Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Боднар О.В.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 04 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тячівського міського житлового підприємства “Міськжитлокомунгосп” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-
в с т а н о в и л а :
У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд з вищезазначеною позовною вимогою. Як на підставу своїх вимог посилався на те, що з квітня 2007 року не працює у Тячівському міському житловому підприємстві “Міськжитлокомунгосп” так як начальник Синетар І.І. відпустив його на час економічної скрути підприємства. Проте в січні 2008 року стало відомо про прийняття на його місце роботи іншого працівника. З наказом про його звільнення не знайомий та розрахунку при звільненні з ним не проведено. Позаяк вважає своє звільнення незаконним, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Тячівського районного суду від 04 листопада 2008 року в позові відмовлено у зв’язку з пропуском строку на звернення до суду за захистом порушених прав .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією про скасування згаданого рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки таке є незаконним і необґрунтованим. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги норм матеріального права.
В судовому засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її з наведених в ній підстав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. В той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки не є законним.
Відмовляючи ОСОБА_1. в позові судом встановлено, що в наказі про звільнення не зазначено у зв’язку з яким спливом строку дії договору підлягає звільненню ОСОБА_1. . Відповідачем не надано суду ствердних доказів про повідомлення ОСОБА_1. з наказом про його звільнення. Позаяк ОСОБА_1. у січні 2008 року стало відомо про прийняття на його місце роботи іншого працівника, а тому пропустив місячний та трьох місячний строк на звернення до суду.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про порушення з боку відповідача трудового законодавства, але при цьому неправильно застосував норму матеріального права стосовно строків звернення до суду за захистом порушеного права.
За змістом ч.1 ст.233 КЗпП України у справах про звільнення, працівник може звернутись із заявою до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Тячівське МЖП “Міськжитлокомунгосп” ознайомлювало чи надсилало ОСОБА_1. наказ про звільнення, що було встановлено й судом першої інстанції.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1. не пропустив місячний строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України одночасно з вирішенням питання про поновлення на роботі вирішується й питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Наказом № 40 від 01.02.2007 року стверджено, що ОСОБА_1. звільнений з посади охоронника днем 01 лютого 2007 року в зв’язку із закінченням терміну дії договору / а.с. 24 /. А виходячи зі змісту трудового договору від 01.11.2006 року ОСОБА_1. прийнято на посаду охоронника на невизначений термін, що свідчить про безстроковий трудовий договір /а.с. 2-3 /. Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1. був у супереч правових норм трудового законодавства звільнений з посади охоронця.
В судовому засіданні ОСОБА_1. ствердив, що на роботу не виходив з 01.04.2007 року, а тому вважає, що з цього часу і до моменту звернення в суд 01.04.2008 року за вирішенням трудового спору, перебував у вимушеному прогулі, що становить 251 робочий день.
З трудового договору від 01.11.2006 року вбачається, що ОСОБА_1. встановлено по садовий оклад в розмірі 380 гривень / в.с. 2-3 /.
Визначаючи середній заробіток, колегія суддів зазначає наступне, що середньоденна зарплата становить : 380 грн. х на 2 місяці = 760 грн., які : на 41 дні ( 20 днів у лютому 2007 р. + 21 день у березні 2007 р.) = 18,54 грн. /середня зарплата за день/.
Та коли 251 (робочих днів) х на 18,54 грн. (середньоденна зарплата) = 4653 грн. 54 коп. / середній заробіток за час вимушеного прогулу /.
За встановлених обставин рішення суду першої інстанції є незаконним, а це у відповідності до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування даного рішення суду та постановлення у справі ухвали, якою задовольнити позовні вимоги .
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Тячівського районного суду від 04 листопада 2008 року скасувати та ухвалити в справі нове рішення.
Позов ОСОБА_1 – задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 на посаді охоронця Тячівського міського житлового підприємства “Міськжитлокомунгосп”.
Стягнути з Тячівського міського житлового підприємства “Міськжитлокомунгосп” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул в сумі 4653 (чотири тисячі шістсот п’ятьдесят три) гривні 54 копійки (сума без утримання податків й обов’язкових платежів), а також на користь держави 51 грн., судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в сумі 380 грн. (сума без утримання податків й обов’язкових платежів).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .
Головуючий : ______________________
Судді : ______________________
___________________