Справа  № 2–1802 / 09

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

            12  жовтня  2009  року.                                                                   м.  Суми.

            Зарічний  районний суд  м.  Суми  у  складі :  головуючого – судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                          при  секретарі – Міщенко  А.А.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну  справу  за  позовною  заявою ОСОБА_1  до  фізичної  особи-підприємця  ОСОБА_2

про  захист  прав  споживачів,

В С Т А Н О В И В :

позивачка  свої  уточнені  вимоги  мотивує  тим,  що  в  грудні  2008  року  між  сторонами  було  укладено  договір  про  виконання  робіт,  відповідно  до  якого  відповідач  в  термін  до  29.12.2008 року  зобов»язався  провести  ремонт  меблів,  а  позивачка  внесла  аванс  за  вказані  роботи  в  сумі  1500,00  грн.  В подальшому,  як  зазначає  позивачка,  вона  неодноразово  робила  нагадування  щодо  виконання  умов  укладеного  між  сторонами  договору,  однак,  відповідач  від  виконання  робіт  та  спілкування  з  позивачкою  став  ухилятися,  меблі  та  гроші  не  повернув.  

За  таких  обставин,  позивачка  просить  ухвалити  рішення  про стягнення   внесеної  грошової  суми, спонукання  відповідача  до  повернення  меблів  та  про  відшкодування  моральної  шкоди ,  яку  обгрунтовує  порушенням  нормальної  течії  життя,  необхідністю  гаяти  час  та  сили  для  неодноразових  візитів  та  дзвінків  відповідача. Позивачка  визначає  розмір  відшкодування  в  3000  грн.

           В  судове  засідання  відповідач  не  з”явився,  про  час  розгляду  справи  повідомлявся  через  друковані  засоби масової  інформації.  Суд  вважає  можливим  розглянути  справу  у  відсутність  відповідача,  оскільки  в  справі  є  достатньо  доказів  про  права  та  взаємовідносини  сторін .

Суд,  заслухавши  пояснення  позивачки,  дослідивши  письмові  докази  по справі,  вважає,  що  заявлені вимоги  підлягають  частковому  задоволенню, виходячи з наступного :  згідно  зі  ст.ст.  10-11  та  60  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Суд  розглядає  цивільні  справи  в  межах  заявлених  вимог і  на  підставі  наданих сторонами  доказів.

Як  було встановлено  під час  розгляду справи,  відповідач  є  фізичною  особою-підприємцем,  зареєстрований  в  встановленому  законодавством  порядку.

В  грудні  2008  року  між  сторонами  було  укладено  договір  про  виконання  робіт,  відповідно  до  якого  відповідач  в  термін  до  29.12.2008 року  зобов»язався  провести  ремонт  меблів,  а  позивачка  внесла  аванс  за  вказані  роботи  в  сумі  1500,00  грн.  

Вищевикладене  підтверджується, окрім  показань  позивачки, матеріалами  про  відмову  в  порушенні  кримінальної  справи №41  Зарічного  ВМ  СМВ  ГУМВС  України  в  Сумській  області,  поясненнями  відповідача  ( а.с.  7-8 ).

Таким  чином,  відповідач  не  заперечує  факту  укладання  правочину  з  заявницею  та  отримання  коштів  у  вищевказаному  розмірі.  

В подальшому,  позивачка  неодноразово  робила  нагадування  щодо  виконання  умов  укладеного  між  сторонами  договору,  однак,  відповідач  від  виконання  робіт  та  спілкування  з  позивачкою  став  ухилятися,  меблі  та  гроші  не  повернув.    

Відповідно  до  вимог  ст.ст. 509, 526, 530,  865  ЦК  України,  зобов”язання  повинні  виконуватися  належним чином  і  в  установлений  строк  відповідно до  вимог  договору,  ЦК  України,  а  при  відсутності  таких вказівок -  відповідно  до  звичаїв  ділового  обороту  або  вимог,  що  звичайно  ставляться.  Одностороння  відмова  від  виконання  зобов”язань  не  допускається.  

Доказів  належного  виконання  договірних  зобов”язань  відповідач  суду  не  надав.

    Відповідно  до  статті  611  ЦК,  у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачка  ж ,  в  свою  чергу,  відповідно  до  ст.  872  ЦК  України  та  ст.  10  Закону  України  “ Про  захист  прав  споживачів “,   має  право  на   розірвання  договору,  відшкодування  збитків  ( повернення  суми  попередньої  оплати )   в  сумі  1500,00  грн.    

Діями  відповідачки  порушені  майнові  права  позивача ,  зокрема,  право  власності  на  належне  йому  майно,  передбачене  ст.ст.  2, 4, 48-49  Закону  України  “ Про власність “.

Окрім  того,  є  підстави  для  задоволення  позовних  вимог про спонукання  відповідача повернути  Заговорі  Л.Ф.  диван-малютку,  2  крісла  та  6  стільців,  що  були  отримані  для  ремонту.  

Між  тим,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги  про  відшкодування  моральної  шкоди  не  підлягають  задоволенню  з  тих  підстав,  що право  на  таке  відшкодування  настає  в  лише  разі,  коли  це  прямо  передбачено  умовами  укладеного  між  сторонами  договору  або  спеціальним  нормативно-правовим  актом. Умовами  ж  укладеного  між  сторонами  договору  право  на  відшкодування  моральної  шкоди  не  передбачено. Не  передбачена  така  можливість і Законом  України  « Про  захист  прав  споживачів «,  даний  Закон  передбачає  відшкодування  моральної  шкоди  лише  у  випадку,  вказаному  у  п. 5)  ч. 1  статті  4.

На  підставі  ст.  88  ЦПК  України,  на  відповідача  належить покласти  судові  витрати,  пов”язані  зі  сплатою  судового  збору,  стягнувши  на  користь  держави 59,50  грн. ( 51 +  8,50 грн. ),  а  також  покласти  на  відповідача  понесені  позивачкою  витрати в  сумі  697,50  грн. по виклику  відповідача  до  суду  та  30,00  грн.  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи.

            Керуючись  ст.ст.  16,  22-23,  526,  611, 623,  849,  872.  1166-1167  ЦК  України ,  ст.ст.  4,  10,  22  Закону  України  « Про  захист  прав  споживачів «,  ст.ст. 10-11, 57-60,  88,  212-215,  224-226    ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні  вимоги  ОСОБА_1 задовольнити  частково .

    Стягнути  з  фізичної  особи-підприємця  ОСОБА_2  на  користь ОСОБА_1  1500  гривень 00  копійок  збитків,  697  гривень  50  копійок  в  рахунок  відшкодування  витрат  на виклик  відповідача  до  суду  та  30  гривень  00  копійок  в  рахунок  повернення  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи,  а  разом : 2227  гривень  50  копійок .

    Зобов»язати  фізичну  особу-підприємця  ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1  диван-малютку,  2  крісла  та  6  стільців.  

    В  задоволенні  решти  позовних  вимог  відмовити  за  необгрунтованістю.

    Стягнути  з  фізичної  особи-підприємця  ОСОБА_2  на  користь  держави  59  гривень  50  копійок  судового  збору.

    Відповідач  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  заочного  рішення  можу  подати  заяву  про  його  перегляд.

    Іншими  особами  р ішення суду може  бути  оскаржено  в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про  апеляційне  оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду  особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.        

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строків  на  апеляційне  оскарження,  якщо  заяву  про  оскарження  або  апеляційну  скаргу  не  було  подано.

СУДДЯ                                                                                           В.Б.  БОЙКО