Справа 2а-2383/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2009 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кучми В.В.,
при секретарі - Сіденко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій не правомірними та стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 М,М звернувся до суду з справжнім позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій відповідача неправомірними у відмові виплати державної допомоги та стягнення на його користь недорахованих сум одноразової допомоги до 5 травня за 2009 рік. При цьому мотивує позовні вимоги тим, що є інвалідом другої групи, має статус інваліда війни. В порушення вимог законодавства, які регулюються зокрема Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідач виплатив йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за за 2009 рік у сумі 430 грн. А виходячи з розрахункового розміру встановленого законом мінімальної пенсії за віком йому необхідно як учаснику війни виплатити інші суми, тому вважає йому не доплачено 3554 грн. При зверненні до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради з заявою про виплату щорічної разової грошової допомоги в розмірах, встановлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” отримав відмову.
Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачем за підписом керівника надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги УПтСЗН не визнає. Від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни. Вказані обставини підтверджуються посвідченням Є №055742 від 19.07.07 р, виданим ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м. Сніжне в Донецькій області (а.с. 15)
Як встановлено у судовому засіданні та не оспорюється сторонами, позивачу була здійснена виплата щорічної грошової, яка виплачується до 5 травня за 2009 рік у сумі 430 грн. Виплата проведена 10.04.09 р. Зазначені виплати здійснені у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.09 р №211 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань". Зазначені обставини підтверджуються листом УПтСЗН №01-2027 від 27.05.09 р (а.с. 4) .
Положення частини 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що встановлені в первісній редакції Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №367-ХІV від 25.12.98 р, визначають щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи – сім мінімальних пенсій за віком .
Втім, у зв»язку з прийняттям Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з моменту їх дії з початку відповідного поточного року цими законами встановлювався новий порядок визначення розміру соціальних гарантій. Так, у відповідності до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-VI встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Зазначена норма діє з 01.01.2009 року і до теперішнього часу.
Таким чином, у період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору у цій справі, були наявні нормативно-правові акти, що мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріорітету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Втім, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституції України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно, є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скаксування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового атку, якщо інше не передбачено самим цим актом , автоматично скасовується однопредметний акт, якій діяв у часі раніше». Отже за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріорітету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Діючі нормативні положення ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» про розміри державних соціальних гарантій на поточний 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, є такі які встановлюються відповідними законами України, цим Законом або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, не суперечать Конституції України, оскільки статтею 95 Конституції передбачено, що законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а у відповідності до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов”язковими для виконання.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин діючою регулюючою нормою є ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік, а відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відповідачем ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради при визначенні і виплаті до 5 травня державної соціальної виплати позивачеві як інваліду війни правомірно були застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.09 р №211 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань" та відповідно до п. 1 зазначеної постанови проведені виплати у сумі 430 гривен.
На підставі п.п. 4, 11 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 р з наступними змінами і доповненнями сторони звільнені при зверненні з позовом до суду від сплати державного мита, таким чином судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 92 п. 6 Конституції України, ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-VI, ст.ст. 158, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій не правомірними та стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік залишити без
задоволення.
Постанова може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий: