Судове рішення #6399224



Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ



22 вересня 2009 року                                                                                                       м. Ужгород

    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Дроботі В.В., Боднар О.В.

                                                при  секретарі : Коновчук Т.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 17 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Грушівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення сільради в частині виділення земельної ділянки ,-



в с т а н о в и л а :

У січні 2008 року ОСОБА_2 звернулась у суд з вищезазначеною позовною вимогою та як на підставу своїх вимог посилається на те, що рішенням 8 сесії 5 скликання Грушівської сільської ради від 08.08.2007 року №144 виділено ОСОБА_1 під будівництво житлового будинку земельну ділянку площею 0,06 га АДРЕСА_1 . Даною земельною ділянкою користується тривалий час. Спірна земельна ділянка не відноситься до огороду батьків ОСОБА_1. Від користування нею не відмовлялась, а тому має на неї право власності за набувальною давністю. Рішення сільрадою прийнято без матеріалів земельної комісії та акт погодження меж з суміжними сусідами нею не погоджувався. За цих обставин й просила задовольнити позовні вимоги, оскільки оспорюване рішення сільради є незаконне.

    Рішенням Тячівського районного суду від 17 липня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією про скасування згаданого рішення суду як такого, що є незаконним і необґрунтованим. Вважає, що таке ухвалено за порушення норм процесуального законодавства та неправильного застосування норм матеріального права, що впливає на законність рішення суду. У зв’язку з цим просить апеляційний суд ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В ході судового засідання апеляційної інстанції, представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи так-як рішення суду є незаконним.

Представник ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції дослідив усі обставини справи й прийняв законне судове рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

    Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. В той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки не є законним.

Відповідно до змісту ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення сільської ради прийнято у супереч вимог ч.2 ст.118 ЗК України, так-як відсутні технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір і місце знаходження земельної ділянки.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

ОСОБА_2 оспорила рішення сільради з тих підстав, що вона тривалий час користується спірною земельною ділянкою, а тому має право власності на неї.

Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві власності.

А згідно ч.2 ст.90 ЗК України відновленню підлягають тільки порушені права власників земельних ділянок.

Та згідно погосподарської книги на будинковолодіння АДРЕСА_2 за позивачкою закріплена земельна ділянка площею 0,10 га. починаючи з 1971 року /а.с. 43-45/.

В той час як апелянт отримав ділянку у відповідності до п.“б” ч.1 ст.81 ЗК України із земель комунальної власності сільської ради.

По виділеній земельній ділянці складено абрис-схему, яка засвідчена підписами посадових осіб сільради та скріплена печаткою /а.с. 31/.

Рішення про виділення земельної ділянки під будівництво прийнято Грушівською сільрадою у відповідності до повноважень передбачених п.34 ч.1 ст.26 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” на пленарному засіданні сільської ради /а.с. 47/.

А дане рішення сільради слід вважати таким, що прийнято у відповідності до положень ч.7 ст.118 ЗК України .

    Враховуючи встановлені обставин справи, рішення суду першої інстанції є незаконним, а це у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування даного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити .

Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,



р  і  ш  и  в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити .

Рішення Тячівського районного суду від 17 липня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Грушівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення сільради в частині виділення земельної ділянки, відмовити .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .



Головуючий  : ______________________                


                        Судді :   ______________________  

                                    ___________________      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація