Справа № 444/1280/13-к

Провадження № 1/459/6/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 р. Червоноградський міський суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Новосада М.Д.

при секретарі Марковець Т.Л.

з участю прокурора Пастуха А.Є., Серьогінової Ю.І.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, військовозобов’язаного, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.304, ч.3 ст.135 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не одруженого, військовозобов’язаного, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.121, ч.3 ст.135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2006 року у вечірній час, неповнолітній ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на прилеглій території до магазину "Крамниця-ВАМ" у с.Туринка, Жовківського району, під час суперечки з ОСОБА_7, яка переросла у бійку, наніс останньому кілька ударів руками в обличчя, спричинивши йому фізичну біль, після чого умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав його мобільний телефон марки "Сіменс А-250", вартістю 350 грн., з карткою оператора мобільного зв'язку "Київ-Стар", вартістю 50 грн., із залишком рахунку 5 грн., всього вартістю 405 грн., і з викраденим з місця події зник.

Окрім того, 16 грудня 2006 року, близько 01 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_5, обоє будучи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля автодороги по вул. Л.Українки, в с. Туринка, Жовківського району, вчинили розбійний напад, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров'я останнього, оскільки зірвавши з нього чорну шкіряну куртку, вартістю 750,00 грн., стали наносити численні удари руками і ногами в різні частини тіла, спричинивши йому умисне тяжке тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що була небезпечна для життя в момент заподіяння, а також закриті прямі розгинальні переломи 6-го і 7-го ребер по правій передньопахвинній лінії, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; синці на передніх поверхнях стегон нижніх третинах та в проекції наколінників та садна у вигляді множинних подряпин на передньо-бокових поверхнях стегон і тулуба, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_7 вирвався від них та спробував втекти. Однак для того, щоб останній не втік, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повалили його в калюжу, а поітм витягнули з води, відтягнули до купи з піском, де залишили останнього без допомоги. У той час коли ОСОБА_7 перебував в небезпечному для життя становищі і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок свого безпорадного стану через загальне виснаження організму, та маючи змогу надати йому таку допомогу не надали її, а підібрали зазначену куртку, наперед знаючи про те, що куртка належить саме йому, маючи можливість повернути її останньому, не віддали її, а діючи з умислом на відкрите заволодіння чужого майна, з корисливих мотивів, заховали куртку у придорожньому меліоративному каналі та з місця події пішли додому. Внаслідок їх умисних дій у ОСОБА_7 наступило загальне переохолодження організму із-за тривалої дії низької температури навколишнього середовища, що стало причиною його смерті.

Окрім цього, ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6, не досягнув 18-річного віку, умисно, втягнув останнього у зазначену злочинну діяльність.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і суду пояснив, що його показання на досудовому слідстві були надані без адвоката та без представника. Зазначив, що 15.12.2016 року у вечірній час разом з ОСОБА_5 вони вживали алкогольні напої у магазині "Крамниця-ВАМ", що у с.Туринка, Жовківського району Львівської області. Серед інших відвідувачів був також потерпілий ОСОБА_7, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. Між ними зав'язалася сварка, яка згодом переросла у бійку на вулиці, під час якої він завдав кілька ударів потерпілому. В ході бійки у ОСОБА_7 випав мобільний телефон, він підняв останній, щоб потім віддати потерпілому. Визнає свою вину у бійці і крадіжці телефону. Також зазначив, що після бійки повернувся у магазин, продовжуючи відпочинок. Як останній зачинився, то він разом з ОСОБА_5, йдучи по селу, побачили ОСОБА_7 на вул. ОСОБА_8, та вирішили наздогнати останнього й з'ясувати відносини. Наздогнавши ОСОБА_7, вони стали наносити потерпілому удари, в ході бійки ОСОБА_7 вирвався і втік від них. Після цього вони з ОСОБА_5 розійшлися по своїм домівкам. Як куртка знялася з потерпілого він не бачив. Пояснив, що вони билися на дорозі, а згодом тіло ОСОБА_7 знайшли на відстані близько 20 метрів звідти. Як той опинився там, він не знає. ОСОБА_5 знає як старшого від нього на 4 роки однокласника брата, живуть на одні і тій же вулиці.

