головуючий суддя І інстанції – Чернишов Ю.В.
суддя – доповідач – Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 09 » жовтня 2009 року справа № 2а-2934/09/0544
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області
від 12.06.2009 року
у справі № 2а-2934/09/0544
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів Інспектора з розшуку ВДАІ м. Слов'янська Зубашева Сергія Митрофановича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Інспектора з розшуку ВДАІ м. Слов'янська Зубашева Сергія Митрофановича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13.03.2009 року № АН 202286.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2009 року у справі № 2а-2934/09/0544 в задоволені позовної заяви відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що суд неповністю з’ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи.
Вважає неправомірною відмову в задоволені позовної заяви за пропуском строку оскарження постанови, оскільки була позбавлена можливості оскаржити постанову у передбачені ст. 289 КУпАП строки у зв’язку з несвоєчасністю її отримання.
Наголошує на чисельних порушеннях відповідачами вимог КУпАП при притягнені її до адміністративної відповідальності та на тому, що 08.03.2009 року її автомобіль знаходився в користуванні її чоловіка, тому її необґрунтовано притягнули до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Згідно постанови Інспектора з розшуку ВДАІ м. Слов'янська Зубашева Сергія Митрофановича від 13.03.2009 року № АН 202286 ОСОБА_1. була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за те, що 08.03.2009 року в 15 час. 30 хв. рухалася по а/д Слов'янськ-Маріуполь керуючі автомобілем “Хюндай Санта Фе” держ. номер НОМЕР_1 поза межами населеного пункту зі швидкістю 119 км/год, чим перевищила швидкість на 29 км/год., скоївши порушення п. 12.6 г ПДР України, що підтверджено фотографією, на якій зафіксований зазначений автомобіль, дата, час, швидкість та номер приладу «Візир», яким зафіксований вказаний факт.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач вважає неправомірною відмову в задоволені позовної заяви за пропуском строку оскарження постанови, оскільки була позбавлена можливості оскаржити постанову в строк, у зв’язку з несвоєчасністю її отримання, наголошує на чисельних порушеннях відповідачами вимог КУпАП.
Колегія суддів вважає такі доводи правомірними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідач у справі є посадовою особою державного органу виконавчої влади, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, діяльність його регламентується Законом України “Про міліцію”.
Згідно ст. 2 Закону України “Про міліцію” на нього покладені обов’язки, у тому числі, забезпечення дорожнього руху.
Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені обов’язки щодо контролю за дотриманням іншими суб’єктами Правил дорожнього руху.
Згідно п.п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил, а учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У статті 213 КУпАП зазначені органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Пунктом 5 вказаної норми передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 217 КУпАП наголошує, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, про порушення правил дорожнього руху (частини перша і друга статті 122).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, тощо - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення, яка оскаржувалась, відповідач повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови факт правопорушення був зафіксований приладом “Візир”.
У відповідності до вимог ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стало відомо 16.04.2009 року, коли отримала поштою постанову від 13.03.2009 року, тобто поза межами передбаченого КУпАП строку, до суду з адміністративним позовом звернулася 30.04.2009 року.
Колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з поважних причин, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. несвоєчасно отримала за виною органу владних повноважень, дії якого оскаржуються, їй потрібен був час для підготовки адміністративного позову, крім того, відповідач не наголошував на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропуском оскарження постанови, що є обов’язковою умовою для застосування ст. 100 КАС України.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що 08.03.2009 року її автомобіль знаходився в користуванні її чоловіка, оскільки вказана обставина не підтверджується наданими доказами, а той факт, що ОСОБА_1 має право на керування автомобілем, ніяк не підтверджує фактичного його знаходження за кермом автомобіля у час скоєння правопорушення.
Разом з тим, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, оскільки з матеріалів справи не вбачається: термін проходження приладом «Візир» повірки або державної метрологічної атестації у відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; чи застосовувався цей прилад особою, яка пройшла відповідну підготовку, оскільки до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються лише працівники, які вивчили інструкцію з їх експлуатації та склали заліки з правил застосування, що передбачено розпорядженням УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області від 10.02.2009 року № 43; чи зазначена ця особа у постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби станом на 08.03.2009 року.
Аналізуючи обставини справи та приведені норми закону, колегія суддів приходить до висновку що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню з наголошених підстав та вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, але допустив невідповідність висновків обставинам справи, ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводами апеляційної скарги висновки суду спростовуються, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2009 року у справі № 2а-2934/09/0544 – задовольнити.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2009 року у справі № 2а-2934/09/0544 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з розшуку ВДАІ м. Слов'янська Зубашева Сергія Митрофановича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Інспектора з розшуку ВДАІ м. Слов'янська Зубашева Сергія Митрофановича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Визнати неправомірними дії Інспектора з розшуку ВДАІ м. Слов'янська майора міліції Зубашева Сергія Митрофановича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за постановою про притягнення до адміністративної відповідальності від 13.03.2009 року № АН 202286.
Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 13.03.2009 року № АН 202286 визнати незаконною та скасувати.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного провадження вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 09.10.2009 року проголошений повний текст постанови.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич