ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 жовтня 2009 року                                справа № 2-а-3432/09/2270/4

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Ковальчук О.К.  

при секретарі Марків О.З.

за участю  

представника позивача Місяця А.П.

представників відповідача Мартинюка А.В., Кундиловської, М.М., Сохатюка О.С.

представника прокуратури м.Хмельницького  Арещенкова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву приватного малого підприємства «Перемога» до державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року, № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року і № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року,

ВСТАНОВИВ:  

в поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року на суму 217727,0 грн., № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 19419,0 грн., і № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2007 року на загальну суму 288187,0 грн.

 На думку позивача, викладені в актах виїзних позапланових перевірок від 26.09.2008 року, від 14.10.2008 року і від 03.12.2008 року висновки щодо нікчемності договорів поставки зерна (кукурудзи та ячменю), на яких ґрунтуються оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам цивільного законодавства. Позивач вказує, що факт існування договірних відносин та виконання договорів купівлі продажу зернових культур підтверджується наявними у нього платіжними документами, документами, які підтверджують передачу товару і податковими накладними, виписаними продавцями товару.

 Позивач вважає, що мав всі підстави для формування податкового кредиту звітних періодів відповідно до належним чином оформлених податкових накладних.

 В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

 Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що податкові повідомлення-рішення № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року, № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року і № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, прийняті відповідачем на підставі актів про результати виїзних позапланових перевірок позивача № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року, № 9702/23-3/21345281 від 14.10.2008 року і № 11402/23-3/21345281 від 03.12.2008 року, якими встановлені порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та віднесення по податкового кредиту відповідних звітних періодів податку на додану вартість по операціях, які фактично не здійснювались.

 Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд встановив наведене нижче.

 Позивач – приватне мале підприємство «Перемога» зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 17.11.1997 року.  Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів народного споживання; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

 З 01.12.1997 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 01.12.1997 року №31801808).

 На протязі звітних періодів 2006-2008 років позивач заявляв до бюджетного відшкодування податок на додану вартість, від’ємне значення якого виникло у зв’язку із значним перевищенням обсягів операцій з оптової торгівлі зерновими культурами за межі митної території України над обсягами операцій з придбання зернових культур та продажу їх на митній території України.  

 На підставі акту № 11402/23-3/21345281 від 03.12.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий-травень 2007 року, що декларувалось за період з січня по квітень 2007 року, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2007 року на загальну суму 288187,0 грн.

 Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року базується на викладених в акті позапланової виїзної перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та віднесення по податкового кредиту відповідних звітних періодів податку на додану вартість по операціях з придбання протягом січня - травня 2007 року кукурудзи та ячменю, які фактично не здійснювались.

 Відповідно до контракту №160 від 29 грудня 2006 року у січні-лютому 2007 року позивач придбав від ПП ОСОБА_5 кукурудзу, купівля-продаж якої оформлена сторонами податковою накладною №5 від 29.01.2007 року і видатковою накладною №2 від 29.01.2007 року на загальну суму 262515,30 грн., в тому числі ПДВ на суму 43753,0 грн. в обсязі 359,619 тон та податковою накладною №6 від 13.02.2007 року і видатковою накладною №6 від 13.02.2007 року на загальну суму 55154,40 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9197,0 грн. в обсязі 75,04 тон.  

 За умовами п.1.1. контракту №160 від 29 грудня 2006 року місцем поставки товару (кукурудзи) є франко склад – КХП м.Гайсин Вінницької області. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що розрахунки за зберігання кукурудзи на КХП м. Гайсин Вінницької області здійснювались ним з ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД» та на підтвердження надав банківські виписки про оплату послуг зі зберігання, акт звіряння розрахунків з 01.02.2007 року по 02.03.2007 року, рахунки на оплату послуг зі зберігання, акти приймання-здачі послуг з зберігання та податкові накладні.  

 Дослідивши документи щодо зберігання кукурудзи в січні та лютому 2007 року, суд встановив, невідповідність обсягів кукурудзи, яка перебувала на зберіганні у січні 2007 року та лютому 2007 року обсягам кукурудзи придбаної у вказані періоди позивачем від ПП ОСОБА_5 Так, в січні 2007 року придбано 359,619 тон кукурудзи, передано на зберігання 174,005 , в лютому 2007 року придбано 75,04 тони кукурудзи, на зберігання ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД» передано 280,984 тони.