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і суду пояснив, що 15.12.2006 року він разом з ОСОБА_6, знаходячись у магазині "Крамниця-ВАМ", що у с.Туринка, вживали спиртні напої. Також там відпочивав ОСОБА_7, який був у стані алкогольного сп’яніння. Раніше він з ОСОБА_7 не був знайомий. Сутички останнього з ОСОБА_6 він не бачив, з бару не виходив. Як магазин зачинився, він з ОСОБА_6, йдучи по с. Туринка, побачили ОСОБА_7 на вул. ОСОБА_8, та вирішили побити останнього. Підбігти до ОСОБА_7, почали наносити йому удари, в ході бійки останній вирвався та втік. При спробах вирватися, з ОСОБА_7 злізла куртка і залишися у його руках, останню він кинув у сторону у рів, де та й залишилася. Конфлікт на цьому закінчився та разом з ОСОБА_6 розійшлися по домам. Тіло потерпілого не пересував. Визнає себе винним у бійці. Пояснив, що свої покази він змінив, тому що його били працівники міліції.

Крім цього, підсудні подали клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності згідно ст. 49 КК України.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5, їх винність підтверджується доказами, які були зібрані органом досудового слідства та перевірені судом у судовому засіданні.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 15 грудня 2006 року її син ОСОБА_7 поїхав у с.Туринку до своєї дівчини, однак не доїхав, зв'язок з ним пропав, його телефон був відключений. Тіло сина знайшли 20.12.2006 року у с. Туринка, а до того його ніхто не бачив. Тому вважає, що останнє було підкинуте. Зазначила, що обличчя покійного було сильно спотворене. Грошей і речей при ньому не виявилося. Як з'ясувалося згодом, зниклим телефоном користувався ОСОБА_6 ОСОБА_4 сина був мокрий. На відстані 10 метрів від нього лежав другий туфель. Куртку знайшли у січні 2007 року за 300 метрів у полі. Вважає, що тіло сина волочили, а переохолодження у нього бути не могло, так як погода була тепла, без снігу. Крім цього, подала цивільний позов про стягнення завданих матеріальних збитків на загальну суму 12746,50 грн. та компенсації за моральну шкоду в розмірі 400 000 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працював разом з ОСОБА_7. У грудні 2006 року вони разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 випивали у барі "Крамниця-ВАМ", що у с. Туринка, Жовківського району. Згодом близько 22-00 год. він залишив їх, оскільки разом з дружиною поїхали додому. ОСОБА_7 говорив, що буде ночувати у тітки.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що у грудні 2006 року працював разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 Після роботи поїхали у бар "Крамниця-ВАМ", що у с.Туринка Жовківського району, де працювала жінка останнього. Там пили вино. ОСОБА_11 поїхав раніше. ОСОБА_10 22-23 години він і сам пішов додому. ОСОБА_7 залишився біля бару. Про смерть ОСОБА_7 дізнався від ОСОБА_11 Повністю підтримав пояснення, надані ним на досудовому слідстві (т.1 а.с.210, 210 зворот).

Показами свідка ОСОБА_12 стверджується, що 15.12.2006 року він був у барі "Крамниця-ВАМ", що у с. Туринка, разом з ОСОБА_7 Підсудні були за сусіднім столом. Згодом він їх залишив. Про конфлікт йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що у компанії з ОСОБА_7В, вживав алкоголь 15.12.2006 року, перебуваючи у барі магазину "Крамниця-ВАМ", що у с.Туринка. Про конфлікт нічого не знав. Повністю підтримав пояснення, надані ним на досудовому слідстві (т.1 а.с.212, 212 зворот).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 15.12.2006 року був разом з ОСОБА_7, вони випивали алкоголь у барі "Крамниця-ВАМ", що у с. Туринка. До них підходили підсудні, хотіли підсісти. Потім він залишив ОСОБА_7, про бійку нічого не чув. Повністю підтримав пояснення, надані ним на досудовому слідстві (т.1 а.с.213, 213 зворот).

Як встановлено з досліджених матеріалів справи, 12 січня 2007 року потерпіла ОСОБА_1 звернулась у Жовківський РВ ГУ МВСУ у Львівській області із заявою, (ЖРЗПЗ №85) у якій у зв'язку із смертю сина ОСОБА_7, труп якого було виявлено 20.12.2006 року, просить прийняти міри до невідомих осіб, які викрали в її сина мобільний телефон марки "Сіменс", шкіряну чорну куртку, а також побили його (т.1 а.с.3).

Із протоколу огляду місця події від 20 грудня 2006 року вбачається, що тіло мертвого ОСОБА_7 виявили при дорозі на вулиці Лесі Українки у с.Туринка, Жовківського району Львівської області, біля купи з піском (т.1 а.с.9-11).

Із заяви ОСОБА_1 від 20.12.2006 року (ЖРЗПЗ №2222) в Жовківський РВ ГУМВСУ у Львівській області вбачається, що заявник просить прийняти міри до розшуку її сина ОСОБА_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, який 15.12.2006 року, близько 21 год. 30 хв. пішов з дому та не повернувся (т.1 а.с.19).

Із протоколу місця події від 16 січня 2007 року та схеми до нього вбачається, що місцем події є початок каналу, який знаходиться паралельно до дороги - вул. Л.Українки в с. Туринка Жовківського району Львівської області, в якому під кукурудзинням знаходиться чорна шкіряна куртка, яку вилученого з місця події (т.1 а.с.29-30).

Із протоколу добровільної видачі від 14 січня 2007 року вбачається, що підсудний ОСОБА_6 видав працівникам міліції мобільний телефон марки "Сіменс", серійний номер (ІМЕІ): 350446719732175 та картку стартового пакета Ді-Джус № 80989283263 (т.1 а.с.33).

Судово-медичними дослідженнями та експертизами (акт трупа судово-медичного дослідження (обстеження) №141/2006 від 26.01.2007 року, стверджується, що причиною смерті ОСОБА_7 стало загальне переохолодження організму, виявлено тілесні ушкодження, та етиловий спирт у крові останнього. Також встановлено, що смерть потерпілого могла настати в ніч з 15 на 16 грудня 2006 року. Після заподіяння ушкоджень 15 грудня 2006 року ОСОБА_7 був здатний до пересування) (т.1 а.с.98-108, 287-292).

Із протоколів відтворення обстановки та обставин події від 17 січня 2007 року вбачається, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 показали місце, де вони побили потерпілого ОСОБА_7 та залишили його. Підсудні вказали різні місця, де вони побили потерпілого, а саме: підсудний ОСОБА_6 вказував на прилеглу до дороги територію, а підсудний ОСОБА_5 вказував на саму дорогу (т.1 а.с. 145-152).

При проведенні відтворення обстановки і обставин події (протокол відтворення обстановки та обставин події від 17 січня 2007 року) підсудний ОСОБА_6 добровільно розказав та показав про обставини вчинення ним побиття потерпілого ОСОБА_7 та заволодіння мобільним телефоном потерпілого біля бару, який знаходиться в с. Туринка Жовківського району Львівської області (т.1 а.с.153, 154).

З метою усунення цих розбіжностей 17 січня 2007 року слідчим було проведено ставку віч-на-віч між підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5, про що складено протокол, з якого вбачається, що останній на ставці віч-на-віч підтвердив покази підсудного ОСОБА_6 в тій частині, що місцем побиття є прилегла територія до дороги вул. Л.Українки в с.Туринка Жовківського району Львівської області. Крім цього з'ясовано, що коли вони вдвох били потерпілого ОСОБА_7, то останній впав у калюжу, не мав змоги сам встати та вийти, а тому з калюжі витягнули його підсудні, після чого затягнули до купи з піском, де і залишили (т.1 а.с.155-157).

