Справа № 544/136/17

пров. № 2/544/169/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 травня 2017 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Костенко Т.В.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.09.2012 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», викладених на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інших витрат відповідно до умов договору.

У зв'язку із порушенням умов договору станом на 31.10.2016 за відповідачем наявна заборгованість за картковим рахунком в сумі 57697,95 грн, яка складається з наступного:

3882,71 грн - заборгованість за кредитом;

46 541,53 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

4050,00 грн - заборгованість за пенею та комісією;

500,00 грн - штраф (фіксована частина);

2723,71 грн - штраф (процентна складова).

Просить стягнути ОСОБА_1 вказану суму, а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, просила застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено:

20 вересня 2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви та ознайомлення з«Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», викладених на банківському сайті (а.с.15,17,83-106).

Приєднавшись до договору відповідач та позивач визначились з усіма істотними умовами договору, а саме: валютою рахунку - українська гривня; відсотковою ставкою за користування кредитом, розміром кредитного ліміту, встановленого на платіжну картку, кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає стоку дії картки.

Відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Згідно із ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов договору та на підставі заяви позивач видав відповідачу кредитну картку, надав кредит в національній валюті України, встановив ліміт у кінцевому розмірі 4000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», де зазначено, що відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку .

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг,- позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором .

У разі виникнення прострочених зобов'язань відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Договору , клієнт сплачує пеню Банку, яка розраховується згідно Тарифів Банку на час порушення зобов'язання та може змінюватися у відповідності до п.1.1.3.2.3.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг,- при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору .

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач зобов'язалася здійснити оплату послуг позивача згідно тарифів позивача у строки, передбачені умовами даного договору.

Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту відповідач ОСОБА_1 за договором від 20.09.2012 не виконує. У зв'язку з порушенням відповідачем кредитного договору її заборгованість станом на 31.10.2016 складає 57697,95 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 3883,71,00 грн, заборгованість по процентам за користуванням кредиту - 46541,53 грн, заборгованість за пенею та комісією - 4050,00 грн,, штраф (фіксована складова) - 500,00 грн, штраф (процентна складова) - 2723,71 грн (а.с.11-13).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів , належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Таким чином, оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, вимоги позивача про стягнення з неї заборгованості за кредитом, по відсотках за користування кредитом, пені, штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню 1 600,00 грн понесених позивачем судових витрат.

Відповідач заявила про застосування до вимог позивача про стягнення з неї заборгованості строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року № 6-154цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, висвітленої в постанові від 19.03.2014 року у справі № 6-14цс14, згідно з якою, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг строку давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Матеріали справи містять докази того, що строк дії картки № 4149437733401952, яка була надана клієнту 20.09.2012 року, закінчився у липні 2016 року (а.с.60).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було пропущено передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10, 88, 212, 215, 217 ЦПК України, на підставі ст.ст. 257, 526, 1050, 1049, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мешканки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 02.02.1998, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (рах. № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором від 20.09.2012 в сумі 57 697 (п'ятдесят сім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн 95 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» (рах. №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) із ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мешканки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 02.02.1998, у повернення сплаченого судового збору 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий - О.О. Сайко