Судове рішення #6389839

                                                                                                                                                          Справа № 2-732/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


05.08.2009 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі

головуючої судді                                      Романової М.Ю.

при секретарі                                         Дудковій М.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,   ОСОБА_7 ,  третя особа - ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-класик»  про визнання договорів недійсними ,


В С Т А Н О В И В  :


Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом в якому посилаються на те, що вони є власниками квартир АДРЕСА_1  багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . Вважають, що власникам квартир багатоквартирного будинку належить на праві власності підвальні приміщення, які незаконно буди відчужені і мають бути повернуті в їх законне володіння, оскільки підвальні приміщення  є об'єктом соціально-побутового призначення та належать до державної власності в зв’язку з чим не підлягають приватизації. Вони є неподільною частиною житлового комплексу, що забезпечують належне функціонування жилого будинку. Просять   визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу загальною площею 494,2 кв.м, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1   укладений між ОСОБА_7  та ОСОБА_6  16.01.2008 року; визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу загальною площею 256 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  укладений між ОСОБА_6  та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 15.02.2008 року; визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 256,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  укладений між ОСОБА_4  та ОСОБА_5  02.04.2008 року.

У судовому засіданні представник позивачів доповнив позовні вимоги, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових підвальних приміщень загальною площею 494,20 кв.м літ.А згідно плану поверхів буд. АДРЕСА_1  укладений між ПП «Нікір» та ОСОБА_7  10.08.2006р.

Представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3  та   ОСОБА_5  позовні вимоги ОСОБА_1  та ОСОБА_2  не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки  посилання позивачів на ст.19 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» є безпідставними через те, що позивачі по справі є фізичними особами, а не юридичними, як об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Спірне майно є майном не державного житлового фонду, а майном комунальної власності територіальної громади міста. Мешканці будинку АДРЕСА_1  ніколи не користувалися спірними приміщеннями та не проводили в них ремонтно-відновлювані роботи, - вони ні є такими, що призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Відповідач ОСОБА_6  в судове засідання за викликом суду не з’явився, надав суду заяву в якій позов не визнає, просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_7  в судове засідання за викликом суду не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-класик» заперечував проти позову посилаючись на те, укладенні договори купівлі-продажу не порушили інтереси та законні права позивачів.

Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  згідно  свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.05.1994р. Житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого бавовняного об’єднання згідно розпорядження від 10.05.1994р. №1604 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1

ОСОБА_2  згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 04.01.1994р. Житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого бавовняного об’єднання згідно розпорядження від 24.12.1993р. № 992 та відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2003р. є власницею квартири АДРЕСА_1  на праві спільної сумісної власності.

З листа голови правління ВАТ «ХБК» № 19-4/308 від 16.04.2008р. вбачається, що  житловий будинок АДРЕСА_1  переданий до комунальної власності територіальної громади міста та не знаходиться на балансовому обліку ВАТ «ХБК».

З листа голови фонду комунального майна м.Херсона № 1388 від 10.12.2008р. вбачається, що рішенням Херсонської міської ради від 05.10.1987р. № 569 будинок № АДРЕСА_1  разом з вбудованими та прибудованими приміщеннями переданий до комунальної власності територіальної громади. Вищезазначений факт підтверджується наданою до суду копією рішення Херсонської міської ради  ХVІ сесії міської ради V скликання від 05.10.2007р. № 569.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), кімнат, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян.

Таким чином, суд вважає, що положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не розповсюджується на правовідносини, стосовно приватизації майна комунального фонду, тому придбання відповідачами спірних не житлових приміщень загальною площею 494,2кв.м, що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 , які складаються з: підвал III-11 загальною площею 36,2кв.м.; підвал ІІІ-2 загальною площею 73,5кв.м.; підвал ІІІ-3 загальною площею 15,5кв.м.; підвал ІІІ-4 загальною площею 34,4кв.м.; підвал ІІІ-5 загальною площею 14,6кв.м.; підвал ІІІ-6 загальною площею 26,4кв.м.; підвал IV-1 загальною площею 18,4кв.м.; підвал V-1 загальною площею 6,6кв.м.; підвал VI-16 загальною площею 11,5кв.м.; підвал VІ-17 загальною площею 7,2кв.м.; л.клітка XII загальною площею 11,7кв.м.; підвал VІІ-1 загальною площею 8,4кв.м.; підвал VІІ-2 загальною площею 7,8кв.м.; підвал VІІІ-1 загальною площею 2,9кв.м.; підвал VІІІ-2 загальною площею 30,9кв.м.; підвал VІІІ-3 загальною площею 32,1кв.м.; підвал VІІІ-4 загальною площею 2,4кв.м.; підвал VІІІ-5 загальною площею 7,1кв.м.; підвал VІІІ-6 загальною площею 15,6кв.м.; підвал VІІІ-7 загальною площею 6,2кв.м.; підвал VІІІ-8 загальною площею 17,7кв.м.; підвал ІХ-1 загальною площею 12,3кв.м.; підвал ІХ-2 загальною площею 11,4кв.м.; підвал Х-1 загальною площею 34,5кв.м.; підвал Х-10 загальною площею 34,5кв.м.; л.клітка XIV загальною площею 14,4кв.м. не порушило права позивачів ОСОБА_1  та ОСОБА_2  на вищевказані  приміщення.

