___________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 520/4087/17

Провадження № 2/520/7229/17

УХВАЛА

16.05.2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгорової Н.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 заяву позивача ОСОБА_2 та заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів, в якій позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 16 січня 2015 року у розмірі 800000 доларів США, з переведенням у гривневий еквівалент, за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення по справі.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 21.04.2017 року відкрито провадження на підставі вищевказаної позовної заяви ОСОБА_2 та призначено по справі попереднє судове засідання.

Позивачем до позову було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1. Накласти арешт на належне відповідачеві ОСОБА_4 нерухоме майно:

- садовий будинок №1-а, по вулиці Зої Космодем’янської, в місті Одесі;

- нежиле приміщення, першого поверху та підвалу за №527, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6;

- нежитлове приміщення №101, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6;

- квартиру АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення №521, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1/3;

- нежиле підвальне приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 67;

- квартиру АДРЕСА_2;

- квартиру АДРЕСА_3;

- квартиру АДРЕСА_4.

2. Накласти арешт на належне відповідачеві ОСОБА_5 нерухоме майно:

- нежитлові приміщення магазину-аптеки, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, буд. 1;

- нежитлові приміщення кафе-бару, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, буд. 52;

- нежитлові приміщення непродовольчих товарів, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 61;

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Суворова, буд. 6;

- будинок №9-9А по вулиці Кондрашина в місті Одесі;

- земельну ділянку №9-А, по вулиці Кондрашина в місті Одесі;

- квартиру №11 в будинку №16/1 по Фонтанській дорозі в місті ОСОБА_1;

- будинок №42 по вулиці Пірогова, с. Усатове, Біляївського району, Одеської області.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 16 січня 2015 року між ним - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (позичальник) був укладений договір безвідсоткової позики №1/2015, відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику безвідсоткову позику на суму 800000 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в строк до 01 січня 2017 року. Факт отримання позичальником грошових коштів підтверджується п.3 договору. Також, з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальником, між ОСОБА_2, ОСОБА_5. та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №2/2015 від 07.05.2015 року, відповідно умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед позикодавцем за виконання всіх зобов'язань позичальника, які виникли з договору безвідсоткової позики №1/2015 від 07.05.2015 року. Станом на 05.04.2017 року зобов’язання відповідачами за вказаними договорами не виконані, у зв’язку з чим він – ОСОБА_2 був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Також позивачем зазначено, що оскільки заборгованість відповідачів становить 800000 доларів США, відповідачі є власниками вищевказаного нерухомого майна, яке на даний час не обтяжене та на яке можливо звернути стягнення, позивач вважає за необхідне вжити відповідні заходи забезпечення позову.

12.05.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1. Накласти арешт на належне відповідачеві ОСОБА_4 нерухоме майно:

- садовий будинок, загальною площею 602,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем’янської, №1-а;

- нежиле приміщення, першого поверху та підвалу за №527, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6;

- нежитлове приміщення №101, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6;

- квартиру АДРЕСА_1;

- нежилі підвальні приміщення, загальною площею 72,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 67;

- квартиру АДРЕСА_2;

- квартиру АДРЕСА_3;

- квартиру АДРЕСА_4.

- земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер №5121084200:04:001:0246, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Пірогова, 42.

2. Накласти арешт на належне відповідачеві ОСОБА_5 нерухоме майно:

- нежитлові приміщення магазину-аптеки, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, буд. 1;

- нежитлові приміщення кафе-бару, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, буд. 52;

- нежитлові приміщення непродовольчих товарів, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 61;

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Суворова, буд. 6;

- 89/100 часток домоволодіння розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Кондрашина, 9-9А;

- земельну ділянку, площею 0,0548 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вулиця Кондрашина, 9-А;

- квартиру №11 в будинку №16/1 по Фонтанській дорозі в місті ОСОБА_1.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що позивач ОСОБА_2 надав до суду позов до відповідачів про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 800000 доларів США. Відповідачі є власниками вказаного нерухомого майна. У зв’язку з чим, позов потребує забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У випадку, коли заяву про забезпечення позову подано до відкриття провадження у справі, така заява має бути розглянута впродовж двох днів та лише у випадку поли порушується питання про захист прав інтелектуальної власності, у іншому випадку вирішення питання про забезпечення позову до відкриття провадження у справі вбачається не можливим. Таким чином вимоги позивача про забезпечення позову розглянуті невідкладно після відкриття провадження у справі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подані позивачем та представником позивача заяви про застосування заходів забезпечення позову відповідають приписам та вимогам встановленим ч.2 ст. 151 ЦПК України, та таким чином вони підлягають невідкладному розгляду.

Згідно з ч. ч.1-3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тобто, суду для вирішення питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, за необхідне встановити чи дійсно майно належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

На підтвердження належності відповідачам вищевказаного нерухомого майна, представником позивача надано до суду копії правовстановлюючих документів та копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за №72913942 від 11.11.2016 року, №84332048 від 05.04.2017 року, №84330280 від 05.04.2017 року.

Оглянувши вказані копії інформаційних довідок, судом встановлено, що в них лише наявна інформація про об’єкт нерухомого майна та інформація про право власності. Розділи з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна у вказаних інформаційних довідках відсутні.

З отриманої судом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за №87181785 від 16.05.2017 року та за №87181215 від 16.05.2017 року, а саме з розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з позначками «актуальна інформація про об’єкт нерухомого майна та право власності», судом перевірено та встановлено, що:

-нежитлове приміщення №101, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6, належить ОСОБА_4, на підставі заочного рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 17.12.2014 року №522/19529/14-ц;

- квартира АДРЕСА_5, належить ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер:2692, виданого 01.07.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, перебуває в іпотеці, номер запису про іпотеку – 9282719, дата реєстрації 01.07.2008 року, іпотекодержатель – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», строк виконання основного зобов’язання – 01.07.2023 року;

- квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_4, на підстав договору купівлі-продажу, серія та номер:2771, виданого 07.07.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, перебуває в іпотеці, номер запису про іпотеку – 9281291, дата реєстрації 07.07.2008 року, іпотекодержатель – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», строк виконання основного зобов’язання – 07.07.2023 року;

- квартира АДРЕСА_3, належить ОСОБА_4, на підстав договору купівлі-продажу, серія та номер:533, виданого 14.02.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7., перебуває в іпотеці, номер запису про іпотеку – 8715681, дата реєстрації 18.03.2009 року, іпотекодержатель – АКІБ «УкрСиббанк», строк виконання основного зобов’язання – 11.08.2026 року;

- нежилі підвальні приміщення, загальною площею 72,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 67, належать ОСОБА_4, на підстав договору купівлі-продажу, серія та номер:2825, виданого 09.03.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, перебувають в іпотеці, номер запису про іпотеку – 8605530, дата реєстрації 18.03.2009 року, іпотекодержатель – АКІБ «УкрСиббанк», строк виконання основного зобов’язання – 11.08.2026 року;

- земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер №5121084200:04:001:0246, розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Пірогова, 42, належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер:32157436, виданого 13.01.2015 року реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Суворова, буд. 6, належить ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер №1-1391, виданого 26.12.2014 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_9;

- 89/100 часток домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Кондрашина, буд. 9-9А, на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер:3826, виданого 02.09.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10;

- земельна ділянка, площею 0,0548 га, розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Кондрашина, 9-А, належить ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер:3820, виданого 02.09.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10;

- квартира №11 в будинку №16/1 по Фонтанській дорозі в місті ОСОБА_1, належить ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер:3814, виданого 02.09.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10;

- нежитлові приміщення магазину-аптеки, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, буд. 1, належать ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер:779, виданого 11.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11;

- нежитлові приміщення кафе-бару, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, буд. 52, належать ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер:778, виданого 11.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11;

- нежитлові приміщення непродовольчих товарів, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 61, належать ОСОБА_5, на підставі договору дарування, серія та номер:777, виданого 11.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11;

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Стаття 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що Реєстр прав власності на нерухоме майно є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, інформація з цього реєстру містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Такими чином,  актуальна інформація щодо дійсного власника об'єкта нерухомого майна міститься саме в Державному  реєстрі речових прав на нерухоме майно, в той час як записи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є архівними записами щодо прав власності на об'єкт нерухомого майна.

З вказаних інформаційних довідок, а саме з розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається відсутність інформації про наступне нерухоме майно, а саме, що: 1) ОСОБА_4 належить на праві власності: садовий будинок №1-а, по вулиці Зої Космодем’янської, в місті Одесі; нежиле приміщення, першого поверху та підвалу за №527, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6; нежитлові приміщення №521, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1/3; квартира АДРЕСА_2; 2) ОСОБА_5 належить на праві власності: будинок №42 по вулиці Пірогова, с. Усатове, Біляївського району, Одеської області.

У зв’язку з чим, суд вважає, що позивачем та його представником належним чином не підтверджено, що відповідачам по справі належить на праві власності вказане нерухоме майно (яке було зазначено як таке, що відсутнє у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), тобто вказане нерухоме майно у відповідності до ст. 152 ЦПК України не може бути об’єктом для накладення арешту в порядку забезпечення цього позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з інших розділів вказаних інформаційних довідок залишені записи, що ОСОБА_4 належить на праві власності: садовий будинок №1-а, по вулиці Зої Космодем’янської, в місті Одесі; нежиле приміщення, першого поверху та підвалу за №527, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 6; нежитлові приміщення №521, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1/3; квартира АДРЕСА_2, однак одночасно містяться записи про перебування цього нерухомого майна в іпотеці.

