Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

« 11» травня 2017 року                                          Справа № 927/231/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,

вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680

В особі: Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»,

місцезнаходження ВП: пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, Дніпропетровська область, м. Дніпро, 49602

адреса для листування: пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038

Відповідач:          Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство»,

вул. Карла Маркса, буд. 15, корпус А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

Предмет спору: про стягнення 90145,00 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2039 від 25.10.2016, юрисконсульт 2 категорії сектору договірної та претензійно-позовної роботи структурного підрозділу “Дніпровська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”,

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем – Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” подано позов до відповідача – Державного підприємства “Новгород-Сіверське лісове господарство”, про стягнення з відповідача 90145,00 грн штрафу, за невірно вказану у накладній при відправленні вагону №34934240 масу вантажу, переданого для перевезення залізницею.

В судовому засіданні 11.05.2017 позивачем підтримано раніше подане письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

У відзиві на позовну заяву № 294 від 13.03.2017 відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки, при навантаженні вагону для відправлення маса вантажу визначалась ним точно, а саме на кранових електронних вагах ВЕД-15Д, про що було складено розшифровку та зазначено в накладній № 34934240. Завантажений вагон № 60048550 прийнято до перевезення станцією Новгород-Сіверський без зауважень. Відвантажений груз відпускався в кубічних метрах та був отриманий покупцем в повному об’ємі. Відповідач зауважує, що з метою недопущення різниці у вазі при умовних обмірах або шляхом її визначення розрахунковим методом, підприємством було придбано електронні кранові ваги ВЕД-15Д. На зазначені ваги було розроблено технологічний регламент визначення маси лісових вантажів на кранових електронних вагах, узгоджений начальником станції Новгород-Сіверський 16.03.2015. При переважуванні вагону на станції Нижньодніпровськ-Вузол маса вантажу і маса вагону позивачем не перевірялась. Акт загальної форми, наданий позивачем, на думку відповідача складено з порушеннями, оскільки в ньому не зазначено номер вагів, на яких відбувалося зважування, зазначено, що таке зважування здійснювалось на електротензометричних вагах станції, хоча паспорт наданий суду на тензометричні ваги.

В судовому засіданні 23.03.2017 судом було здійснено огляд оригіналів документів: накладної № 34934240 від 25.08.2016, комерційного акту РА № 014946/410 від 29.08.2016, акту загальної форми №523/Ваги від 29.08.2016 та виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах. Оригінали оглянуті судом та повернуті представнику позивача.

В судовому засіданні 23.03.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 23.03.2017 задоволено клопотання відповідача про виклик в судове засідання посадової особи Державного підприємства «Чернігівстандартметрологія» для дачі пояснень з питань щодо способів зважування вантажу під час його завантаження у вагон та під час переважування на попутній станції.

18.04.2017 від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що зважування вагонів на станції Нижньодніпровськ-Вузол здійснювалось на вагах, які не пройшли огляд-перевірку співвідношення похибок ваг для здійснення зважування вантажу брутто 92,2 т., що перевищує значення в 72 т. встановлені оглядом-перевіркою від 15.07.2016, що є порушенням п.3.46, 3,47. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України. На думку відповідача позивач порушив п. 22 Правил видачі вантажів до перевезення здійснивши перевірку маси вантажу в інший спосіб, ніж маса вантажу була визначена на станції відправлення. Комерційний акт на який посилається позивач містить незаповнені розділи «Виявлено пошкодження», «Опис пошкодження», акт отримано вантажоодержувачем з порушенням строку 23.09.2016. Службове розслідування, передбачене Порядком оформлення, розслідування та обліку не збережених перевезень вантажів, затвердженого наказом № 306-Ц від 21.09.2005 по факту недостачі вантажу більше 5 т. позивачем не проводилось.

В судовому засіданні 18.04.2017 судом було здійснено огляд оригіналів документів: оригінал технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 від 05.02.2013, наданий представником позивача та оригінал свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 468/90 від 17.12.2015, наданий відповідачем. Оригінали оглянуті судом та повернуті представникам сторін.

Ухвалою суду від 18.04.2017 у зв’язку зі складністю даної справи строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

До початку судового засідання 11.05.2017 від ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» надійшло письмове пояснення, яке залучено судом до матеріалів справи.

