Справа № 11-448/06 Головуючий у 1 інстанції Шитченко Н.В.
Категорія ст. 289 ч. 2 КК Доповідач Навозенко Л. С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л. С.
суддів Сердюка О. Г., Щербакова О. С.
з участю прокурора Скрипки Б. М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу
за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, жонатий, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_2, раніше судимий
· 4 серпня 1988 року за ст. 140 ч. 1 КК УРСР до 2 років виправних робіт;
· 13 січня 1989 року за ст. ст. 142 ч. 2, 206 ч. 2, 42, 14 КК УРСР до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
· 21 листопада 1994 року за ст. ст. 141 ч. 2, 14 КК України до 4 років позбавлення волі;
· 19 січня 2001 року за ст. 206 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, -
засуджений за ст. 162 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі; за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Па підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 7 серпня 2005 року близько 1 години ночі за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 проникли до володіння ОСОБА_3, що розташоване в АДРЕСА_3, де з приміщення гаражу таємно викрали 2 металеві каністри з бензином, 16 поршнів від трактора, колесо від мотоцикла, та з приміщення курника - 2 гусей, а всього майна на загальну суму 260 грн.
Цього ж дня, близько 1 год. ЗО хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 проникли до вищевказаного подвір'я та незаконно заволоділи мотоциклом „ІНФОРМАЦІЯ_2" вартістю 606 грн. 43 коп., що належить потерпілому ОСОБА_3
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що він не згоден з його засудженням так як неповнолітній ОСОБА_2 йому сказав, що господарство куди вони проникали належить його діду, тому на думку засудженого суд не розібрався та безпідставно засудив його за скоєння злочинів.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обгрунтованим.
Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вину свою у скоєні злочинів не визнав і пояснив, що він не знав про те, що вони вдвох з ОСОБА_2 незаконно заволоділи мотоциклом та викрали речі. ОСОБА_2 йому пояснював, що вони йдуть до його родича.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив дані доводи засудженого ОСОБА_1 і прийшов до правильного висновку, що вище наведена версія засудженого ОСОБА_1 не відповідає дійсності.
Так, з матеріалів справи безперечно встановлено, що засуджений ОСОБА_1 і свідок ОСОБА_2, який вже засуджений за скоєння даних злочинів, діяли узгоджено, про це підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_2.
В ході досудового та судового слідства було встановлено, що засуджений ОСОБА_1, разом зі свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийшли до АДРЕСА_3, свідки підтвердили, що засуджений та ОСОБА_2 йшли красти. З цією ж метою, вони чекали ночі з тим, щоб скоїти крадіжку.
Потерпілий ОСОБА_3 також підтвердив, що у нього вночі з 6 на 7 серпня 2005 року були скоєна крадіжка речей, а також невідомі особи заволоділи його мотоциклом.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про те, що засуджений ОСОБА_1 скоїв злочини, за якими його визнано винними місцевим судом. Версія засудженого про те, що він не знав і навіть не догадувався про скоєння злочинів не відповідає доказам по справі.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.
Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах. Тому доводи апеляції в цій частині є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ст. ст. 162 ч. 1, 289 ч. 2 КК України.
Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженого, того що він раніше судимий. Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.