Стосовно вищевказаного нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці, суд зазначає наступне.

За змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.  

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.  

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Таким чином, вирішення судом питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке перебуває під обтяженням \в іпотеці, порушить права іпотекодержателя, який за Законом має першочергове право задовольнити свої вимоги стосовно майна, обтяженого іпотекою (ст. 3 Закону України Про іпотеку).

У зв’язку з чим, суд вважає, що вищевказане нерухоме майно належне відповідачеві ОСОБА_4, а саме: квартира АДРЕСА_5, квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_3, належить ОСОБА_4, нежилі підвальні приміщення, загальною площею 72,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 67, що перебуває в іпотеці, у відповідності до ст. 152 ЦПК України не може бути об’єктом для накладення арешту в порядку забезпечення цього позову.

Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на решту нерухомого майна, яке встановлене судом, як таке, що належить на праві власності відповідачам по справі та не перебуває в іпотеці, суд зазначає наступне.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви про забезпечення позову є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно  ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до  ст.124 Конституції України  судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З урахуванням вищевикладеного, оглянувши позовну заяву, надані до неї документи, зазначені позивачем та його представником підстави для забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 800000 доларів США гривень 00 копійок, вимога позивача стосуються щодо стягнення вказаної суми грошових коштів з відповідачів, у зв’язку з невиконанням останніми умов договору безвідсоткової позики №1/2015 від 16 січня 2015 року та умов договору поруки №2/2015 від 07.05.2015 року.

Позивач та його представник в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову посилаються лише на те, що сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 800000 доларів США, та оскільки відповідачам на праві власності належить нерухоме майно, на нього за необхідне накласти арешт.

Однак, суд вважає, що вищевказані посилання позивача та його представника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову є безпідставними, оскільки позивачем та його представником у заявах не зазначено жодного посилання, підтвердженого жодним доказом, стосовно того, що існує або навіть може полягати реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, позивачем та його представником не зазначено приблизну вартість вищевказаного нерухомого майна, яке належить відповідачам, у зв’язку з чим у суду відсутня можливість встановити чи співрозмірні заявлені позивачем та його представником заходи забезпечення позову з позовною вимогою.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що як вже зазначалось, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

З вказаних інформаційних довідок, судом також встановлено, що на все нерухоме майно ОСОБА_4 встановлено обтяження: «арешт на все нерухоме майно» на підставі: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 45195500, виданий 26.03.2015, видавник: ОСОБА_12, Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл., дата державної реєстрації 20.02.2017 року, номер запису про обтяження: 19107050; постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 53232854, виданий 26.04.2017, видавник: Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, головний державний виконавець Середін О.С., дата державної реєстрації:26.04.2017 року, номер запису про обтяження: 20156219; постанови про арешт майна боржника, серія та номер: Зведене ВП АСВП № 47741309, виданий 20.02.2017, видавник: Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13, дата державної реєстрації 20.02.2017 року, номер запису про обтяження: 19107050; а також, що на все нерухоме майно ОСОБА_5 встановлено обтяження: «арешт на все нерухоме майно» на підставі: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№46972227, виданий 24.03.2015, видавник: ОСОБА_14, Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл., дата державної реєстрації 09.04.2015 року, номер запису про обтяження: 9346402; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№45645115, виданий 02.12.2014, видавник: ОСОБА_14, Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл., дата державної реєстрації 17.12.2014 року, номер запису про обтяження:8107562; постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на маймо боржника (з ідентифікатором), серія та номер: б/н, виданий 22.01.2014, видавник: ОСОБА_15. Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл., дата державної реєстрації 29.01.2014 року, номер запису про обтяження: 4458438.

Судом враховується, що додаткове накладення арешту на майно, яке не перебуває в іпотеці, та вже перебуває під арештом, не буде порушенням норм процесуального права, однак вказані відомості додатково підтверджують відсутність можливості відповідачам на цей час розпорядитися об'єктами нерухомого майна, з урахуванням того, що позивачем та його представником жодним чином не зроблено посилань та не доведено у чому полягає можливе утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, що в свою чергу є основною умовою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

На підставі вищевикладеного та встановлених обставин, суд вважає заяву позивача ОСОБА_2 та заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

При викладених обставинах та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів – відмовити.

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особи, які були відсутні під час оголошення ухвали протягом п’яти днів з дня отримання її копії, однак оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий Калініченко Л. В.