В поданих поясненнях № 07/527 від 25.04.2017 ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» вказує про те, що способи зважування вантажу (лісопродукції), із застосуванням кранових електронних ваг ВЕК - 15Д заводський номер № 1099, під час навантаження у залізничний вагон на станції відправлення, та зважування вантажного на проміжній станції із застосуванням тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 є однаковими, але отримання результату зважування (визначення маси вантажу) є різним. При зважуванні крановими вагами визначення маси вантажу отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг, при визначенні маси вантажу при зважуванні на тензометричних 150- тонних вагах маса вантажу отримується шляхом віднімання маси тари вагону, від маси брутто вагона. Документального підтвердження маси тари вагону ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» не надано, тому маса вагону визначена з невідомою похибкою і як наслідок об'єктивних результатів переважування на тензометричних 150-тонних ваг, ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 отримати не можливо. Результати переважування вантажного вагону з вантажем на попутній станції із застосуванням тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТД. 1 -ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 можна буде вважати об'єктивними, якщо буде відома похибка визначення маси тари вагону. Повірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 була виконана згідно вимог чинного законодавства, а от перевірка, здійснена 15.07.2016 була проведена з порушенням пункту 5.9 «Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України».

В судовому засіданні 11.05.2017 позивачем подано копію витягу з технічних умов ваг вагонних, статичних та комбінованих типу ВВЕТ та витяг з картотечних даних про вагони вантажного парку. Суд задовольнив клопотання, залучивши подані документи до матеріалів справи.

До початку судового засідання 11.05.2017 від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці. До поданого клопотання відповідачем додано наказ ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» про надання відпустки №55-в від 24.04.2017.

Дане клопотання відхилене судом суду, з огляду на те, що коло осіб, які мають право представляти інтереси підприємств відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, не обмежується. Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, ними можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені установчими документами та документами, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства. Повноважним представником відповідача є керівник підприємства, установи, організації, який має право, а не зобов’язаний направляти іншого повноважного представника в судове засідання. Відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.

Крім того, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи; враховуючи те, що явка представника відповідача судом обов’язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, а також приймаючи до уваги, що розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості сторонам надати додаткові документи по суті спору, а продовжений в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів строк розгляду справи спливає 13.05.2017, господарський суд вважає за можливим розглянути дану справу за наявними матеріалами справи та додатково наданими документами.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, пояснення посадової особи Державного підприємства «Чернігівстандартметрологія», з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд встановив:

За змістом ч.2 ст.307 Господарського кодексу України складення перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) свідчить про укладення договору перевезення вантажу.

Аналогічним чином регулюється питання укладення договору перевезення вантажу і в ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України.

25.08.2016 Відправником – Державним підприємством «Новгород-Сівеське лісове господарство» (відповідач у справі) отримувачу Відкритому акціонерному товариству «Запоріжсталь» зі станції Новгород-Сіверської Південно-Західної залізниці відправлено вантаж у вагоні № 60048550 ПВ на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, що підтверджується накладною № 34934240.

Складання відповідачем накладної № 34934240 від 25.08.2016 свідчить про укладення між сторонами договору перевезення вантажу.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відносини залізничного транспорту, зокрема, з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються спеціальним Законом України «Про залізничний транспорт».

Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

В силу приписів ст.8 цього ж Закону умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Аналіз змісту накладної № 34934240 від 25.08.2016 свідчить, що відповідачем, як вантажовідправником, визначена маса вантажу – 68500кг, маса тари вагону зазначена 23700 кг. При цьому, у графі 26 вказаної накладної зазначено спосіб визначення маси – «на електронних вагах заводський №1099».

Розмір сплаченої відповідачем провізної плати склав 18029,00 грн, що відображено у графах 31, 34 накладної № 34934240 від 25.08.2016.

За Правилами перевезення вантажів передбачається можливість визначати масу окремих вантажів зважуванням, розрахунковим методом, за обміром, або умовно. При цьому, спосіб визначення маси зазначається відправником у накладній.

У накладній № 34934240 від 25.08.2016 зазначено, що маса вантажу визначена вимірюванням із застосуванням засобу вимірювальної техніки. Тобто, визначення маси вантажу під час завантаження здійснювалось шляхом зважування. Маса вантажу, зазначена відповідачем у накладній, відповідає розшифровці ваги завантажених лісоматеріалів ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» у вагон №60048550, згідно з яким всього завантажено 78,95 м. куб. лісоматеріалів вагою 68500 кг (а.с.44).

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

В графі 55 накладної № 34934240 від 25.08.2016 правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника ОСОБА_2 На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.

Під час проходження вагону №60048550 через станцію Нижиньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу у цьому вагоні, за наслідками якої встановлено невідповідність маси, визначеної відповідачем в накладній №34934240 від 25.08.2016, фактичній масі, виявленій при перезважуванні. Вага брутто – 86600 кг, тара по документу – 23700кг., нетто – 62900 кг., що менше ніж заявлено відправником на 5600кг.

За фактом виявленого порушення позивачем складено акт загальної форми №523/ваги від 29.08.2016 на підставі якого складено комерційний акт РА №014946/410 від 29.08.2016.

Згідно зі ст.105 Статуту залізниць України вантажовідправники, залізниці, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 122 Статуту залізниць України встановлюється відповідальність вантажовідправника за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача у вигляді штрафу у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Саме посилаючись на приписи ст.118, 122 Статуту залізниць України позивач, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, нарахував відповідачу штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати – 90145,00 грн (18029х5), та просить суд стягнути цей штраф на його користь з відповідача.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно з підпунктом а) ч.1 ст.129 Статуту залізниць України невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою даним, зазначеним у транспортних документах, є однією із обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, вантажовідправника, для засвідчення яких складається комерційний акт.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.

Пунктом 4 вказаних Правил передбачається, що комерційні акті складаються на вантаж, що перебуває у дорозі – у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Як зазначалось вище, 29.08.2016 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №523/ваги, в якому зазначено, що при контрольному перезважуванні вагону № 60048550 на справних 150-тн вагонних електронно-тензометричних вагах, що пройшли держповірку 15.01.2016, виявлено невідповідність маси, визначеної відповідачем в накладній № 34934240 від 25.08.2016, в якій зазначено вага нетто 68500кг., тара – 23700кг., виявленій при перезважуванні: вага брутто 86600кг., тара по документу – 23700кг., нетто – 62900кг., що менше ніж зазначено у накладній на 5600кг.

На додаток до вказаного акту складено комерційний акт РА №014946/410 від 29.08.2016. В комерційному акті засвідчено, що 29.08.2016 проводилось контрольне зважування вагону № 60048550. По документу значиться вантаж «Пиломатеріали, не пойменовані в алфавіті», штабеля – 6 (шість), 3 основних штабеля, 3 – шапка, висота – 2,80м., вага брутто – не вказана, тара – 23700кг, нетто 68500кг. При зважуванні вагону в статичному режимі в присутності заст. ДС Клюєва, приймальника поїздів ОСОБА_3, прийомоздавальника ОСОБА_4, на справних 150-тн. вагоних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли держповірку 15.01.2016, виявилось вага брутто 86600кг., тара по документу – 23700кг., нетто – 62900кг., що менше ваги зазначеної в документі на 5600кг. Навантаження вантажу вище бортів в три штабелі. Дротяні ув’язки не порушені, вільних місць немає. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному перезважуванні вагона маса підтвердилась. Завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

За змістом пунктів 8, 9, 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акту додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів. Усі графи бланка акту мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

В розділі Є вказаного акту міститься штамп станції призначення (Запоріжжя-Ліве) та відмітка, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Як вбачається із матеріалів справи, при навантаженні вагону № 60048550 визначення маси вантажу вантажовідправником (відповідачем у справі) здійснювалось із застосуванням засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) – кранових електронних ваг, модифікації ВЕК-15Д, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу № UA-MI/2р-3924-2012, заводський номер 1099, які пройшли держповірку 17.12.2015 та 13.12.2016, що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ та відповідає міжповірочному інтервалу ЗВВТ, вказаному у п.12.2 паспорту.

Згідно довідки ТОВ транспортно-експедиційна компанія «Вантажні перевезення» № 2017/03-27 від 06.03.2017 у вагоні № 60048550, відправленого зі ст. Новгород-Сіверський 25.08.2016 на адресу ПАТ «Запоріжсталь» з половником хвойних порід довжиною 4м, обсягом 78,95 м.куб, при прийомці виявлена наявність половника соснового у повному обсязі – 78,95 м.куб. Тобто, об’єм завантаженого відповідачем у вагон № 60048550 вантажу фактично відповідає об’єму вантажу отриманого адресатом.

Відповідно до комерційного акту РА №014946/410 від 29.08.2016 контрольне зважування вказаного вагону з вантажем здійснювалось на попутній станції із застосуванням тензометричних 150-тонних ваг.

Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України № 442 від 31.07.2012 (надалі - Інструкція) визначено, що огляд-перевірка придатності ЗВВТ для зважування вантажів (далі - огляд-перевірка ЗВВТ) це визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.

