ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/15153/17

05 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання відмови у призначенні пенсії за вислугу років неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірною відмову Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у призначенні пенсії ОСОБА_1 (вкладка №39 до протоколу №21). Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 01 вересня 1987 року по 03 серпня 1989 року на посаді методиста Канівського районного будинку піонерів та школярів та період роботи з 21 серпня 1989 року по 15 серпня 2001 року на посаді методиста Хустського районного будинку піонерів та школярів до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити з 02 червня 2016 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

У касаційній скарзі Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1987 року по 03 серпня 1989 року працювала у Канівському районному будинку піонерів та школярів на посаді методиста, а також у період з 21 серпня 1989 року по 15 серпня 2001 року працювала на посаді методиста Хустського районного будинку піонерів та школярів, що підтверджується записами у трудовій книжці.

02 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років зазначаючи, що загальний стаж роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії становить 25 років 10 місяців 10 днів, у відповідності до вимог п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням (вкладка №39 до протоколу № 21) Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років з мотивів відсутності необхідного стажу роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту», позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2001 року, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Таким чином, робота на посаді методиста позашкільного навчального закладу відноситься до переліку посад, що дають право на призначення пенсії за вислугу років позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи,на виконання умов пункту «є» статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висеовку про те, що відповідачем протиправно не було включено до спеціального стажу період роботи позивача на посаді методиста Канівського районного будинку піонерів та школярів з 01 вересня 1987 року по 03 серпня 1989 року та період роботи на посаді методиста Хустського районного будинку піонерів та школярів з 21 серпня 1989 року по 15 серпня 2001 року, що дає право для призначення пенсії за вислугу років.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Донець