 Надіслані на адресу ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД» та ПП ОСОБА_5 запити суду щодо підтвердження передачі кукурудзи від ПП ОСОБА_5 до позивача відповідно до податкових накладних №5 від 29.01.2007 року і №6 від 13.02.2007 року повернулися з відміткою пошти про відсутність цих адресатів за місцезнаходженням.

 Таким чином, судом не встановлено, та позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував факт передачі придбаної кукурудзи в січні-лютому 2007 року від (ПП ОСОБА_5.) до позивача, оформленої податковими накладними №5 від 29.01.2007 року і №6 від 13.02.2007 року, місце продажу товару та місце його зберігання.

 Отже, зазначені в податкових накладних №5 від 29.01.2007 року і №6 від 13.02.2007 року відомості щодо придбання зернових у січні-лютому 2007 року від ПП ОСОБА_5 не відповідають дійсності.

 У березні 2007 року позивач відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 142860,0 грн. по наведених нижче операціях з придбання ячменю від ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 та ТОВ «Деражня млин».

 В березні 2007 року позивач придбав від ПП ОСОБА_7 ячмінь пивоварний в кількості 344,782 тони, що підтверджується податковою накладною №11 від 30.03.2007 року і видатковою накладною №17 від 30.03.2007 року на загальну суму 317200,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 52866,0 грн.

 На підтвердження домовленості між сторонами щодо купівлі-продажу вказаного ячменю позивач надав копії контрактів №55/07 від 02.02.2007 року і №6 від 28.02.2007 року, які містять суперечливі положення щодо умов передачі товару. Так відповідно до п.2.2. контракту №55/07 від 02.02.2007 року місцем поставки товару, у вартість якого включається вартість погрузки, є Красилівське КХП, а за змістом п.4.1 контракту №6 від 28.02.2007 року приймання товару по кількості і якості відбувається на Красилівському КХП шляхом передачі у власність (виписки накладної) під час навантаження в залізничні вагони.

 Красилівський КХП не надав відповідь на надісланий судом запит щодо підтвердження передачі ячменю від ПП ОСОБА_7 до позивача відповідно до видаткової накладної №17 від 30.03.2007 року

 Судом не встановлено, та позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував факт передачі придбаного ячменю пивоварного в березні 2007 року від ПП ОСОБА_7, оформленої податковою накладною №11 від 30.03.2007 року і видатковою накладною №17 від 30.03.2007 року

 Документи щодо зберігання ячменю в березні 2007 року на Красилівському КХП суд вважає неналежними доказами реального характеру операції з придбання позивачем від ПП ОСОБА_7 ячменю пивоварного в березні 2007 року в кількості 344,782 тони, оскільки:

 за умовами контрактів у вартість товару включається вартість погрузки ячменю;

 відповідно до податкової накладної №373 від 30.03.2007 року та акту №0У-00023 здачі –приймання робіт Красилівське КХП надало позивачеві послуги з навантаження ячменю в загальному обсязі 240,9 тон, в той час як позивачем придбано 344,782 тони,

 за умовами контрактів право власності на ячмінь переходить під час погрузки на залізничні вагони, проте позивачем не надано ані залізничних накладних, ані актів приймання-передачі ячменю, а відповідно до податкової накладної №374 від 30.03.2007 року та акту здачі-приймання на зберігання прийнято 87,83 тони ячменю;

 за даними невиїзної документальної перевірки ПП ОСОБА_7 з питань взаємовідносин з ПМП «Перемога» (довідка від 18.06.2007 року № 7923/7/17-110) транспортування ячменю і вантажні роботи проводились ПП ОСОБА_7

 Отже, з урахування викладеного зазначені в податковій накладній №11 від 30.03.2007 року відомості щодо придбання від ПП ОСОБА_7 ячменю пивоварного на загальну суму 317200,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 52866,0 грн. не відповідають дійсності.

 В березні 2007 року позивач відповідно до податкових накладних №6 від 12.03.2007 року на суму 100000,0 грн. в тому числі ПДВ в сумі 16,6667 грн. і № 7 від 22.03.2007 року на загальну суму 100000,0 грн. в тому числі ПДВ в сумі 16,6667 грн. відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 16667,0 грн. по операції з попередньої оплати ріпаку, придбаного від ПП ОСОБА_8 Поставка ріпаку не відбулась.

 На підтвердження дійсних намірів сторін щодо купівлі-продажу ріпаку позивач не надав жодного документу, за винятком вказаних податкових накладних, а відтак вказані в них відомості суд вважає недостовірними.

