У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Боднар О.В., Дроботі В.В.
при секретарі : Олійник А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 24 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового рішення по справі, яким частково задовольнити позовні вимоги. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні вимог матеріального права.
Рішенням Тячівського районного суду від 24 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Протягом апеляційного розгляду позивачка ОСОБА_1. заперечила доводи апеляційної скарги та просить у її задоволенні відмовити .
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що відповідач працює на заробітках за кордоном та має можливість сплачувати на утримання сина аліменти в розмірі 400 грн., що хоч частково повинно забезпечити дитину необхідним мінімумом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь в справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції крім вимог, передбачених ч.ч. 3 та 4 цієї статті.
Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.
Покликання апелянта на п.3 ч.1 ст.182 СК України стосовно наявності у платника аліментів непрацездатних батьків за наявності обов’язку по утриманню дитини з метою забезпечення її фізичного, духовного та морального розвитку не свідчить про необхідність зменшення аліментів до суми 250 грн. на яку він згідний.
Разом з цим суд першої інстанції врахував цю обставину, а також те що батьки апелянта отримують пенсію за віком, коли задовольняв частково позовні вимоги.
Як показав у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, апелянт виїхав на заробітки в Чеську республіку, а також підтвердженням знаходження останнього на заробітках є також довідка №179 від 19.08.2009 року / а.с. 43/.
Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що апелянт може сплачувати грошове утримання в розмірі 400 грн. своєму малолітньому сину.
А звідси, апелянтом не доведено підставність доводів апеляційної скарги та ці обставини не підтверджено відповідними доказами .
Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .
Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити .
Рішення Тячівського районного суду від 24 червня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________