Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3577 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції: Пода Н. М.
Суддя-доповідач Приймак В. М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В. М.
Суддів: Бондаря В. О.
Онищенко Е. А. При секретарі: Бабенко Т. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 05 квітня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної •адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги. В позові зазначала, що вона є учасником війни і, відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вона має право на щорічну до 5 травня разову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Посилаючись на порушення її права на виплату, просила суд поновити строк для звернення до суду, який пропустила з поважних причин та стягнути з відповідача заборгованність по щорічній разовій допомозі за період 2003-2005 роки у сумі 1365,25 грн.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 05 квітня 2006 року позов задоволено частково. З Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 стягнуто одноразову щорічну допомогу за 2005 р. в сумі 946 грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації просить скасувати вказану постанову як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. І ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права;
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником Великої Вітчизняної війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 18.012005 року.
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як учасник війни, має право на на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання грошової допомоги ОСОБА_1 не оспорюється відповідачем.
Розмір грошової допомоги визначений ст. ст. 12-16 Закону України "України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.
Згідно зі ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається.
Суд першої інстанції правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє ветерана війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Доводи апеляційної скарги про те, що данний спір повинен був розглядатись в порядку цивільного судочинства не грунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до п.1 ст. 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно- правових актів чи правових актів індивідуальної дії ) дій чи бездіяльності.
Статтею З КАС України визначено поняття суб'єкта владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства а, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник між ОСОБА_1 та Управлінням праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області у зв'язку з бездіяльністю органу владних повноважень щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, і розгляд справи щодо спірних правовідносин, на думку колгії, повинен відбуватися в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано, розглянув данний спір в. порядку, взначеному КАС України.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено річний термін на звернення до суду щодо стягнення разової грошової допомоги за 2003 і 2004 роки спростовуються матеріалами справи, адже суд першої інстанції дійшов правльного висновку про те, що позивачка має право на виплату допомоги з 2005 року та стягнув заборгованність тільки за 2005 рік.
Оскільки ухвалена по справі постанова є законною та обгрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області відхилити.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 05 квітня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.