На служби комерційної роботи та маркетингу залізниці і комерційні відділи дирекцій покладається, зокрема, проведення перевірок технічного стану, правильності застосування і обслуговування ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниці, так і сторонніх організацій, у межах залізниці й дирекції, що здійснюють зважування вантажів, які перевозяться залізницями. Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі (п. 5.7., п. 7.4. Інструкції).

Пунктами 5.9., 5.10. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України визначено, що під час огляду-перевірки вагонних ваг похибки визначаються: для вагонних ваг з найбільшою межею зважування 100 т і 150 т - за навантаження не менше 100 т; для вагонних ваг з найбільшою межею зважування 200 т і більше - за навантаження не менше 180 т. Якщо на вагонних вагах незалежно від найбільшої границі зважування визначається маса лише чотиривісних вагонів, то під час огляду-перевірки похибки вагонних ваг визначаються за максимального навантаження не менше 100 т.

Не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних) (п.3.46. Інструкції).

Згідно з даними технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 вагонні ваги, станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці тензометричні ваги модифікації ЗВВТ ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С, заводський №032, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У2270-06, границі зважування 2– 150 тон, міжповірочний інтервал – 12 місяців. Держповірка ваг проводилась 15.01.2016, що відповідає міжповірочному інтервалу ЗВВТ, вказаному у п.11 паспорту.

Крім того, технічний паспорт містить запис про здійснення 15.07.2016 огляду-перевірки таких ваг, за результатами якої було встановлено співвідношення похибок ваг з вимогами таблиці № 3 ДСТУ 29329-92 по платформенно: для першої платформи при навантаженні 20, 30, 50, 72 тон похибка склала 0кг. для другої платформи при навантаженні 20, 30, 50, 72 тон похибка склала 0кг.

Разом з тим, в ході розгляду справи по суті з метою з’ясування питань, які виникли при вирішенні спору, судом було заслухано пояснення посадової особи Державного підприємства «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_5 щодо способів зважування вантажу як при відправленні вагону, так і на попутній залізничній станції.

ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на вимогу суду також надані письмові пояснення № 07/527 від 25.04.2017 в яких зазначено , що повірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 була виконана згідно вимог чинного законодавства, а от перевірка, здійснена 15.07.2016 була проведена з порушенням пункту 5.9 «Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України», в якому зазначено , що під час огляду перевірки вагонних ваг похибка визначається для вагонних ваг з найбільшою межею зважування 100т і 150 т – за навантаження не менше 100т, із наданого запису в технічному паспорті слідує, що похибка вагонних ваг визначалась при максимальному навантаженні 72000 кг.

Посилання позивача на те, що відповідно п. 5.8.2. технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006) які набрали чинності 30.05.2006 перевірку ваг проводять за допомогою еталонних гир 4 розряду згідно ДСТУ ГОСТ 7328 у точках діапазонів зважування – для ваг з найбільшою границею зважування (надалі - НГЗ) 150 т – 2; 4; 16; 30; 46; 62; 76; 96; 114; 132; 150. Для платформених ваг дозволяється після навантаження кожної платформи еталонними гирями до 0,5 НГЗ, подальше навантаження ваг до НГЗ виконується послідовно з’єднуючи кожну платформу з електричним імітатором вантажу та навантажуючи її імітатором, а протилежну гирями, судом до уваги не приймається, оскільки в технічному паспорті відсутні відомості про те, що при огляді - перевірці тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 в подальшому було здійснено навантаження ваг до НГЗ послідовно з’єднуючи кожну платформу з електричним імітатором вантажу та навантажуючи її імітатором, а протилежну гирями.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що огляд - перевірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 була проведена з порушенням пп. 5.9., 5.10. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та п. 5.8.2. технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006).

ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у наданих суду письмових поясненнях № 07/527 від 25.04.2017 також зазначило, що зважування вантажу як на кранових електронних вагах, так і на тензометричних 150-тонних вагах є однаковим способом визначення маси вантажу, проте отримання результатів зважування є різним, а саме: при зважуванні крановими вагами визначення маси вантажу отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг, а при зважуванні на тензометричних вагах маса вантажу визначається шляхом віднімання маси тари вагону від маси брутто вагону. Результати переважування вантажного вагону з вантажем на попутній станції із застосуванням тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006) заводський номер 032 можна буде вважати об'єктивним, якщо буде відома похибка визначення маси тари вагону.

На вимогу суду позивачем надано витяг із картотечних даних про вагони вантажного парку, відповідно до якого тара вагону № 60048550 становить 23700 кг, документів, які підтверджують похибку визначення маси тари вагону суду не надано.

