У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Панька В.Ф.
при секретарі : Олійник А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 27 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Луківської сільської ради про визнання права власності на самовільно збудований житловий будинок ,-
в с т а н о в и л а :
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією, щодо скасування згаданого рішення суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення яке не відповідає вимогам норм процесуального права. А звідси, вважає таке рішення суду, незаконним .
Рішенням Іршавського районного суду від 27 липня 2009 року позов задоволено.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представник в особі адвоката ОСОБА_2. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав наведених в ній.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що в кінці 1984 року ОСОБА_3 за відсутності відповідних документі закінчила будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 в який переїхала проживати. При зверненні до Луківської сільської ради за отриманням свідоцтва про права власності на майно було відмовлено ОСОБА_3., оскільки здійснено самочинне будівництво.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Між тим, оскаржуване рішення суду не являється таким, оскільки суд першої інстанції не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, а вирішив справу в порушення закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 батько апелянтки та позивачки й відкрилась спадщина на майно. Спірний будинок побудовано покійним, а тому відноситься до спадкового майна.
Подавши заяву про прийняття спадщини й збираючи відповідні документи на майно покійного, стало відомо ОСОБА_1. про винесене рішення суду. До участі в розгляді справи не залучалась.
Але зазначена особа в порядку вимог статей 33 ЦПК України не залучена до розгляду справи як співвідповідач, оскільки предмет спору стосується її прав і обов’язків на спадкове майно.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, вирішення судом питання, щодо визнання права власності на самовільно збудований житловий будинок, може вплинути на права або обов’язки апелянта, яка не брала участі у справі. А це є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, оскільки допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного її вирішення .
На підставі викладеного та керуючись статтями 307, 311, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити .
Рішення Іршавського районного суду від 27 липня 2009 року – скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________
Судді : ______________________
______________________