В підтвердження порушення свого права на спірні приміщення позивачі посилаються лише на ст.658 ЦК України та на Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», при цьому, згідно повідомлення Фонду комунального майна Херсонської міської ради №1388 від 10.12.2008р., рішенням Херсонської міської ради від 05.10.2007р. №569, будинок АДРЕСА_1 , разом з вбудованими та прибудованими приміщеннями передано до комунальної власності територіальної громади міста.

Крім того суд приходить до висновку, що визнання недійсним договору купівлі-продажу  укладеного між ПП «Нікір» та ОСОБА_7  згідно вимог ст. 215 ч.2 ЦК України судом не вимагається, оскільки недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом. Визначаючи підстави недійсності правочину ЦК вказує на необхідність дотримання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст.203 ЦК України. Отже, можна вважати, що  умови чинності правочину водночас є умовами його дійсності, які у загальному вигляді визначені ст. 203 ЦК України. Зокрема, умовами чинності правочину є вчинення його у формі, встановленій законом. Порушення даних умов тягнуть за собою недійсність правочину.

Згідно вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З урахуванням того, що  договір купівлі-продажу  укладеного між ПП «Нікір» та ОСОБА_7  від 10.08.2006р. не посвідчений нотаріально, суд приходить до висновку, що  він є нікчемним, в зв’язку з чим визнання його недійсним згідно ч.2 ст.215 ЦК України судом не вимагається.

Виходячи з вищенаведеного, суд, оцінивши у сукупності, дослідженні у судовому засіданні докази, вважає, що вимоги позивачів є незаконними та необґрунтованими в зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215  ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 657 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»  суд, -


ВИРІШИВ:


В задоволенні позову ОСОБА_1  та ОСОБА_2  до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-класик» про визнання договорів недійсними – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Херсонської області через Дніпровський місцевий суд м. Херсона з одночасним надсиланням копії апеляції до апеляційного суду Херсонської області або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.



Суддя                                                                                                                      М.Ю.Романова



, посилаючись на те, що ОСОБА_5  за договором купівлі-продажу від 02.04.2008р. придбав у ОСОБА_4  1/2 частину нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 256 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . 15 лютого 2008 року ОСОБА_4  та ОСОБА_3  придбали у ОСОБА_6  не житлове приміщення загальною площею 256 кв.м., що знаходяться за вищезазначеною адресою. 22 липня 2008 року рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона  визнано недійсним договір  купівлі-продажу нежитлового приміщення - підвалу від 10.08.2006р., площею 494,2 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_7  та ПП «Нікір» та ОСОБА_7  зобов'язано повернути  у власність регіонального відділення ФДМУ Херсонській області вказане майно. Судом було встановлено, що зазначене в плані розміщення акцій ВАТ «ХБК», який затверджений наказом ФДМУ від 16.07.1996року, державне майно об'єкти соціально-побутового призначення під час приватизації не включені до статутного фонду ВАТ, але знаходяться на його балансі та є державною власністю. Серед об'єктів, які не підлягають приватизації та є державною власністю, значиться житловий АДРЕСА_1 .   ОСОБА_7  продав ОСОБА_6  приміщення підвалу за вказаною адресою, ОСОБА_6 продав ОСОБА_4  та ОСОБА_3  частину від загальної - 256 кв.м.   ОСОБА_4  частину нежитлового приміщення підвалу, загалі площею 256 кв.м. продав ОСОБА_5   В договорі купівлі-продажу від 15.02.2008року зазначено, що покупцями нежитлового приміщення загальною площею 494,2 кв.м. є ОСОБА_3  та ОСОБА_4 . Вважають д оговір купівлі-продажу між ОСОБА_4  та ОСОБА_5 нікчемним, оскільки предметом договору є Ѕ   частка нежитлового приміщення яке не виділялось у встановленому законом порядку та не оформлено відповідно до законодавства. Відповідно до ст.19 ЗУ«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2 001 року N 28 66-ІІІ, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.   Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є неподільною частиною житлового комплексу, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.  Вважають, що власникам квартир багатоквартирного будинку належить на праві власності підвальні приміщення, які незаконно були відчужені і мають бути повернені у законне володіння. Просять  визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу загальною площею 494,2 кв.м, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1   укладений між   ОСОБА_7  та ОСОБА_6  16.01.2008 року; визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу загальною площею 256 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  укладений між ОСОБА_6  та ОСОБА_3 , ОСОБА_4  15.02.2008 року; визнати не дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 256,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  укладений між ОСОБА_4  та ОСОБА_5  02.04.2008 року.


, оскільки згідно аналізу ст.4 Житлового кодексу УРСР випливає, що до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі.


, й з 15 лютого 2008р. експлуатація спірних приміщень проводилася без збитку експлуатації інших приміщень житлового будинку 159 по вулиці Перекопська в місті Херсоні, а тому.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація