АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2009року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Куцина М. М., суддів: Власова С.О., Кондора Р. Ю. при секретарі: Медяник Л.В. ., за участю представника позивача ОСОБА_3., відповідачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від І липня 2009року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Русин Наталії Іванівни про визнання договору дарування частини земельної ділянки недійсним,
встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Русин Наталії Іванівни про визнання договору дарування частини земельної ділянки недійсним.
Позивачка у позові зазначала, що у відповідності до договору дарування земельної ділянки від 22 червня 2007 року, нотаріально посвідченого нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Русин Н І, зареєстрованого в реєстрі за №2985, дарителька - позивачка у справі подарувала,А а обдарований ОСОБА_5 прийняв у дар частину земельної ділянки тощею 0.07 га, розташовану по АДРЕСА_1, Тячівського району для будівництва і обслуговування житлового будинку у межах ((а-Е, Е-В. В-Б. Б-А) згідно з планом схемою) із земельної ділянки загальною площею 0.16 га по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 згідно Державного акту на право приватної власності на землю Іу-ЗК №032524, виданого Ганичівською сільською радою 10 квітня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №35. Вважає, що при укладенні зазначеної угоди не були дотримані вимоги, які згідно з законом є обов'язковими для чинності правочину. А саме, дії сторін у справі - позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_5. - при укладенні договору дарування земельної ділянки від 22 червня 2007 року не були спрямовані на реапьне настання наслідків, які передбачаються згідно договору дарування, тобто передачі відповідачу безоплатно у
Справа №22-1614/09 Номер рядка статистичного звіту: 21
Головуючий у першій інстанції: Решетар В. І.
Доповідач: Купин М. М.
власність належної позивачці частини земельної ділянки та виникнення у неї такого обов’ язку.
Під час вчинення договору дарування частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, на користь відповідача ОСОБА_5. дійсне внутрішнє волевиявлення позивачки не відповідало фактичним вчиненим діям. Позивач з відповідачем домовились про те, що у випадку здійснення догляду відповідачем за позивачкою ( оскільки вона є особою похилого віку, інвалідом) у період Ті життя то після її смерті частина з її присадибної земельної ділянки площею 0.07 га по АДРЕСА_1 перейде у власність відповідача. Волевиявлення на безповоротну безоплатну передачу відповідачеві земельної ділянки у власність у позивачки не було.
У момент вчинення даного договору дарування позивачка помилялася щодо природи правочину, вважала, що передача земельної ділянки у власність відповідачу відбудеться після Ті смерті за умови догляду за нею відповідачем. А саме - не мала на меті передати безповоротно у власність відповідачу земельної ділянки одразу після укладення договору.
Також, позивачка вважала, що вчиняє заповіт на користь відповідача на випадок її смерті на земельну ділянку площею 0.07 на по АДРЕСА_1 за умови здійснення за нею догляду. Помилка у діях позивачки стверджується тим, що вона є особою похилого віку, інвалідом, з недостатнім рівнем грамотності.
Оскільки сторонами у договорі дарування земельної ділянки від 22 червня 2007року позивачкою ОСОБА_2, та відповідачем ОСОБА_5., не були додержань вимоги ч.3,5 ст.203 ЦП України, а також: позивачка у момент укладення угоди знаходилась під впливом помилки щодо характеру, суті та природи правочину і його юридичних наслідків, договір дарування земельної ділянки просить визнати недійсним.
В ході розгляду справи по суті Ухвалою Тячівського районного суду від 1 липня 2009 року до участі в справі залучено правонаступника померлого відповідача ОСОБА_5. його дружину ОСОБА_1.
Позивачка, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставинам справи, та підстав, передбачених ст. ст. 202,203,216,230, 717 ЦК України просила у суді першдг інстанції визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 22 червня 2007року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Русин Н. І. зареєстрований в реєстрі №2985, згідно якого ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар частину земельної ділянки площею 0.07 га, розташовану по АДРЕСА_1 Тячівського району для будівництва і обслуговування житлового будинку у межах (а-Е, Е-В. В-Б. Б-А) згідно з планом схемою) з земельної ділянки загальною площею 0.16 га по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 згідно Державного акту на право приватної власності на землю 1у-ЗК №032524, виданого Ганичівською сільською радою 10 квітня 19997 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №35.
Рішенням Тячівського районного суду від 1 липня 2009 року позов задоволено у повному обсязі . Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 22 червня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Русин Н. І., зареєстрований в реєстрі №2985, згідно якого ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар частину змельної ділянки площею 0.07 га, розташовану по АДРЕСА_2 для
будівництва і обслуговування житлового будинку у межах (а-Е, Е-В. В-Б. Б-А) згідно з планом схемою) з земельної ділянки загальною площею 0.16 га по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 згідно Державного акту на право приватної власності на землю Іу-ЗК №032524, виданого Ганичівською сільською радою 10 квітня 1997 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №35. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави збір у сумі 51 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне і таке , що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права , і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог .
В суді апеляційної інстанції відповідачка та її представник апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції представник позивачки апеляцію вважає безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов, районний суд виходив із того, що позивачка у момент вчинення договору дарування від 22 червня 2007року помилялася щодо природи правочину, а саме - вважала, що передача земельної ділянки у власність відповідачу відбудеться після її смерті за умови догляду за нею відповідачем, оскільки складала заповіт на користь відповідача, через її похилий вік, інвалідність, недостатній рівень грамотності, вона особисто не зверталася до нотаріуса, цим займався відповідач по справі.
Про те з таким висновком погодитися не можна , так як вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3 і 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до ч. І ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном, на власний розсуд.
У відповідності до ч. І ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальних) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно до ч. 1 ст. 722 ЦПК України право власності обдарованого на дарунок викає з моменту його прийняття.
Доводи, зазначені в позовній заяві про те, що позивачка є малограмотною, і інвалідом другої групи загальною захворювання, є жінкою похилого віку, і її волевиявлення направлено було на складення заповіту, і відповідач повинен допомагати їй, і спірна земельна ділянка повинна була перейти у власність відповідача, лише після її смерті.
Судова колегія, перевіривши доводи викладені у позовній заяві, та дотримання
чинного законодавства нотаріусом при посвідченні договору дарування від 22 червня
2007 року , приходить до висновку, що державним нотаріусом у повному обсязі
дотримані правила укладення зазначеного договору та його письмову нотаріально посвідчену форму дарування. Крім того, при посвідченні даної угоди було встановлено осіб, які вчинили правочин, їх дієздатність та добровільне волевиявлення на укладення договору, про що зазначено у тексті зазначеної угоди.
Договір дарування можливо розірвати на підставі і за умов, викладених уст. 727 ЦПК України та інших передбачених законом підстав.
Таким чином, судова колегія не вбачає підстав, які б були зазначені у позовній заяві, або подані стороною в ході судового розгляду справи по суті.
Отже позивачка ОСОБА_2, не довела свого позову, що є обоє язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагальності процесу, роз’яснював позивачеві його права та обе язки.
З врахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачкою не подано доказів, з якими закон пов’язує визнання спірної угоди недійсною, а тому правових підстав для визнання зазначеного договору дарування не має.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі, а рішення Тячівського районного суду від 1 липня 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Русин Наталії Іванівни про визнання договору дарування частини земельної ділянки недійсним-відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Тячівського районного суду від 1 липня 2009року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Русин Наталії Іванівни про визнання договору дарування частини земельної ділянки недійсним - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: