Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3432 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. КурдюковВ. М.
Суддя-доповідач: Приймак В. М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В. М.
Суддів : Бондаря В. О.
Онищенко Е. А.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 05 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв'язку з навчанням, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв'язку з навчанням. В позові зазначав, що після розірвання шлюбу батьків у 1992 році він проживає з матір'ю. У 2004 він вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, де і навчається до теперішнього часу ІНФОРМАЦІЯ_1 на контрактній основі. У зв'язку з тим, що його матір отримала черепно-мозкову травму і з 12.07.2005 року є інвалідом І групи, вона не має більше можливості оплачувати його навчання та забезпечувати його матеріально.
Оскільки його батько - ОСОБА_2 - в добровільному порядку матеріальної допомоги йому не надає, незважаючи на те, що має таку можливість, просив суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 300 грн. до досягнення ним 23 років.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 05.04.2006 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стгнуто аліменти на навчання у розмірі 125 грн. щомісячно до досягнення ним 23 років; починаючи з 14.02.2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до 23 років, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 22.05.1985 року.
Із довідки МСЕ Омської області НОМЕР_2 від 15.11.2005 року вбачається, що ОСОБА_3 - мати позивача - є інвалідом першої групи.
Довідкою від 01.09.2005 року, наданою Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту підтверджується, що ОСОБА_1 навчається в цьому навчальному закладі, термін навчання - червень 2008 року, вартість навчання складає 4000 грн. щорічно, відповідно до договору НОМЕР_3 від 25.08.2004 року.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером Російської Федерації, що підтверджується посвідченням НОМЕР_4 від 08.10.2003 року. Він знаходиться на військовому обліку в м. Омську РФ та обов'язково 2 рази на рік повинен з'являтись в міськвоєнкомат, де отримує медичну допомогу в зв'язку з хворобою, пов'язаною з проходженням військової -служби, несе витрати дов'язані з лікуванням в розмірі 106 грн. кожні 3 місяці.
Довідкою станції Великий Токмак підтверджується, що вартість проїзду в плацкартному вагоні швидкого поїзда від станції Мелітополь до станції Свердловськ складає 278,02 грн., від станції Свердловськ до станції Омськ - 86,3 грн.
Відповідно до свідоцтва про захворювання НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 страждає остеохондрозом грудного отдела позвоночника без нарушения функции, сколиозом І степени, хроничвеским вертеброгенным грудным радикулитом с болевым синдромом, без нарушения функции». Вартість призначених ОСОБА_2 медичних препаратів складає 106,87 грн., відповідно до довідки лікаря від 27.03.2006 року.
Крім того, відповідач несе витрати по комунальним платежам приблизно 200 грн. на місяць, що підтверджується банківськими квитанціями, зокрема, комунальні платежі відповідача за адресою АДРЕСА_1складають 222,63 грн. за січень 2006 року.
Доводи відповідача про те, що він отримує пенсію в розмірі 685 грн. підтверджуються заявою на видачу готівки від 15.03.2006 року відповідно до якої ОСОБА_2 отримав від УВД м. Омська валютний переказ у розмірі 4050 російських карбованців, що за курсом складає 700 грн.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач, враховуючи його обов'язкові витрати, може надавати допомогу дитині у розмірі 125 грн. щомісячно.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють вказані правовідносини.
Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встанволеним обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів нсвбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 05 квітня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.