З протоколу огляду речових доказів від 23 січня 2007 року вбачається, що було проведено огляд виданого підсудним ОСОБА_6 мобільного телефону та виявленої під час огляду місця події шкіряної куртки. Під час огляду була присутня потерпіла ОСОБА_1, яка заявила, що куртка та мобільний телефон належать її синові покійному ОСОБА_7 (т.1 а.с.244-247).

З довідки виданої Львівським обласним центром з гідрометеорології від 22.02.2007 року встановлено, що 16 грудня 2006 року температура повітря на метеостанції Рава-Руська становила 3,2-7,4 градусів за Цельсієм (т.1 а.с.336).

З протоколу огляду місця події від 17.10.2007 року і план-схеми до нього та протоколу відібрання зразків грунту вбачається, що з місця події було відібрано зразки грунту (т.3 а.с.77-80).

З висновку криміналістичної експертизи грунту № 3770 від 06.12.2007 року встановлено, що два зразки грунту вилучені з місця виявлення трупа ОСОБА_7 та грунт в місці виявлення його куртки, мають різну роду належність з грунтами, нашарованими на куртці та правому туфлі потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_1 нашарований на куртці та правому туфлі потерпілого ОСОБА_7 не походить від грунту з місця виявлення трупа останнього і грунту з області рову, де виявлена його куртка. Грунт, виявлений на куртці, та грунт, виявлений на заднику правого туфля потерпілого ОСОБА_7, мають спільну групову належність між собою (т.3 а.с.69-75).

З висновку криміналістичної експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них №3851/3935 від 30.11.2007 року з таблицею та фототаблицею до нього вбачається, що на предметах одягу потерпілого ОСОБА_7 є нашарування сторонніх текстильних волокон різноманітних за видом та кольором. На внутрішній частині правого рукава та спинки куртки ОСОБА_7 є пошкодження тканини підкладки, що утворилась внаслідок термоокисної деструкції. Нашарувань їдких речовин в ділянках пошкоджень не має (т.3 а.с.84-87).

Згідно висновку компютерно-технічної судової експертизи №3859 від 31.10.2007 року, представлений на дослідження мобільний телефон марки "Сіменс" знаходиться у непрацездатному стані (т.3 а.с.91-96).

З висновку експерта №270/2007ц від 26.11.2007 року вбачається, що недопалок сигарети марки "Честерфілд", вилучений з місця події, міг бути викурений як підсудним ОСОБА_6, так і підсудним ОСОБА_5 (т.3 а.с. 108-110).

02 квітня 2009 року на виконання постанови суду було проведено ексгумацію трупа потерпілого ОСОБА_7 про, що складено протокол та фототаблицю до нього, з яких вбачається, що ексгумацію трупа ОСОБА_7 було проведено на кладовищі, що знаходиться по вул.І.Франка у м.Жовкві Львівської області та труп доставлено в морг Жовківської ЦРЛ для проведення комісійної судово-медичної експертизи (т.4 а.с.71-78).

З протоколу виїмки від 03 квітня 2009 року вбачається, що в відділенні судово-медичної гістології Львівського ОБ СМЕ МОЗ України було вилучено: 16 предметних склів та 14 парафінових блоків, від трупа ОСОБА_7, для подальшого скерування на комісійну судово-медичну експертизу (т. 4 а.с.88).

При проведені комісійної судово-медичної експертизи (висновок комісійної судово-медичної експертизи №24 від 27 квітня 2009 року з фототаблицями до нього) було досліджено ексгумований труп потерпілого ОСОБА_7 і виявлено наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів під м'яку мозкову оболонку на конвекситальних поверхнях лобних і тім'яних долей головного мозку, з крововиливами в м'які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в потиличній ділянці та в ділянці сухожильного шолому, ступінь тяжкості яких на трупі не визначається, а у живої людини повинна оцінюватись по об'єктивних клінічних проявах та їх наслідках; закриті прямі розгинальні переломи 6-го і 7-го ребер по правій передньопахвинній лінії, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я; синці на передніх поверхнях стегон нижніх третинах та в проекції надколінників та садна у вигляді множинних подряпин на передньо-бокових поверхнях стегон і тулуба, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозкова травма та переломи ребер утворились незадовго (за 2-6 год.) до моменту настання смерті. Дана група тілесних ушкоджень утворилась від контакту з тупими предметами, при цьому: садна утворились від тертя об тупі предмети і не виключається, що внаслідок волочіння тіла в повздовжньому напрямку; переломи 6 та 7 ребер справа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку утворились від прямої ударної дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею і не виключається, що внаслідок ударів руками та ногами; синці і крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні могли утворитись від прямої дії тупих предметів, так і внаслідок падіння з висоти власного росту з попередньо приданим прискоренням, або без нього. Було не менше п'яти контактів тупих предметів з тілом потерпілого, а саме: з ділянкою потилиці; з тім'яною ділянкою; з ділянкою грудної клітки справа; з передньо-боковими поверхнями стегон і тулуба. Прижиттєві тілесні ушкодження, крім ушкоджень, що свідчать про волочіння, в момент отримання ушкоджень ОСОБА_7 міг знаходитись в будь-якому положенні (в вертикальному, горизонтальному або в близьких до таких положеннях). Причиною смерті гр. ОСОБА_7 стало загальне переохолодження організму внаслідок тривалої дії низької температури навколишнього середовища. Перебування потерпілого у стані алкогольного сп'яніння, а також наявні в нього тілесні ушкодження (закрита черепно-мозкова травма) сприяли настанню смерті від переохолодження. Смерть останнього могла настати за 4-6 діб до моменту розтину трупа (21.12.2006 року 11.00 год.). Судово-медичних даних, які б свідчили про переміщення трупа ОСОБА_7 після настання смерті не виявлено. За декілька годин до моменту настання смерті останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння важкого ступеня, а на час смерті середнього ступеня важкості (т.4 а.с.98-118).

З висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №40 від 04 червня 2009 року вбачається, що у трупа потерпілого ОСОБА_7 було виявлено: закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів під м'яку мозкову оболонку на конвекситальних поверхнях лобних і тім'яних долей головного мозку, з крововиливами в м'які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в потиличній ділянці та в ділянці сухожильного шолому.

Оцінюючи зібрані і перевірені у справі докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що знайшло своє підтвердження пред'явлене обвинувачення підсудним у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги пояснення підсудних в тій частині, що вони не мали наміру заволодіти курткою потерпілого і така була знята з останнього лише через бійку, даючи оцінку наступним фактичним обставинам. Так, куртка ОСОБА_7 була його особистим майном, а тому, знімаючи її з останнього, підсудні повинні були усвідомлювати характер посягання. Знявши куртку з ОСОБА_7, діючи спільно, підсудні не повернули її потерпілому, залишивши її при собі, та більше того, перенесли в інше місце, сховавши її, чим певний час нею розпоряджалися на власний розсуд.

Що стосується посилань підсудних та їх захисників на відсутність складу злочину щодо залишення потерпілого у небезпеці на підставі висновку судової експертизи про те, що ОСОБА_7 міг пересуватися, то суд до уваги такі не бере. На переконання суду, дії підсудних були спрямовані саме на залишення потерпілого ОСОБА_7 у небезпеці, так як перед цим заподіяли йому тілесні ушкодження, своїми діями поставили у небезпечний для життя стан, який, крім цього, був зумовлений зняттям верхнього одягу з потерпілого у зимову пору року, що спричинило переохолодження та було причиною смерті. Відтягнувши потерпілого подалі від дороги, чим зменшили ймовірність виявлення останнього іншими людьми, та забравши мобільний телефон, позбавили ОСОБА_7 засобів зв’язку чи можливості звернутися чи викликати сторонню допомогу.

Покази підсудних про те, що після бійки потерпілий ОСОБА_7 втік від них, не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами у справі.

