У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року                                                                                                      м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Боднар О.В., Дроботі В.В.

                                                при  секретарі : Коновчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою помічника прокурора Перечинського району на рішення Перечинського районного суду від 05 травня 2009 року по справі за позовом прокурора Перечинського району в інтересах ОСОБА_1 до Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу “Полонина” Закарпатського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях “Закарпаттурист”, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Туричківська сільська рада про стягнення заборгованості по зарплаті ,-

в с т а н о в и л а :

Помічник прокурора Перечинського району в особі Л.П.Приймич не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні вимог матеріального права.

Рішенням Перечинського районного суду від 05 травня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено .

Протягом апеляційного розгляду апелянт Приймич Л.П. підтримала доводи апеляційної скарги й просила задовольнити її з наведених підстав.

Представник ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційної скарги та просить у її задоволенні відмовити .

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює в Лумшорському ДП ЛОК “Полонина”, однак до адміністрації підприємства з вимогою про отримання довідки для оформлення статусу працівника гірської місцевості не звертався. Також не звертався до Туричківської сільради з вимогою про видачу посвідчення особи, яка працює і гірській місцевості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції .

Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.5 ЗУ “Про статус гірських населених пунктів в Україні” ( зі змінами та доповненнями станом на 17.11.05 р.)  особа, яка працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського набуває такого статусу з моменту видачі виконкомом відповідної місцевої ради посвідчення встановленого зразка.

Довідкою Туричківської сільради від 18.02.2009 року № 39/02-18 стверджено, що ОСОБА_1 посвідчення про надання статусу особи, яка працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського не видавалось / а.с. 42 /.

А згідно п.2 Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту / Затвердженого постановою КМ України від 19 березня 1996 р. N 345 /, посвідчення є документом, який підтверджує, що громадянину (громадянці) надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на підставі якого надаються пільги, встановлені статтями 3 і 6 ЗУ “Про статус гірських населених пунктів в Україні”.

Оскільки ОСОБА_1, інтереси якого представляє прокурор, такого посвідчення не має, а тому суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

    Поза як доводи апеляційної скарги не ґрунтуються ні на матеріальному, а ні на процесуальному законі та не підтверджені відповідними доказами, а тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .

Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

Апеляційну скаргу помічника прокурора Перечинського району – відхилити .  

Рішення Перечинського районного суду від 05 травня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                 Судді :  ______________________                                                                             ______________________