У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Боднар О.В.
при секретарі : Олійник А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 04 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення шкоди ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Рішенням Хустського районного суду від 04 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3. заперечив вимоги апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що позивач не використовує земельну ділянку розміром 0,24 га в урочищі “Воларськоє”, яка належить йому на праві приватної власності, оскільки відповідачі її самовільно захопили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь в справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .
А відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 та № 259142 від 28.02.2003 року в урочищі “Воларськоє” ОСОБА_3 передано для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,24 га. /а.с. 8 /.
Згідно акту обстеження сільського депутата ОСОБА_4., який затверджено в.о. сільського голови встановлено, що відповідачі 18.06.2007 року скосили і забрали сіно з спірної ділянки, а починаючи з 10.08.2007 року зібрали яблука /а.с. 15 /.
В той же час актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.11.2007 року встановлено, що відповідачі самовільно зайняли спірну земельну ділянку та їх дії підпадають під вимоги ст. 1971 КК України. Внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки позивачу заподіяно шкоду в розмірі 882,92 грн.. До акту долучено схему-додаток й розрахунок шкоди / а.с. 9, 11 /.
Рішенням Хустського райсуду від 26.09.2005 року вже було примушено ОСОБА_2 повернути позивачу самовільно захоплену спірну земельну ділянку / а.с. 39-40 /. А рішенням Хустського райсуду від 31.03.2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну шкоду внаслідок самовільного використання спірної земельної ділянки /а.с. 19-21 /.
Як вбачається з матеріалів справи, земельною ділянкою розміром 0,24 га. в урочищі “Воларськоє” до отримання позивачем Державного акту на землю, такою користувались батьки ОСОБА_2 без відповідних документів, а тому з цих підстав відповідачі й здійснюють самовільне захоплення спірної земельної ділянки, чим вчиняють перепони позивачу у використанні даної земельної ділянки.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду стосовно наявного з боку відповідачів самовільного захоплення спірної земельної ділянки та спричинення у зв’язку з цим позивачу шкоди.
Отже, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .
Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити .
Рішення Хустського районного суду від 04 червня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________