Дата документу Справа № 311/2189/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/847/17

Єдиний унікальний № 311/2189/16-к Головуючий в 1-й інстанції – Пушкарьова С.П.

Категорія – ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Гончара О.С., Гриценка С.І.,

при секретарі Михайловській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016080190000972 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1) 12.11.2008 року  Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

2) 28.07.2010 року  Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 71,72 КК України частково приєднано покарання по вироку Василівського районного суду Запорізької області від 12.11.2008 року та призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяцю позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 07.07.2015 року з Кам’янської виправної колонії Запорізької області по відбуттю строку покарання, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Стоматової В.П.,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить пом’якшити призначене йому судом покарання.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, який просив вироку суду залишити без змін; колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Вироком Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 131 грн. 94 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту – змінено на утримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 15 лютого 2017 року. В вироку вирішена доля речових доказів по справі.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, вирок у відношенні якого в апеляційному порядку не оскаржується.

Згідно з вироком суду, 28 квітня 2016 року приблизно о 06 годині 00 хвилин у місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи з раптово виниклим умислом, з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом підбору ключа, відкрили вхідні двері, тим самим проникли до підсобного приміщення, яке розташоване у першому під’їзді будинку № 21 по вулиці Героїв Праці, звідки таємно, повторно викрали бензиновий тример «Дніпро-М», вартість якого, згідно висновку експерта № 915 від 29.06.2016 р. складає 1914 гривень 12 копійок та алюмінієву каністру ємністю 20 літрів, вартість якої, згідно висновку експерта № 915 від 29.06.2016 р., складає 66 гривень 15 копійок, які належать ОСОБА_4, у подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1980 гривень 27 копійок.

Далі, 17 серпня 2016 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, діючи повторно, з корисливих мотивів, з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, від під’їзного майданчика до магазину «Уют», розташованого за адресою: вул. Центральна, 2-А у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед моделі «Azimut Wind G-FR/D 26», вартістю 2000 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_5, чим спричинив останньому майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 18 квітня 2016 року приблизно о 22 годині 00 хвилин у місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області ОСОБА_3, діючи з раптово виниклим умислом, з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом пролому дверей, проник до першого поверху приміщення дитячого садку № 8, яке розташоване по вулиці Зеленій, 3, де таємно, повторно викрав з кімнати № 2 - 2 бронзових водяних крани, з кімнати № 3 (кухні) 4 водяні бронзові крани, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел за вищевказаними мотивами та з метою викрадення майна, піднявся на другий поверх будівлі дитячого садку, де з ванної кімнати № 4 (класу 3-Б) викрав 3 бронзові водяні крани, з кімнати № 5 душової кімнати викрав 2 бронзові водяні крани, загальна вартість яких, складає 693 гривні 00 копійок, які належать Дніпрорудненській міській раді Василівського району Запорізької області, у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надана належна правова оцінка, та які не оскаржуються в апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_2

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України.

Доводи обвинуваченого щодо призначеного покарання є необґрунтованими з огляду на наступне.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 місцевим судом було враховано, що останній щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, а тому суд призначив йому мінімальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцію ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для подальшого пом’якшення ОСОБА_2 остаточно призначеного місцевим судом покарання, оскільки, будучи неодноразово судимим, на шлях виправлення не встав, про що свідчить те, що цей тяжкий корисливий злочин їм було скоєно через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, а тому призначене покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Покарання ОСОБА_3 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно відповідає вчиненому та особі обвинуваченого, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, по якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи вищевказані вимоги законів, а також те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3трималися під вартою після проголошення вироку до набрання ним законної сили з 15.02.2017 року по 11.05.2017 року включно, колегія суддів зараховує цей строк з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Василівського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2, без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3у строк покарання, строк їх попереднього ув'язнення з 15.02.2017 року до 11.05.2017 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з часу її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: