Справа № 2-2296/09        

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

2 жовтня  2009 року                   м.Одеса  

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:  

    головуючої одноособово судді - Середи І.В.,  

  при секретарі – Чорній А.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  повернення коштів за несвоєчасну, неякісну адвокатську допомогу та стягнення моральної шкоди,  

          ВСТАНОВИВ:      

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином здійснював свою роботу по наданню юридичної допомоги, не приймав участі в судових засіданнях, із чотирьох засідань приймав участь лише в одному, приховав той факт, що не є адвокатом, в результаті чого він, позивач, не отримав якісну юридичну допомогу, а також в результаті некваліфікованої роботи неправильно оформив касаційну скаргу яка в наступному  Верховним Судом України була залишена без розгляду, тому вважає, що гроші які були ним сплачені підлягають поверненню. Крім того, вказав, що в результаті дій відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 10000 грн..  

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.  

  Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, направивши до суду свої заперечення, в яких вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки всю роботу за договорами він виконав, гонорари відпрацював, а відповідач безпідставно звинувачує його, принижуючи, при цьому, і все із-за відмови писати скарги на суддів, а тепер  в такий спосіб вирішив заробити на ньому гроші.  

Заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи, а також матеріали справи №2-3169/2005, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

  Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

  Судом було встановлено, що 21 квітня 2007 року між сторонами був укладений договір про надання правової допомоги ОСОБА_3 (а.с.5), відповідно до умов якого позивач вносить як аванс 1760 грн. за підготовку  процесуальних документів і участь в  судовому засіданні, а ще по 350 грн. за участь  у кожному окремому засіданні у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 1 жовтня 2003 року по справі за №2-175/2003 за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання розпорядження органів приватизації, свідоцтва про право власності частково недійсним, про визнання права власності на ј частини квартири, про поновлення строку позовної давності та за зустрічним позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання втративши право користування житловим приміщенням.  

  Позивач свої зобов’язання виконав повністю і сплатив необхідну суму грошей -21.04.2007 року -1760 грн.,7 та 14 липня, а також 15 вересня 2007 року по 350 грн. що підтверджується квитанціями (а.с.4,8,12-14).  

  Відповідач в свою чергу підготував заяву про перегляд рішення по нововиявленим обставинам і прийняв участь в одному судовому засіданні 5.10.2007 р., що підтверджується протоколами судових засідань вказаної цивільної справи та звукозаписом.  

  5 жовтня 2007 року Суворовським районним судом було прийнято ухвалу про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення від 1.10.2003 року(а.с.86).  

  10.10.2007 року була подана апеляційна скарга на вказану ухвалу  і 22.11.2007 року ухвалою апеляційного суду Одеської області було відхилено апеляційну скаргу, а ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси залишено без зміни.  

  29.12.2007 року  позивачем був укладений  з відповідачем договір про підготовку  касаційної скарги (а.с.9), і згідно з квитанцією  (а.с.8) ОСОБА_1 сплатив  765 грн. відповідно  до умов договору (а.с.8).  

5.01.2008 року відповідачем було виготовлено касаційну скаргу і 11.01.2008 року позивач направив її поштою разом з доданими документами, серед яких була відсутня копія ухвали Суворовського районного суду м.Одеси від 5.10.2007 р., що підтверджується копією скарги, описом вкладення в лист та поштовим повідомленням(а.с.60-65).  

  Ухвалою Верховного Суду України від 30.01.2008 року вказана касаційна скарга була залишена без руху, оскільки не додано копію оскаржуваної ухвали районного суду (а.с.78).  

  14.06.2008 року позивач сплатив відповідачу додатково ще 500 грн. за додаткову роботу по касаційній скарзі, що підтверджується квитанцією (а.с.15).  

  18.06.2008 року відповідачем було виготовлено ще одну касаційну скаргу і 20.06.2008 року позивач направив її разом з додатками, в тому числі і з ухвалою районного суду від 5.10.2007 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.54-59).  

  Ухвалою Верховного Суду України від 28.03.2008 року касаційна скарга визнана неподаною та повернута, а ухвалою від 3 березня 2009 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Суворовського районного суду м.Одеси та ухвали апеляційного суду Одеської області  було відмовлено, через те, що воно належним чином  не обґрунтоване та непідтверджене необхідними доказами про поважність причин пропуску касаційного строку (а.с.87).    

  Враховуючи викладене та оцінюючи усі представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача можуть бути задоволені в розмірі 2300 грн., оскільки відповідач приймав участь лише в судовому засіданні 5.10.2007 р., та не виконано ним вимог Верховного Суду грн.(350 грн. Х 3 +750 грн. +500 грн.)  

  Згідно з ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений)  

зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.  

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного  
законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Доводи відповідача про те, що відповідач сам відмовився від представлення до Верховного Суду копії ухвали районного суду не приймаються до уваги оскільки відсутні будь-які підтвердження цього, а посилання на прийняття участі в судових засіданнях суд розглядає критично, оскільки вони спростовуються матеріалами цивільної справи №2-3169/2005.  

  Також судом не приймається до уваги доводи про право вимагати повернення грошей  в розмірі 725 грн., сплачених за договором від 6 жовтня 2007 року, оскільки стороною в договорі є його син ОСОБА_3, який його  і підписав (а.с.7), тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.        

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, то вона не підлягає задоволенню, так як дана вимога не грунтуються на нормах матеріального права, оскільки між сторонами існували договірні відносини, договором не передбачалося відшкодування такої шкоди. Крім того, позивачем взагалі не доведено настання будь-яких наслідків від дій відповідача, в результаті яких він морально страждав, оскільки право на подання касаційної скарги ним не втрачено і при обґрунтуванні причин пропуску строку на касаційне оскарження, він знову може звернутися до Верховного Суду України, що йому і було вже роз’яснено.  

Отже, в ході судового розгляду  знайшли свої підтвердження доводи позивача щодо надання  відповідачем некваліфікованої допомоги по оформленню касаційної скарги та невиконання зобов’язання по участі в судових засіданнях, тому з відповідача необхідно стягнути сплачену позивачем суму в розмірі 2300 грн.  

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути у дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в розмірі 30 грн..  

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд –  

В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти в розмірі 2300 грн..  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи   в розмірі   30 грн..  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.      

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а для відповідача з дня отримання його копії, апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

Суддя: /підпис/  

Копія вірна.  

Суддя