 Відсутність господарських відносин між позивачем та ПП ОСОБА_8 підтверджується також довідкою № 17853/7/17-322 від 31.07.2008 року по результати невиїзної позапланової документальної перевірки, проведеної Кам’янець-Подільською ОДПІ.

 Крім того, в березні 2007 року по податкового кредиту позивачем віднесений податок на додану вартість по господарській операції з придбання від ТОВ «Деражня-млин» пивоварного ячменю, оформленого податковою накладною №183 від 26.03.2007 року і видатковою накладною № 183 від 26.03.2007 року в кількості 397,8 тон на загальну суму 369954,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 61659,0 грн. та податковою накладною № 199 від 28.03.2007 року  і видатковою накладною № 199 від 28.03.2007 року в кількості 75,27 тон на загальну суму 70000,02 грн., в тому числі ПДВ в сумі 11666,67 грн.

 За умовами договору №60 від 20 березня 2007 року, укладеного позивачем з ТОВ «Деражня-млин», останнє зобов’язалось поставити ячмінь в кількості 500 тон (п.п.1.1. і.2 договору) в термін до 30.05.2007 року (п.3.2 договору). Пунктом 3.1 договору визначено, що умовами поставки є франко-склад – Деражнянське КХП. Відповідно до п.3.2 договору моментом поставки товару вважається фактична його передачі покупцю на елеваторі відповідно до акту прийому-передачі, підписаного продавцем покупцем та елеватором; складської квитанції, виданої елеватором; посвідчення якості і картки аналізу від лабораторії елеватора.

 Виконання договору в березні 2007 року оформлене сторонами податковими та видатковими накладними, зазначеними вище.

 Судом не встановлено, та позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував факт передачі придбаного ячменю в березні 2007 року від ТОВ «Деражня-млин», оформленої податковими накладними №183 від 26.03.2007 року і № 199 від 28.03.2007 року, перелік яких визначених сторонами в договорі № 60 від 20 березня 2007 року.

 Документи щодо зберігання ячменю в березні 2007 року на Деражнянському КХП суд вважає неналежними доказами реального характеру операції з придбання позивачем від ТОВ «Деражня-млин» ячменю в березні 2007 року, оскільки:

 за умовами договору факт поставки підтверджується актом приймання-передачі, складською квитанцією, карткою аналізу лабораторії;

 договір № 63/03-07 від 24.03.2007 року про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур укладений позивачем з Деражнянським КХП,       рахунки від 27.03.2007 року про оплату послуг з приймання, зважування і навантаження ячменю, виписані Деражнянським КХП, не містять жодної вказівки щодо походження ячменю і його попереднього власника.  

 за даними невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Деражня-млин» з питань взаємовідносин з ПМП «Перемога» (довідка від 07.06.2007 року № 4492/23-33221010) транспортування ячменю і вантажні роботи проводились за рахунок позивача.

 Отже, з урахування викладеного зазначені в податкових накладних №183 від 26.03.2007 року і № 199 від 28.03.2007 року відомості щодо придбання від ТОВ «Деражня-млин» ячменю не відповідають дійсності.

 В квітні 2007 року до податкового кредиту позивачем віднесений податок на додану вартість на загальну суму 92381,0 грн. по операціях з придбання траспортно-експедиційних послуг від ТОВ «ТЕП Транско», ячменю від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» і ріпаку від ПП «Калинський ключ».  

 Відповідно до укладеного договору доручення № 1303-п 01 від 13 березня 2007 року ТОВ «ТЕП Транско» (повірений) взяло на себе зобов’язання від імені та за рахунок довірителя організовувати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню зернових та олійних культур позивача залізничним транспортом та виконання інших дій, необхідних для здійснення доручення до даному договору, узгоджених з позивачем (п.1.1.договору). Пунктом 4.3 договору визначено, що вартість експедирування та розмір винагороди повіреного узгоджується в додатках (доповненнях) до цього договору. Змістом п.2.2 договору довіритель (позивач) зобов’язаний подати заявку про перевезення із зазначенням найменування та кількості вантажу, строків навантаження та найменування станції відправника: видати доручення, листи-клопотання на здійснення юридичних дій, тощо. При цьому робота передбачена договором виконується поетапно відповідно до заявок позивача (п.4.5 договору). Зобов’язання повіреного визнаються виконаними по факту приймання вантажу до перевезення «Укрзалізницею», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу (залізничною накладною).

