ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/185 20.10.09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №23/185 20.10.2009 року
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда Україна»
Про стягнення 8 658,06 грн. пені
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: представник Дудар М.А. (довіренність від 19.10.2009 року)
Від відповідача: адвокат ОСОБА_2 (довіренність від 14.05.2008 року)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда Україна»8 658,06 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач несвоєчасно виконав свої зобов’язання за договором №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року, а відтак –Позивач має право стягнути з нього передбачені договором штрафні санкції за кожен день прострочки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/185 та призначено її до розгляду на 29.09.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2009 року було відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про розгляд справи за відсутності його представника та у зв’язку з неявкою останнього у судове засідання розгляд справи №23/185 відкладено на 29.10.2009 року.
У судовому засіданні 29.10.2009 року було перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.
У судовому засіданні представниками сторін було надано суду необхідні пояснення по суті справи.
Представником Відповідача у судовому засіданні було надано заперечення на позовну заяву, відповідно до якої Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки прострочка виконання робіт за договором сталась фактично з вини Позивача. Крім того, Відповідач просив покласти на Позивача вартість адвокатських послуг при відмові у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем та Відповідачем 27.06.2008 року було укладено договір купівлі-продажу №КВ 270-06/08, відповідно до якого Відповідач зобов’язався поставити та встановити у приміщенні Позивача у місті Львові по вулиці Угорській 14 офісні перегородки da-Hufcor H100»відповідно до специфікації, а Позивач зобов'язався оплатити та прийняти поставлену продукцію та виконані роботи на умовах, визначених договором.
Фактично, договором №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року сторони визначили, що Відповідач повинен виконати певний обсяг робіт з власного матеріалу, а Позивач –прийняти і оплатити вартість виконаних робіт та використаних матеріалів. Таким чином, договір №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року не є за своєю правовою суттю договором купівлі-продажу у розумінні параграфу 1 глави 54 Цивільного кодексу України. Фактично, за змістом встановлюємих ним правових норм означений договір є договором підряду. Проте, суд приймає до уваги, що відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укладати змішаний договір, до відносин сторін у якому застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини відповідно до окремих елементів укладеної сторонами угоди.
Відповідно до пункту 5.1 договору №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року загальна вартість робіт та матеріалів складає 116 096,50 грн. з урахуванням ПДВ. Крім того, сторони окремо визначили вартість матеріалів та робіт, які відповідно склали 114 440,9 грн. та 17 000 грн. (обидві суми містять суму ПДВ). Арифметичне додавання вартості матеріалів та робіт дає суму, яка на 15 344,4 грн. перевищує встановлену договором вартість робіт. Представники сторін у судовому засіданні не надали пояснення означеної колізії у договорі.
Вирішення питання невідповідності загальної суми договору вартості матеріалу та робіт є суттєвим для вирішення господарського спору, оскільки штрафні санкції за договором обчислюються саме з цих сум.
Підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000098 від 17.12.2008 року встановлено, що загальна вартість виконаних Відповідачем робіт складає з урахуванням ПДВ 15 000 гривень. Видатковою накладною №РН-0000146 від 17.12.2008 року вартість комплекту перегородок, отриманого Позивачем, визначено у сумі 101 096 грн. Сума цих грошових величин фактично відповідає загальній сумі договору, визначеній сторонами у пункті 5.1.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що сторонами під час виготовлення тексту договору будо допущено технічну помилку. При застосуванні вартості робіт чи матеріалів для розрахунків слід використовувати їх вартість, відображену у видатковій накладній №РН-0000146 від 17.12.2008 року та акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000098 від 17.12.2008 року.
Відповідач зобов’язався виконати передбачені цим договором роботи протягом 40 робочих днів. Відповідно до пункту 6.1 договору №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року дата початку перебігу строку виконання Відповідачем своїх обов’язків є датою однієї із подій, яка настала пізніше, а саме: дата зарахування суми передплати на поточний рахунок Відповідача або дата підписання договору із специфікацією. У судовому засіданні встановлено, що останньою датою в розумінні пункту 6.1 договору є дата підписання специфікації –03.10.2008 року. Таким чином, суд погоджується з доводами Відповідача, викладеними у 5 абзаці заперечення на позов, про те, що перебіг строку виконання його зобов’язань повинен обчислюватись саме з цієї дати. Проте, суд не може погодитись з його припущенням про відсутність прострочки взагалі у зв’язку з непереданням Позивачем фронту робіт, оскільки Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження цієї обставини. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що 06.10.2008 року (враховуючи, що 04.10.2008 року та 05.10.2008 року - вихідні) Відповідач повинен був розпочати виконання своїх господарських обов’язків відповідно до договору №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року та виконати їх у повному обсязі протягом 40 робочих днів, тобто не пізніше 28.11.2009 року. Фактично, відповідно до накладної №РН-0000146 та акту №ОУ-0000098 роботи були виконані 17.12.2009 року, тобто з прострочкою у 16 календарних днів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання підлягає виконанню у встановлений у ньому строк (термін) його виконання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Як зазначалось раніше, судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені договором №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлено договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.
Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 8 658,06 грн. відповідно до наданого розрахунку.
З огляду на наведене вище, означена позовна вимога підлягає задоволенню частково, оскільки Позивачем невірно обчислено строк фактичної прострочки та невірно визначено суму, з якої обчислюється штрафна санкція.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України пеня визначається як штрафна санкція яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.3 договору №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року Відповідач зобов’язався за порушення строків виконання робіт сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки відповідно до розділу 6 договору. Відповідно до розділу 6 договору обчислення строків проводиться у робочих днях.
Таким чином, суд встановлює, що Позивач має право стягнути з Відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен робочий день прострочки від вартості недопоставленого товару (101 096 х 24%/365 x 12 = 797,69 грн.).
Враховуючи наведене вище, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з Відповідача пені за неналежне виконання ним договору №КВ 270-06/08 від 27.06.2008 року у сумі 797,69 грн.
Приймаючи до уваги, що подання позову стало наслідком неправомірної поведінки Відповідача суд приймає рішення судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на Відповідача у повному обсязі, включаючи адвокатські витрати Відповідача у сумі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда Україна» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11, ідентифікаційний номер 33743619) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо»(79044, м. Львів, вул. Городницька, 54, ідентифікаційний номер 33358922) пеню у сумі 797,69 (сімсот дев’яносто сім гривень 69 коп.); 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 315,00 грн. (триста п’ятнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення 22.10.2009 року.
- Номер:
- Опис: стягнення 35 000,00 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 23/185
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Кирилюк Т.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.04.2011
- Дата етапу: 07.06.2011