головуючий суддя І інстанції – Мироненко В.В.
суддя – доповідач – Геращенко І.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 23 » вересня 2009 року справа № 2а-1/09/0522
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Даниловій Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача – Дорошук В.В. – довір. від 19.01.2009 року № 05/071-00064
від третьої особи - ОСОБА_3. – довір. від 19.07.2009 року б/н
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області
від 19.06.2009 року
у справі № 2а-1/09/0522
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області
третя особа ОСОБА_2
про відміну рішення та заборону приймати рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Центрально – Міського районного суду м. Макіївки з позовною заявою до Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про відміну рішення від 15.02.2006 року № 203 “Про дозвіл ОСОБА_2 реконструкції частини двоповерхової будівлі автостанції по бульвару Горбачова у Центрально – Міському районі міста” та заборону приймати рішення про надання дозволу ОСОБА_2 провести реконструкцію, перепланіровку, перебудову частини нежилого приміщення, розташованого за адресою: 86157, м. Макіївка, бул. Горбачова, 32 (споруда Центральної автостанції).
Постановою Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 19.06.2009 року у справі № 2а-1/09/0522 (Мироненко В.В.) позовна заява задоволена.
Третьою особою подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазаначає, що позивачем не надані суду належні докази порушення її законних прав та інетересів рішенням Макіївської міської ради від 15.02.2006 року № 203, оскільки зазначене рішення не надавало дозволу на початок робіт з реконструкції, а лише надавало дозвіл на отримання данних для початку проектування робіт, в тому числі і на розробку проектної документації, реєстрації об’єкту в інспекції Держархбудконтролю та узгодження з компетентними органами та співласниками.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.
Рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради Макіївської міської ради від 15.02.2006 року № 203 громадянину ОСОБА_2 дозволена реконструкція частини двоповерхової будівлі автостанції, розташованої по бульвару Горбачова у Центрально – Міському районі міста, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 21.08.2001 року № 2472, зареєстрованого у КП БТІ м. Макіївки за номером 3-949 від 27.08.2001 року, для розміщення кафе.
Пунктом 2 зазначенного рішення громадянин ОСОБА_2 зобов’язаний:
1. Розробити проектну документацію на об’єкт згідно з вимогами ДБН А.2.2-3-2004 (Склад, порядок оформлення, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва).
2. Надання земельної ділянки оформити згідно з чинним законодавством.
3. Перед початком виконання робіт з реконструкції зареєструвати об’єкт в інспекції Держархбудконтролю Головного управління містобудування та архітектури міської ради.
4. Після виконання робіт з реконструкції здати об’єкт приймальній комісії при виконкомі міської ради.
5. Здійснювати утримання і благоустрій прилеглої території загального користування на підставі договору про утримання й розвиток благоустрою міської території загального користування, укладеного з райадміністрацією щодо місця дислокації об’єкту (а.с.7).
Листом від 18.08.2006 року № 01/524 ГУМтаА Макіївської міської ради повідомило ПП ОСОБА_1, що рішенням від 15.02.2006 року № 203 гр. ОСОБА_2 наданий дозвіл на реконструкцію частини побудови автостанції по бульвару Горбачова у Центрально – міському районі міста для розміщення кафе, розроблений проект реконструкції, який знаходиться на стадії узгодження.
В порушення ст. 24, ст. 29 Закону України “Про планування та забудову територій” у липні 2006 року гр.. ОСОБА_2 почав будівельні роботи без узгодження та дозволу інспекції ДАБК, такі дії кваліфікуються як самовільне будівництво, у зв’язку з чим інспекцією ДАБК направлені приписи від 13.07.2006 року № 02/153 та від 18.07.2006 року № 02/155 про заборону подальшого виконання робіт, оскільки роботи зупинені не були, постановою від 27.07.2006 року № 51 на гр. ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення та матеріали по самовільній забудівлі направлені до прокуратури міста (а.с. 9).
Прокуратура міста Макіївки листом від 29.08.2006 року № 218-06вих повідомила ОСОБА_1, що за результатами здійсненої перевірки ОСОБА_2 винесений припис про зупинення реконструкції будівлі до отримання узгодження ДАБК (а.с. 11).
Аналогічні доводи містить відповідь Головного Управління містобудування, архітектури та житлово – комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації від 06.10.2006 року (а.с. 8).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі заявник вказує на невірне застосування норм процесуального та матеріального права, оскільки вважає, що рішення, яке оскаржувалось, не порушує інтереси позивача, а лише надає третій особі право на виконання певний дій щодо початку проектування робіт.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування”.
В розумінні ст. 5, ст. 11, ст. 16 зазначеного Закону відповідач у справі є органом, створеним місцевою радою, та наділений цим та іншими законами владними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, уповноважений здійснювати управління у сфері планування та обліку на території відповідної територіальної громади.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах є субєктом владних повноважень, у віданні якого знаходиться розгляд проектів та планів підприємств, установ та організацій, в тому числі щодо реконструкції забудови, та на якого Конституцією та Законами України покладені владні управлінські функції у сфері .
З позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу про відміну рішення органу владних повноважень – виконавчого комітету міської ради, про відміну рішення про дозвіл реконструкції частини будівлі.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів визначає Закон України “Про планування і забудову територій”.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб, в розумінні статті 3 Закону України “Про планування і забудову територій”, приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.
Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Статтею 29 зазначенного Закону визначено, що документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд - дозвіл на виконання будівельних робіт, який надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з рішення, яке оскаржувалось, відповідачем документ про право третьої особи на виконання будівельних робіт, не надавався.
Згідно ч. 3 ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:
1) документи від замовника будівництва:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;
відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);
фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);
2) документи від підрядника будівництва:
копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;
копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку;
договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта;
документ про призначення відповідальних виконавців робіт;
відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;
пропозиції щодо залучення субпідрядників.
В матеріалах справи відсутні докази надання третьою особою відповідної заяви та документів до неї, визначених зазначеною нормою Закону та розгляд такої заяви інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю.
Крім того, згідно ч. 11 ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Як встановлено апеляційним судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, оскільки ОСОБА_2 почав будівельні роботи без узгодження та дозволу інспекції ДАБК, інспекцією ДАБК направлені приписи від 13.07.2006 року № 02/153 та від 18.07.2006 року № 02/155 про заборону подальшого виконання робіт, оскільки роботи зупинені не були, постановою від 27.07.2006 року № 51 на гр. ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення та матеріали по самовільній забудівлі направлені до прокуратури міста.
Таким чином, оскільки рішення , яке оскаржувалось, містить тільки дозвіл ОСОБА_2 на реконструкцію частини двоповерхової будівлі автостанції, дозвіл на початок робіт з реконструкції не надавався, рішення не має ознак протиправності та не тягне за собою які – небудь негативні наслідки для позивача.
Пунктом 1 статті 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно – правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Позивачем не надано суду доказів порушення її прав та законних інтересів з боку відповідача при прийнятті рішення про надання дозволу на реконструкцію будівлі.
Апеляційним судом встановлено, що будівля, дозвіл на реконструкцію якої наданий рішенням, яке оспорювалось, належить третій особі на праві приватної власності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України к ожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування”, ст.2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п.3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 19.06.2009 року у справі № 2а-1/09/0552 - задовольнити.
Постанову Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 19.06.2009 року у справі № 2а-1/09/0552 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про відміну рішення від 15.02.2006 року № 203 “Про дозвіл ОСОБА_2 реконструкції частини двоповерхової будівлі автостанції по бульвару Горбачова у Центрально – Міському районі міста” та заборону приймати рішення про надання дозволу ОСОБА_2 провести реконструкцію, перепланіровку, перебудову частини нежилого приміщення, розташованого за адресою: 86157, м. Макіївка, бул. Горбачова, 32 (споруда Центральної автостанції)- скасувати.
В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 звернулась до Центрально – Міського районного суду м. Макіївки з позовною заявою до Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про відміну рішення від 15.02.2006 року № 203 “Про дозвіл ОСОБА_2 реконструкції частини двоповерхової будівлі автостанції по бульвару Горбачова у Центрально – Міському районі міста” та заборону приймати рішення про надання дозволу ОСОБА_2 провести реконструкцію, перепланіровку, перебудову частини нежилого приміщення, розташованого за адресою: 86157, м. Макіївка, бул. Горбачова, 32 (споруда Центральної автостанції) - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 14.10.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 19.10.2009 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич