Головуючий у І інстанції Каптур Л.М.

Доповідач Щербаков О.С. Справа №11-360/2006р

Категорія - ст.З89 ч.2 КК

           ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

7 липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого Щербакова О.С.

суддів Рудомьотової С.Г., Широян Т.А.

при секретарі Глюк Н.М.

з участю прокурора Надточий О.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника Прилуцького міжрайонного прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 3 квітня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Прилуки Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, засуджений за вироком Прилуцького міськрайсуду від 21 липня 2005 року за ч.1 ст. 263, 69 КК України до 200 годин громадських робіт, мешкає в АДРЕСА_1-

засуджений за ч.2 ст. 389, 71,72 КК України за сукупністю вироків до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 20 днів обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України суд звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Як встановив суд І інстанції, на виконання вироку Прилуцького міськрайсуду від 21 липня 2005 року, постановою інспектора МВ КВІ від 26.08.2005 року засуджений ОСОБА_1 був зобов'язаний являтися для реєстрації в цю установу першого понеділка щомісячно та направлений для відбування покарання в КП „Прилукитепловодопостачання". ОСОБА_1 був попереджений про відповідальність за ухилення як від реєстрації у кримінально-виконавчий інспекції, так і виконання покарання.

Згідно з наказом директора КП „Прилукитепловодопостачання" НОМЕР_1 від 1.09.2005 року ОСОБА_1 повинен був за графіком приступити до відбування громадських робіт з 5 вересня 2005 року. Відпрацювавши з 5 по 8 вересня 2005 року 16 годин, ОСОБА_1 без поважних причин більше не приступив до відбування покарання, а 7 листопада 2005 року не з"явився на реєстрацію у МВ КВІ в зв"язку з чим 3 жовтня та 5 грудня 2005 року був попереджений начальником Прилуцького МВ КВІ про можливість порушення щодо нього кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.

Постановою дізнавача Прилуцького МРВ УМВС України в Чернігівській області 12 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 389 КК України.

В апеляції помічник Прилуцького міжрайонного прокурора просить вказаний вирок суду відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, посилаючись на те, що призначене ОСОБА_1у з застосуванням ст. 75 КК України покарання не відповідає особі засудженого, а тому вважає припущення суду про можливість виправлення останнього без відбування покарання помилковим.

Заслухавши прокурора, який підтримав апеляцію помічника Прилуцького міжрайонного прокурора, виступ засудженого ОСОБА_1, який пояснив своє ухилення від відбування громадських робіт тим, що КП „Прилукитепловодопостачання" надало йому важку роботу, яку він був не в змозі виконувати за станом здоров"я, оскільки хворий на тромбофлебіт, перевіривши, дослідивши та оцінивши у сукупності зібрані у справі докази, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція помічника Прилуцького міжрайонного прокурора не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, судом І інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному ухиленні від відбування громадських робіт ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах і не оспорюється у апеляції.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 389 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України.

Як вбачається з вироку, суд врахував, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, створив сім"ю і має намір вести здоровий спосіб життя, щиро розкаявся, сприяв у розкритті злочину, а також особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання.

В судовому засіданні апеляційного суду перевірялися і знайшли підтвердження пояснення ОСОБА_1 про те, що він страждає на тяжке захворювання нижніх кінцівок, яке перешкоджало йому належно відбувати покарання у виді громадських робот.

Оцінивши всі обставини справи у сукупності, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, але з застосуванням ст. 75 КК України

Доводи апелянта щодо незаконності призначеного ОСОБА_1 покарання є необгрунтованими.

Отже, за таких обставин, апеляція помічника Прилуцького міжрайонного прокурора про скасування вироку Прилуцького міськрайонного суду від 3 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника Прилуцького міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 3 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.