У К Р А Ї Н А
Ленінський районний суд міста Севастополя
_____________________________________________________________________________
2-а-1632/09
Категорія 81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Левадко С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги ветерану війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, 02.06.2009 р. звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя та просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену одноразову щорічну допомогу до 5 травня ветерану війни – учаснику війни у розмірі 1562 грн. за 2009 рік.
Вимоги позову мотивувала тим, що вона є ветераном війни – учасником війни, і на неї поширюється дія Закону « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного Закону, їй щорічно до 5 травня, як учаснику війни, повинна виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком – 1632 грн. Однак, відповідач виплатив їй лише 70 грн., недоплата склала 1562 грн. У зв’язку з цим, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену одноразову щорічну допомогу до 5 травня учаснику війни у розмірі 1562 грн. за 2009 рік.
В судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, просила визнати бездіяльність УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя протиправною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй разову щорічну допомогу як ветерану війни.
Представник відповідача УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, а також заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на здійснення виплат одноразової грошової допомоги ветеранам війни здійснюється з Державного бюджету. Конституцією України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на суспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування (ч. 2 ст. 95 Конституції України).
У 2009 р. разова грошова допомога ветеранам війни виплачується у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Виплата спірної суми може бути здійснена лише у разі внесення відповідних змін до діючого законодавства. До того ж представник УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя вважала, що суд не повинен приймати до уваги рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., оскільки воно відмінило положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» лише на 2008 рік, та застосовувати його при розгляді спорів щодо недоплачених сум разової грошової допомоги ветеранам війни у 2009 році неможливо.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлений правовий статус ветеранів війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року N 367-XIV статтю 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною 4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статтю 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено після частини другої новою частиною, у зв'язку з цим частини третю і четверту слід вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.
Згідно пп. «б» пп. 3 п. 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 5 ст. 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» № 835-VI від 26.12.2008 року та іншими законами дія статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2009 рік не зупинялася і зміни до зазначеної статті не вносилися, слід вважати статтю 14 вказаного закону викладеної в такій редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., тобто до внесення до неї змін Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Так, згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується відповідним посвідченням серії В-I № 236278, копія якого міститься в матеріалах справи. Таким чином, на позивача поширюється дія ч. 5 ст. 14 вказаного Закону, згідно якої вона, як учасник війни, має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Статтею 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Так, відповідним законом, а саме Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлений розмір разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни.
Однак, відповідач, при виплаті вказаної допомоги, керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 211 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та виплатив позивачці щорічну до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі, меншому, ніж це передбачено відповідним законом, а саме у розмірі 70 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного закону мав би нарахувати і виплатити позивачці допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, у грудні 2008 року складав 498 грн.
Враховуючи викладене, відповідач мав виплатити позивачу до 5 травня разову щорічну допомогу у розмірі 1494 грн. (498 грн. х 3), однак сплатив допомогу лише у розмірі 70 грн., недоплата склала 1424 грн. (1494 грн. – 70 грн.), яка на думку суду, підлягає нарахуванню та сплаті відповідачем позивачу.
Згідно з п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, з метою повного захисту порушених прав позивачки, суд вважає необхідним визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя щодо ненарахування та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня учаснику війни ОСОБА_1 у розмірі, який передбачений ч. 5 ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – протиправною та зобов’язати нарахувати та виплатити позивачці разову щорічну допомогу до 5 травня 2009 р. у розмірі 1424 грн.
Оскільки позивач, як ветеран війни, згідно зі ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звільнений від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо її соціального захисту, судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України відносяться на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124 Конституції України, ст. 2, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 122, 160, 161 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя щодо ненарахування та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня 2009 р. учаснику війни ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – протиправною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну допомогу до 5 травня, як учаснику війни, за 2009 рік відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 1424 грн.
В задоволенні решти вимог адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення з аяви про апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя - підпис
Копія вірна.
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя С.І. Левадко