 Виконання зобов’язань по договору доручення № 1303-п 01 від 13 березня 2007 року оформлене ТОВ «ТЕП Транско» податковими накладними №316 від 06.04.207 року на суму 28906,98 грн., в тому числі ПДВ на суму 4817,83 грн.(транспортно-експедиційні послуги по ст.Умань), №317 від 06.04.207 року на суму 1750,02 грн., в тому числі ПДВ на суму 291,67 грн. (винагорода повіреного) і № 318 від 06.04.2007 року на суму 30690,0 грн., в тому числі ПДВ на суму 5115,0 грн. (витрати залізниці). Отримавши зазначені вище податкові накладні та оплативши їх, позивач відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні цих послуг, в загальній сумі 10224,0 грн. до податкового кредиту в квітні 2007 року.

 Досліджуючи правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість по господарській операції з ТОВ «ТЕП Транско» суд вважає, що податкові накладні №№ 316, 317, 318 від 06.04.207 року не є достатньою підставою віднесення вказаних в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки:  

 зі змісту податкової накладної №316 від 06.04.207 року на суму 28906,98 грн. неможливо встановити зміст транспортно-експедиційних послуг по станції Умань, необхідність цих послуг для позивача, вид та обсяги товару, який підлягав транспортуванню, власника товару, який транспортувався, тощо;

 зі змісту податкової накладної № 317 від 06.04.207 року на суму 1750,02 грн. неможливо встановити, за виконання яких доручень та заявок позивача виплачена винагорода повіреного;  

 зі змісту податкової накладної № 318 від 06.04.2007 року на суму 30690,0 грн. неможливо встановити вид витрат залізниці, зміст операцій, по яких здійснені ці витрати, зв’язок цих витрат з господарською діяльністю позивача.

 Судом встановлено, що крім податкових накладних №№ 316, 317, 318 від 06.04.2007 року, не існує жодного первинного документу, складеного сторонами договору доручення № 1303-п 01 від 13 березня 2007 року, який відповідає вимогам ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і свідчить про виконання ТОВ «ТЕП Транско» транспортно-експедиційних послуг по перевезенню зернових та олійних культур позивача в його інтересах та відповідно до заявок позивача залізничним транспортом, в тому числі залізничних накладних про передачу ТОВ «ТЕП Транско» зернових культур для перевезення на Укрзалізницю.  

 Суд також враховує, що відповідно до інформаційної довідки ДПІ в Черкаському районі Черкаської області №1044/23-032 від 27.09.207 року за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТЕП Транско» останнє здійснювало виключно зовнішньо економічну діяльність з оптової торгівлі зерном і не здійснювало будь-якої діяльності з перевезення вантажів, транспортного обслуговування вантажів, а також з надання інших послуг, в тому числі і за договорами доручення.

 Надані позивачем рахунки на оплату робіт з приймання ячменю та кукурудзи, навантаження ячменю та кукурудзи на автомашини, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт з ячменю, навантаження ячменю на автомашини, виписані ДП ДАК «Хліб України» «Уманський елеватор», та платіжні доручення про оплату позивачем цих робіт та послуг на розрахунковий рахунок ДП ДАК «Хліб України» «Уманський елеватор», договір № 28 від 26.02.2007 року про надання послуг по зберіганню зернових, олійних культур та кукурудзи суд вважає неналежними доказами факту отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ТОВ «ТЕП Транско», оскільки не містять інформації щодо участі останнього, як повіреного, у здійсненні цих операцій від імені позивача.

 Суд також не бере до уваги надані позивачем накладні, податкові накладні, виписані ПСП «Мрія» та ТОВ «Дубова» на придбання кукурудзи, оскільки вказані документи свідчать лише про здійснення операцій з придбання позивачем зернових від вказаних контрагентів і не містять інформації щодо відносин позивача з ТОВ «ТЕП Транско» щодо надання транспортно-експедиційних послуг.

 Таким чином позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість по господарській операції з ТОВ «ТЕП Транско» з надання транспортно-експедиційних послуг.

 В квітні 2007 року до податкового кредиту з податку на додану вартість позивач відніс також податок на додану вартість в сумі 52157,0 грн. по операції з придбання від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» ячменю.

