ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 травня 2017 року м. Київ К/800/15633/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача у вигляді не проведення виконавчих дій протиправною, зобов'язати відповідача вчинити всі можливі примусові виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо повного виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року по справі №554/10163/14-а, зобов'язати відповідача негайно прийняти рішення, яким зобов'язати управління соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної в м. Полтаві ради нарахувати та виплатити на суму призначеної допомоги на дітей за період з 1 квітня 2011 року по 13 грудня 2014 року включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових коштів населення» і компенсацію за період з 1 травня 2011 року по 3 грудня 2014 року включно відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року у справі №554/10163/14-а зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради призначити позивачу державну допомогу на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 5 квітня 2011 року та провести відповідні виплати.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист, та 18 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження №46543062. Цього ж дня постанову про відкриття виконавчого провадження направлено до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, яке, в свою чергу, 20 січня 2015 року прийняло рішення про призначення позивачу тимчасової допомоги на дітей з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року у розмірі 3052,20 грн та направило прийняте рішення до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

3 квітня 2014 року державним виконавцем направлено заяву про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення суду шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтаві ради на користь позивача 3052,20 грн, проте ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2015 року в задоволенні заяви було відмовлено.

24 липня 2015 року Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області направив до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради лист, яким повернув особову справу позивача без виконання у зв'язку з тим, що кошти на виконання судових рішень не надходили.

У листі від 23 жовтня 2015 року управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради зазначає, що провести виплату допомоги за 2011 рік немає можливості через відсутність коштів на виконання судових рішень за минулі роки.

У зв'язку з невиконанням рішення суду на боржника, державним виконавцем 12 жовтня 2015 року та 2 березня 2016 року накладено на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради штраф в розмірі 680 грн та 1360 грн.

9 листопада 2016 року державним виконавцем направлені запити щодо повідомлення призначення розрахункового рахунку у банках, що належать боржнику, проте згідно із повідомленням ПАТ «Полтава-Банк» вказані рахунки відсутні, а відповідно до повідомлення ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» рахунок боржника відноситься до рахунків на яких розміщуються кошти державних позабюджетних фондів.

13 лютого 2017 року державний виконавець відповідно до частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області з повідомленням про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради за невиконання рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено, в чому саме полягала бездіяльність відповідача при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №46543062 та які дії повинен був вчинити і не вчинив державний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суди виходили з того, що суд не в праві зобов'язувати державного виконавця прийняти рішення про зобов'язання боржника нарахувати на суму призначеної допомоги на дітей індексацію і компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки такі повноваження та обов'язки державного виконавця не передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець