у справі є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, оскільки допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного її вирішення .
На підставі викладеного та керуючись статтями 307, 311, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року – скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________
Судді : ______________________
______________________