 Судом встановлено, що відповідно до договору № ДК7-000085 від 19.04.2007 року ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» зобов’язалось продати позивачеві ячмінь у кількості 453537,0 кг на суму 312940,54 грн. (п.1.1. договору). Згідно до п.1.4 договору на момент здачі зерна згідно акту виконаних робіт з продавця стягуються вартість робіт з розвантаження зерна, його сушки, перевантаження, подачі та збирання вагонів та інші послуги. Пунктом 1.5 договору визначено, що товар переоформляється на покупця після доведення його до круп’яних позицій. Водночас ані зазначеним договором, ані додатковими угодами (або іншим чином) сторонами не визначене місце продажу (передачі) товару та обов’язки сторін щодо його транспортування.  

 Виконання договору № ДК7-000085 від 19.04.2007 року оформлене сторонами накладною № РН-0000096 від 20.04.2007 року на відпуск товарно-матеріальних цінностей та податковою накладною № 52 від 19.04.2007 року на суму 312940,54 грн., в тому числі ПДВ на суму 52156,76 грн., а оплата послуг здійснена відповідно до платіжного доручення №208 від 19.04.2007 року.

 Дослідивши зміст зазначених документів суд встановив, що підставою оформлення накладної №РН-0000096 від 20.04.2007 року є договір № 85 від 18.04.2007 року, податкової накладної № 52 від 19.04.2007 року – договір давальця Д67-000101, а підставою оплати – рахунок №0068 від 18.04.2007 року.

 В судовому засіданні представник позивача пояснив, що приймання-передача придбаного від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» ячменю здійснювалась на ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів».

 В той же час, невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» з питань правовідносин з ПМП «Перемога», результати якої оформлені довідкою ДПІ в місті Хмельницькому №4273/23-3/00952404 від 30.07.2007 року, яка підписана посадовими особами ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» без заперечень, встановлено, що навантаження та транспортування ячменю від продавця здійснювалось позивачем.  

 Надані позивачем податкова накладна №419 від 23.04.2007 року про надання послуг із зберігання ячменю, рахунки від 23 квітня 2007 року на оплату послуг із навантаження ячменю, виписані ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів», суд вважає неналежними доказами здійснення операції з придбання позивачем ячменю від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів», оформленої накладною № РН-0000096 від 20.04.2007 року і податковою накладною № 52 від 19.04.2007 року, оскільки позивачем не надано та не встановлено судом жодного документу, який би підтверджував, що місцем продажу ячменю є ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів».

 На запити суду щодо підтвердження факту продажу ячменю позивачеві та його зберігання ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів» та ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» відповіді не надали.

 Вивчивши зазначені вище документи, суд об’єктивно позбавлений можливості встановити реальний характер відносин позивача і ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» щодо купівлі-продажу ячменю в квітні 2007 року, оформленого податковою накладною №419 від 23.04.2007 року, оскільки ці документи містять суперечливі відомості щодо виду товару (відповідно до п.1.5 договору № ДК7-000085 від 19.04.2007 року предметом продажу є крупа ячменю, а відповідно до податкової накладної та накладної – ячмінь), щодо місця поставки товару, яке в договорі на вказане (ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів» чи ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів»), обов’язків щодо транспортування товару та місця його зберігання тощо.

 Тому суд вважає, що незважаючи на наявність податкової накладної №419 від 23.04.2007 року у позивача було відсутнє право на включення податку на додану вартість, включено в ціну ячменю до податкового кредиту в квітні 2007 року, оскільки зазначені в ній відомості є недостовірними.

 В квітні 2007 року позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість також віднесено податок на додану вартість в сумі 30000,0 грн. по операції з придбання ріпаку від ПП «Калинський ключ» відповідно до податкових накладних № 40/1 від 24.04.2007 року на загальну суму 30000,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5000,0 грн. і № 40/2 від 25.04.2007 року на загальну суму 150000,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 25000,0 грн.

 В липні 2007 року ПП «Калинський ключ» платіжним дорученням №128 від 13.07.2007 року на загальну суму 161000,0 грн. частково повернуло позивачеві отримані кошти та видало розрахунки №1 і №2 від 13.07.2007 року коригування кількісних і вартісних показників до податкових декларацій № 40/1 від 24.04.2007 року і № 40/2 від 25.04.2007 року.

 На підтвердження дійсних намірів сторін щодо купівлі-продажу ріпаку, в тому числі щодо попередньої оплати товару та її розміру, позивач не надав жодного документу, за винятком вказаних податкових накладних, а відтак вказані в них відомості суд вважає недостовірними.