Суд не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_5 в тій частині, що він не знав про неповнолітній вік підсудного ОСОБА_6, оскільки такі спростовуються показаннями ОСОБА_5 на досудовому слідстві, у яких він визнавав свою участь у вчиненні даного злочину (т.4 а.с.225- 226). Окрім того, судом встановлено, що підсудні є мешканцями одного села, проживали на одній вулиці. Відтак, суд приходить до висновку, що на час вчинення даного злочину підсудний ОСОБА_5 знав про неповнолітній вік підсудного ОСОБА_6 і втягнув його у злочинну діяльність.

Судом встановлено, що інкриміновані підсудним злочини вчинені ними 15.12.2006 року та 16.12.2006 року і відповідно до частини 2 статті 12 КК України є тяжкими злочинами.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років – у разі вчинення тяжкого злочину.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку встановленому КПК України.

У відповідності до п.14 вище вказаної постанови Пленуму ВСУ постанова (ухвала) судді (суду), винесена у порядку, передбаченому статтями 248, 282 КПК 1960 року, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи в учиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Частиною 2 ст. 11-1 КПК України 1960 року визначено, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

За таких обставин, є наявні підстави та умови для звільнення підсудного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за інкриміновані йому злочини,оскільки минуло більше 10 років з дня вчинення ним останніх (16.12.2006 року).

Враховуючи імперативний характер припису частини 1 статті 49 КК України щодо обов’язку суду звільнити особу від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про звільнення підсудного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 КК України.

Крім цього, з огляду на те, що станом на час винесення вироку закінчився встановлений ст. 106 КК України строк давності притягнення підсудного ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, який вчинив злочини у неповнолітньому віці, за інкриміновані йому злочини, що становить 7 років (злочини вчинено 15.12.2006 року та 16.12.2006 року), тобто пройшло більше 7 років з часу вчинення останніх, а тому підсудний ОСОБА_6 також підлягає звільненню від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст.106 КК України.

Як встановлено, потерпіла ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом і просить стягнути з обвинувачених матеріальні збитки та моральну шкоду.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна” у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені у порядку цивільного судочинства.

Отже, цивільний позов розгляду у цій справі не підлягає.

Судові витрати та витрати, пов’язані з ексгумацією трупа потерпілого, підлягають стягненню з підсудних.

Керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 273, 282 КПК України 1960 року, ст.49 КК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.304, ч.3 ст.135 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 КК України.

ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.121, ч.2 ст.186, ч.3 ст.135 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, на підставі пункту 3 частини 2 статті 106 КК України.

Провадження у справі закрити.

Міру запобіжного заходу підсудним залишити без змін до набрання постановою законної сили.

Після набрання постановою законної сили речові докази: мобільний телефон марки Сіменс А-250, чорну шкіряну куртку - повернути потерпілій ОСОБА_1, предметні скла та парафінові блоки - знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь Головного управління МВС України у Львівській області 686 грн.45 коп. (шістсот вісімдесят шість грн. 45 коп.) судових витрат, пов'язаних з проведенням судово-медичної експертизи та судово-медичних досліджень ексгумованого трупа потерпілого. (т.4 а.с.80-86).

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь держави по 1271 (одна тисяча двісті сімдесят одну) грн. 73 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням криміналістичної експертизи ґрунту (т.3 а.с. 68).

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь держави по 704 (сімсот чотири) грн. 34 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням криміналістичної експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них (т.3 а.с. 84).

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь держави по 313 (триста тринадцять) грн. 04 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням комп'ютерно-технічної судової експертизи від 31.10.2007 року (т.3 а.с. 90).

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь Комунального підприємства Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства по 509 грн. 90 коп. (п'ятсот дев'ять грн. 90 коп.) витрат, пов'язаних з наданням послуг щодо ексгумації трупа (т.4 а.с.93).

Цивільний позов залишити без розгляду, роз’яснивши право позивачкі на звернення з такими вимогами у порядку цивільного судочинства.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

Головуючий: М. Д. Новосад