Справа № 661/315/14-к

№ провадження 1-кп/647/130/2017

У Х В А Л А

16.05.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді: Корсаненкової О.О.

за участю суддів: Миргород В.С., Волошина Р.Р.

секретаря: Бондаренко Г.В.

прокурора: Іщука Ю.С.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Берислава кримінальне провадження,  внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04.06.2013 року за №42013230000000060,   за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.364 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_8, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9, фактично проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_13, фактично проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.311, ч.1 ст.364 КК України, суд

встановив:

10.04.2017 року до Бериславського районного суду Херсонської області з апеляційного суду Херсонської області із ухвалою від 04.04.2017 року для розгляду надійшли матеріали вищезазначеного кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор висловив переконання у необхідності призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акта, зазначивши про відсутність підстав до прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Захисник ОСОБА_6 проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечував. Також, заявив клопотання про повернення застави у розмірі 344 100 грн., внесеної дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_7 заставодавцю, у зв’язку із закінченням строку дії запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 при вирішенні питання щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду поклався на розсуд суду. Також, зазначив, що заперечує проти розгляду даного кримінального провадження Бериславським районним судом, зважаючи на те, що всі злочини, інкриміновані обвинуваченим, були вчинені у м.Нова Каховка, крім того йому відомо про наявність у Новокаховському міському суді можливості розглянути це провадження. Підтримав клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_5 при вирішенні питання щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду поклалися на розсуд суду. Підтримали клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави.

Прокурор зазначив, що клопотання про повернення застави є передчасним та не підлягає розгляду, оскільки не надано доказів внесення застави.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд встановив наступне.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального судочинства, у тому числі, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні щодо учасників кримінального провадження здійснюється судом при проведенні підготовчого судового засідання.

При вирішенні питання за зверненим обвинувальним актом суд встановлює відповідність обвинувального акту, що поданий до суду, формі й змісту, що визначені законом для складання й оформлення обвинувального акту, можливість призначення кримінального провадження за цим обвинувальним до судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у статті 291 КПК України.

Суттєвими порушеннями при складанні обвинувального акта є, зокрема, такі порушення вимог КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального акта. Зокрема, такі порушення мають місце у випадках, коли в обвинувальному акті містяться положення, що суперечать одне одному; обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, є неконкретним.

Так, за п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

За нормою ст.377 КПК України, судовий розгляд суд проводить лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені у ст. 291  КПК України.

При цьому, обвинувальний акт набуває статусу процесуального рішення з моменту його затвердження прокурором.

Так згідно із вимогами ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складений 07.02.2017 року старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні начальником відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_8, а не слідчим, як це передбачено чинним КПК, при цьому, в обвинувальному акті відсутнє обґрунтування цього.   

Складання обвинувального акту прокурором без зазначення відповідних мотивів (не згоди з обвинувальним актом, складеним слідчим) і не відображення цього у реєстрі матеріалів досудового розслідування є порушенням вимог ч.1 ст.291 КПК України.

Отже, в порушення вимог п.9 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт не містить дату та місце його затвердження та в цілому не затверджений прокурором.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт, серед інших відомостей, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті №42013230000000060 міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, що є порушенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України та порушенням права обвинувачених на захист.

Крім того, обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.317 КК України, є неконкретним у визначенні часу вчинення даних злочинів.

Так, викладаючи фактичні обставини кожного кримінального правопорушення, прокурором зазначається, що ОСОБА_2 протягом періоду часу з травня 2013 року по 28.07.2013 року систематично надавала приміщення квартири АДРЕСА_1, в якій безпосередньо проживала, наркозалежним мешканцям м.Нова Каховка ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для незаконного вживання останніми особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетільованого.

Разом із тим, відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Отже, встановленню та викладенню в обвинувальному акті підлягає кожний випадок, що підпадає під ознаки певного складу злочину, а не узагальнений виклад сукупності встановлених обставин.

Неконкретне викладення фактичних обставин вчинення злочину позбавляє суд можливості після оголошення обвинувального акту роз'яснити обвинуваченим суть обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.42 КПК України, кожний обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Під час підготовчого судового засідання прокурор не вправі змінити або уточнити висунуте обвинувачення, оскільки вчинення таких дій передбачено лише під час судового розгляду (параграф 2 глави 28 КПК України),  а тому суд вважає, що незрозумілість та неконкретність обвинувачення тягне за собою порушення права на захист, що є підставою для скасування судового рішення.

Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, адже право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення безпосередньо впливає на право обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

За таких обставин, в порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення його недоліків.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави суд вважає необґрунтованим, оскільки суду не надано платіжного документу про внесення застави, внаслідок чого відсутні відомості щодо суми внесеної застави та особи заставодавця.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 371, 372 КПК України, суд

постановив:

Повернути обвинувальний акт із додатками по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.364 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.311, ч.1 ст.364 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2013 року за №42013230000000060, прокурору, який його склав.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Корсаненкова

Судді В. С. Миргород

ОСОБА_12