Згідно Правил перевезення вантажів передбачається можливість визначати масу окремих вантажів зважуванням, розрахунковим методом, за обміром, або умовно. При цьому, спосіб визначення маси зазначається відправником у накладній.

Як встановлено судом вище, у накладній № 34934240 від 25.08.2016 зазначено, що маса вантажу визначена динамічним вимірюванням із застосуванням засобу вимірювальної техніки. Тобто визначення маси вантажу під час завантаження здійснювалось шляхом зважування. Маса вантажу, зазначена відповідачем у накладній, відповідає розрахунку визначення маси вантажу по вагону № 60048550, дата відвантаження 25.08.2016, згідно з яким всього завантажено 68500,0кг.

Як вбачається із відомостей, що містяться у накладній № 34934240, відповідачем при відправленні вагону визначалась тільки маса вантажу. З урахуванням використаного відповідачем засобу вимірювальної техніки – кранових електронних ваг маса вантажу визначалась під час завантаження продукції у вагон, про що також свідчить зазначений вище розрахунок визначення маси вантажу по вагону № 60048550. До того ж, як випливає із пояснень посадової особи ДП “Чернігівстандартметрологія”, результат зважування вантажу під час завантаження отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг.

У графі 19 цієї накладній зазначено, що маса тари (вагону) становить 23700кг. При цьому, в накладній відсутня інформація про загальну масу вантажу та вагону (брутто), що також відображено у комерційному акті РА № 014946/410 від 29.08.2016. Тому не можна зробити беззаперечний висновок про правильність проведеного позивачем зважування вагону на станції Нижньодніпровськ-Вузол.

Виходячи із інформації, вказаної у комерційному акті, при перезважуванні на попутній залізничній станції на вагонних електронно-тензометричних вагах визначено загальну масу вагону та вантажу (брутто), а потім шляхом віднімання від маси брутто маси вагону, вказаної у накладній, отримано результат – масу вантажу, який є менше, ніж зазначено відправником (відповідачем).

Отже, співставлення способів отримання результатів маси вантажу на станції відправлення та на попутній залізничній станції під час перезважування вагону з вантажем, свідчить, що такі способи не є однаковими, а тому відсутні підстави для ствердження, що результати перезважування вагону на попутній станції є об’єктивними.

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правильність визначення маси вантажу, який перевозився у вагоні № 60048550, під час зважування цього вагону на попутній станції.

Посилання позивача на те, що в комерційному акті міститься відмітка одержувача вантажу про те, що при видачі вантажу на станції призначення відсутня різниця проти цього акту, судом до уваги не приймається, оскільки суд дійшов висновку , що огляд - перевірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С заводський номер №032 була проведена з порушенням пп. 5.9., 5.10. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та п. 5.8.2. технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006), а тому неможливо зробити беззаперечного висновку про правильність проведеного позивачем зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці .

Відповідно до пунктів 8, 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акту додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів. Усі графи бланка акту мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

Комерційний акт РА №014946/410 від 29.08.2016, на який позивач посилається як на підставу покладення на відповідача матеріальної відповідальності у вигляді штрафу, свідчить, що за своїм змістом він не відповідає вимогам вищезазначених Правил складання актів.

Зокрема, в порушення приписів абз.2 пункту 9 Правил складання актів не заповнені розділ Г. “Виявлено пошкодження” та розділ Ґ. “Опис пошкодження” . Слід зазначити , що в самому бланку міститься вказівка щодо обов»язкового заповнення розділу “Опис пошкодження”, відповідно до якої у разі відсутності порожнини або пошкодження має бути зазначено “Пошкодження (порожнини) не було”.

Відповідно до п.10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, в Правилах складання актів наводиться перелік посадових осіб, якими має бути обов«язково підписаний комерційний акт, та передбачається можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу і підписання акту

Акт загальної форми 523/ваги від 29.08.2016 та комерційний акт РА №014946/410, були підписані заступником начальника станції ОСОБА_6, приймальником поїздів ОСОБА_3 та прийомоздавальником ОСОБА_4 В комерційному акті РА №014946/410 від 29.08.2016 зазначено, що завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

Заступник начальника станції ОСОБА_6 є посадовою особою з правом підпису комерційниих актів згідно з п.10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту).