 Відсутність господарських відносин між позивачем та ПП «Калинський ключ» підтверджується також довідкою № 994.234.33409788 від 20.05.2008 року по результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Калинський ключ», проведеної Кам’янець-Подільською ОДПІ.

 З урахуванням відсутності будь-яких документів, складених позивачем та ПП «Калинський ключ», які б свідчили про досягнення домовленості щодо купівлі-продажу ріпаку в квітні 2007 року, суд вважає, що податкові накладні № 40/1 від 24.04.2007 року і № 40/2 від 25.04.2007 року виписані ПП «Калинський ключ» безпідставно, а відтак не могли слугувати підставою для включення позивачем вказаних в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту квітня 2007 року.

 За змістом пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

 Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

 Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

 Положеннями пп.  7.2.6. п.7.2 ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що п одаткова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту

 Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку – покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав від продавця товару.

 Нормами ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.  

 Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (надалі ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

 Згідно ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом ст. 662 ЦК продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.  

  Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.  

 Відповідно до зазначених вище договорів купівлі-продажу зерна, місцем передачі товару є відповідні комбінати хлібопродуктів, на зберіганні яких перебувають зернові культури.

 Судом не встановлено, а позивачем на вимогу суду не надано жодного документу (акту приймання-передачі), який би підтверджував факт передачі придбаного позивачем товару (ячменю, кукурудзи) від його продавця позивачеві та вказував би на місце продажу товару і місце його зберігання.

 За змістом ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зберігання зерна підтверджується подвійним складським свідоцтвом, простим складським свідоцтвом і складською квитанцією, які виписуються зерновим складом після передачі зерна на зберігання.  

 За визначенням п.24) ст.1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа

 Досліджені в судовому засіданні докази (договори, накладні, податкові накладні та ін.) в сукупності з відсутністю доказів щодо реального характеру здійснення господарських операцій з придбання позивачем зернових культур свідчать про те, що податкові накладні, які слугували підставою для віднесення вказаних в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, містять недостовірну інформацію щодо придбання позивачем вказаного товару.

 Тому, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних та накладних на передачу товару, виписаних контрагентами не є достатніми підставами для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту оскільки  наведені в них відомості не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні первинними документами.

 З урахуванням викладеного є правомірними  висновки відповідача щодо безтоварного характеру господарських операцій з придбання зернових культур та безпідставного віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 288357,0 грн., а відтак позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2007 року на загальну суму 288187,0 грн. не підлягають до задоволення.

 Податкове повідомлення-рішення № 0000932302/1/9242 від 28.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року на загальну суму 217727,0 грн. прийняте відповідачем на підставі акту № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по декларації за червень 2008 року.

 Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000932302/1/9242 від 28.10.2008 року базується на викладених в акті позапланової виїзної перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 і пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року на суму 217727,0 грн. у зв’язку з віднесенням до податкового кредиту травня 2008 року податку на додану вартість по операціях з придбання від ТОВ «Укрпродторг», ПП ОСОБА_9, ТОВ «Згар»  кукурудзи та ячменю, і від ДТГО «Південно-Західна залізниця» послуг з залізничних перевезень вантажів, які фактично не здійснювались.

 Судом встановлено, відповідно до договору №11 від 12 травня 2008 року ТОВ «Укпродторг» зобов’язалось продати позивачеві кукурудзу урожаю 2007 року на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу (п.1.1.договору) в кількості 227,815 тон (п.1.2 договору) загальною вартістю 267046,90 грн. (п.1.4 договору) в термін до 31 травня 2008 року (п.2.2 договору). За змістом п.2.1 договору продавець переоформляє товар по заліковій вазі на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу згідно складської квитанції на облікову картку покупця. Поставка товару та перехід права власності на товар відбувається з моменту переоформлення товару згідно до складської квитанції.  

На виконання  договору №11 від 12 травня 2008 року ТОВ «Укпродторг» відповідно до видаткової накладної №УП-0000063 від 22 травня 2008 року і податкової накладної №65 від 22.05.2008 року на загальну суму 287046,90 грн., в тому числі ПДВ в сумі 47841,15 грн. реалізувало позивачеві кукурудзу у обсязі 227,815 тон.  

Факт передачі товару від ТОВ «Укпродторг» на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу, підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором №11 від 12 травня 2008 року, видатковою накладною №УП-0000063 від 22 травня 2008 року, податковою накладною №65 від 22.05.2008 року, копією листа ТОВ «Укпродторг» № 30 від 21 травня 2008 року, копією довіреності ТОВ «Укпродторг» №428181 від 21 травня 2008 року та відповіддю Старокостянтинівського комбікормового заводу на запит суду.

