ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Першко О.О.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" травня 2017 р. Справа № 569/17086/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "28" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінмальної пенсії за віком встановленоного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Рівненського міського суду від 28 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2015 року.

Із письмової відповіді начальника Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2016 року № 5000/05-05-17/16 вбачається, що у 2016 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 920 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Підстави для перерахунку вказаних виплат у іншому розмірі відсутні.

Не погодившись з діями відповідача щодо виплати вказаної допомоги в розмірі меншому за передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була правомірно нарахована та виплачена позивачу у розмірі 920 гривень відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Колегія суддів погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 травня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення ст. ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01 січня 2015 року.

Вищенаведені положення Закону від 28 грудня 2014 року № 79-VIII не були визнані неконституційними та є чинними.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до пп. 2 п. 1 вказаної постанови було установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, колегія суддів керується положеннями вказаного Закону № 79-VIII, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (п.23 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи має право держава змінювати порядок і розміри існуючих соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та чи є обов'язковими для застосування судами України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, видані на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зроблено висновок про те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Як раніше зазначалося, у травні 2016 року позивачу виплачено щорічну разову допомогу у розмірі 920 грн. 00 коп. Вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України та у розмірі, встановленому постановою № 141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-XII та Законом № 1584-III.

Відтак, розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 році відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Зазнчені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка міститься в ухвалі від 12 січня 2017 року по справі № 577/3868/16-а.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "28" лютого 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Л.В. Кузьменко

Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації вул. 16 Липня, 79,м.Рівне,33028

4-представник позивача ОСОБА_4 АДРЕСА_2