Посилання позивача на те, що повноваження прийомоздавальника ОСОБА_4 щодо проведення контрольних зважувань, перевірок стану навантаження на під’їзних коліях передбачено робочою інструкцією, затвердженою начальником станції «Нижньодніпровськ-Вузол» 22.03.2016, копія якої додана до матеріалів справи судом до уваги не приймається, оскільки в комерційному акті РА № 014946/410 від 29.08.2016 не зазначено хто саме з працівників станції особисто здійснював перевірку маси вантажу, тоді як даний акт містить запис про те, що перевірка здійснювалась у присутності заступника начальника станції ОСОБА_6, приймальника поїздів ОСОБА_3 та прийомоздавальника ОСОБА_4

Надана позивачем довідка від 13.04.2017 року № 108/М не може бути прийнята судом як належний доказ, який підтверджує, що зважування вагону № 60048550 29.08.2016 здійснювалось прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_4, оскільки дані відомості повинні бути зазначені безпосередньо в комерційному акті.

Наказом від 29.01.2015 № 67 начальника станції Нижньодніпровськ- Вузол та Робочою інструкцією приймальника поїздів, затвердженою начальником станції «Нижньодніпровськ-Вузол» 22.03.2016, передбачено право приймальника поїздів ОСОБА_3 щодо підпису комерційних актів .

Однак, як приймальник поїздів ОСОБА_3 так і прийомоздавальник ОСОБА_4 у разі необхідності могли бути залучені до перевірки вантажу і підписання акта, але не замість, а крім посадових осіб, визначених п.10 Правил складання актів.

Згідно довідки Структурного підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» станції Нижньодніпровськ-Вузол № 33/М від 14.02.2017 на станції Нижньодніпровськ-Вузол немає таких посад як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, однак позивачем не надано належних доказів, що їх обов'язки покладено на інших осіб, зокрема, на приймальника поїздів ОСОБА_3 чи прийомоздавальника ОСОБА_4

Необхідність залучення до підписання акту прийомоздавальником та приймальником поїздів позивачем не обґрунтовано.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі 907/73/16.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Отже, враховуючи, що огляд - перевірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С заводський номер № 032 була проведена з порушенням пп. 5.9., 5.10. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та п. 5.8.2. технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006); позивачем не доведено правильність визначення маси вантажу, який перевозився у вагоні № 60048550, під час зважування цього вагону на попутній станції; зазначений в комерційному акті РА №014946/410 від 29.08.2016 результат зважування вагону № 60048550 не можна вважати об’єктивним, беручи до уваги, що даний акт складено з порушенням вимог до п.10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), тому такий комерційний акт не має доказового значення та не може бути підставою для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді нарахування штрафу, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

За таких обставин позовні вимоги позивача є необгрунтовані і задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відсутністю підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в разі відмови у позові повністю, витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, та судових витрат покладаються на позивача.

Відповідно до частини 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області Регіональною філією «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» платіжним дорученням № 402 від 25.01.2017 було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн, в графі призначення платежу якого зазначено «Судовий збір, за позовом ПАТ «Українська залізниця» до ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп»».

Ухвалами суду від 01.03.2017, 14.03.2017, 23.03.2017 суд зобов’язав позивача надати докази зміни призначення платежу в платіжному дорученні № 402 від 25.01.2017 в установленому чинним законодавством порядку.

В судовому засіданні 18.04.2017 позивачем було подано заяву про повернення судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 402 від 25.01.2017, оскільки описку здійснену в графі «призначення платежу» позивач не може виправити через особливості його формування в електронному вигляді, у зв’язку з чим 1600,00 грн судового збору за розгляд даної справи сплачено платіжним дорученням №1410 від 11.04.2017.

Частиною першою ст. 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки 1600,00 грн судового збору за подання позовної заяви ПАТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» до ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» сплачено платіжним дорученням №1410 від 11.04.2017, судовий збір сплачений платіжним дорученням № 402 від 25.01.2017 в сумі 1600,00 грн підлягає поверненню.

Керуючись ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 8, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст. 24, 37, 105, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, ст.ст. 22, 32, 34, 43, 44 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038 (код ЄДРПОУ 40081237, р/р 2600157872101 в АБ «Експрес-банк», МФО 322959) з Державного бюджету (рахунок № 31217206783002, банк одержувача – ГУДКСУ у Чернігівській області м. Чернігів, одержувач – УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030101, код банку 853592, код ЄДРПОУ 38054398) судовий збір в сумі 1600,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення № 402 від 25.01.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/231/17.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету.

Повне рішення підписано 16.05.2017.

Суддя                                                    Л.М.Лавриненко