Придбавши на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу від ТОВ «Укпродторг» кукурудзу в кількості 227,815 тон., позивач заключив з Старокостянтинівським комбікормовим заводом договір №4 від 22.05.2008 року про приймання, очистку, усушку, зберігання та відвантаження зерна.

Факт поставки кукурудзи відповідно до податкової накладної №65 від 22.05.2008 року, виданої ТОВ «Укпродторг», підтверджується також дослідженою в судовому засіданні довідкою ДПІ в місті Хмельницькому № 9278/23-3/31536722 від 30.09.2008 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Укпродторг» з питань взаємовідносин з МПМ «Перемога» та письмовими поясненнями ТОВ «Укпродторг» №1 від 10.08.2008 року, надісланими на запит суду .

Отримавши від постачальника кукурудзи (ТОВ «Укпродторг») податкову накладну №65 від 22.05.2008 року, яка підтверджує факт поставки товару та оплативши придбаний товар, позивач відніс до податкового кредиту травня податок на додану вартість, сплачений в ціні товару.

В травні 2008 року позивач також відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 35361,0 грн. по операції з придбання кукурудзи від ПП ОСОБА_9

 Судом встановлено, відповідно до договору №1 від 20 травня 2008 року ПП ОСОБА_9 зобов’язався продати позивачеві кукурудзу (п.1.1.договору) в кількості 168385 кг (п.1.3 договору) загальною вартістю 212165,10 грн. (п.1.5 договору) в термін до 31 травня 2008 року (п.3.1 договору). За змістом п.2.1 товар повинен бути поставлений покупцю на умовах зміни власника зерна, зданого на ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів протягом одного дня з моменту оформлення документів. Згідно до п.2.2. договору передача товару у власність покупця здійснюється продавцем після проведення 100% попередньої оплати протягом одного дня з моменту підписання даного договору.

На виконання  договору №1 від 20 травня 2008 року, отримавши рахунок №18 від 20.05.2008 року на плату кукурудзи в кількості 168385 кг, позивач платіжним дорученням №142 від 20 травня 2008 року здійснив попередню оплату вартості товару, що підлягає поставці.

Після отримання коштів, у відповідності до п.2.1 договору ПП ОСОБА_9 на складі ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів передав у власність позивача кукурудзу в кількості 168385 кг  на умовах зміни власника, що підтверджується податковою накладною №7 від 22 травня 2008 року на загальну суму 212165,10 грн., в тому числі ПДВ в сумі 35360,85 грн. та накладною №7 від 22.05.2008 року.

Факт передачі товару від ПП ОСОБА_9 на складі ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів, підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів, податковою накладною №7 від 22 травня 2008 року, накладною №7 від 22.05.2008 року, копією заявки ПП ОСОБА_9 від 21 травня 2008 року про переоформлення кукурудзи, копією довіреності, виданої ПП ОСОБА_9 №443285 від 21 травня 2008 року та відповіддю Старокостянтинівського комбікормового заводу №72 від 18.09.2009 року на запит суду .

Придбавши на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу від ПП ОСОБА_9 кукурудзу в кількості 168365 кг, позивач заключив з Старокостянтинівським комбікормовим заводом договір №4 від 22.05.2008 року про приймання, очистку, усушку, зберігання та відвантаження зерна.

Факт поставки кукурудзи відповідно до податкової накладної №7 від 22 травня 2008 року, виданої ПП ОСОБА_9, підтверджується також дослідженою в судовому засіданні довідкою ДПІ в місті Хмельницькому № 9340/23-3/2868311419 від 02.09.2008 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП ОСОБА_9 з питань взаємовідносин з МПМ «Перемога» та письмовими поясненнями ПП ОСОБА_9 на запит суду, зареєстрованими судом за № 5907 від 07.08.2009 року, та копією карточки аналізу зерна №65 від 18 квітня 2008 року.

Отримавши від постачальника кукурудзи (ПП ОСОБА_9.) податкову накладну №7 від 22 травня 2008 року, яка підтверджує факт поставки товару та оплативши придбаний товар, позивач відніс до податкового кредиту травня податок на додану вартість, сплачений в ціні товару.

Факт поставки в травні 2008 року кукурудзи від ТОВ «Укрпродторг» і ПП ОСОБА_9, яка відбулась на складі ТОВ «Комбікормовий завод підтверджується також дослідженим в судовому засіданні рахунком від 22 травня 2008 року на погрузну кукурудзи в кількості 396,20 т., актом здачі-приймання робіт із зважування кукурудзи на вагонних вагах від 22 травня 2008 року, актом здачі-приймання робіт з погрузки кукурудзи в вагон від 22 травня 2008 року, виписаних ТОВ «Комбікормовний завод».  

 Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.  

 Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

 придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;  

 придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.  

 За змістом пп.7.5.1 п. 7.5. ст.7  Закону України "Про податок на додану вартість" д атою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);  

Таким чином, платник податку – покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

 Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97).       Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

 Зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявні у позивача податкові накладні, оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства продавцями товару ТОВ «Укрпродторг» і ПП ОСОБА_9 є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки викладені в них відомості є достовірними, а факт поставки кукурудзи в травні 2008 року підтверджується дослідженими судом доказами.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо відсутності реального здійснення операцій з поставки кукурудзи в травні 2008 року від ТОВ «Укрпродторг» і ПП ОСОБА_9

Необгрунованими також є висновки відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість в травні 2008 року податку на додану вартість в сумі 12256,0 грн. по операціях з придбання послуг, не пов’язаних з господарською діяльністю позивача.

Судом встановлено, що в травні 2009 року позивачем віднесено до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість на загальну суму 12256,0 грн по операціях з придбання послуг з ватри від ДП «Вінниця транс прилад» на загальну суму 1225,8 грн., в тому числі ПДВ в сумі 204,30 грн., послуг з інспектування зерна від Хмельницької обласної хлібної інспекції на суму 617,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 102,0 грн., послуг по сертифікації товару Хмельницької торгово-промислової палати на загальну суму 952,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 160,0 грн., послуг з декларування ВМД ТОВ «Агрос-КНК» на суму 420,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 70,0 грн. та послуг ДТГО Південно-західної залізниці з залізничного перевезення вантажу на загальну суму 70000,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 11666,67 грн.

Факт надання зазначених вище послуг підтверджується наявними в матеріалах доказами, зокрема податковими та видатковими накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт, рахунками на оплату робіт та послуг, вантажно-митними деклараціями тощо.

Відповідно до  п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з яким господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.  

 Досліджені судом докази, зокрема акт про результати виїзної позапланової перевірки позивача № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року, зовнішньоекономічні контракти, вантажні митні декларації свідчать. що в травні 2008 року основним видом діяльності позивача була оптова торгівля зерновими культурами (ячмінь пивоварний, кукурудза) за межі та на території України. При цьому, за даними перевірки, дохід позивача від реалізації зернових культур у травні-червні 2008 року склав 100% валового доходу.

 Відповідно до ст.21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті. Експортно-імпортні операції із зерном та продуктами його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, який видається на платній основі територіальними органами спеціально уповноваженого державного органу у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  

 З урахуванням наведених норм, здійснення експортих операцій із зерном не можливе без його сертифікації.  

 Таким чином, всі зазначені вище послуги, пов’язані з господарською діяльністю позивача, основним та єдиним видом якої в травні 2008 року була оптова торгівля зерновими культурами за межі митної території України.

 Дослідивши акт про результати виїзної позапланової перевірки позивача № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року, суд не встановив жодного посилання на оглянутий в ході перевірки первинний документ, який би свідчив про відсутність зв’язку отриманих позивачем послуг з його господарською діяльністю. В судовому засіданні відповідач також не надав такі докази.

 Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, позивач правомірно відніс до податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений в ціні отриманих послуг їх виконавцям на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

З урахуванням викладеного податкове   повідомлення-рішення  № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 95459,0 є неправомірним і підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки відповідача щодо безпідставного віднесення в травні 2008 року податку на додану вартість в сумі 122267,0 грн. по операції з придбання ячменю від ТОВ «Згар» з урахуванням наведеного нижче.

Відповідно до договору купівлі-продажу 320/05/08 від 20 травня 2008 року ТОВ «Згар» зобов’язалось продати позивачеві ячмінь врожаю 2007 року в кількості 500 тон (п.4 договору) на загальну суму 616666,67 грн. (п.5 договору) на умовах франко-елеватор (п.6. договору). За змістом п.6 договору подавець зобов’язаний протягом 2-х робочих днів з моменту підписання даного договору виконати передачу права власності та переоформлення товару на елеваторі. Переоформлення товару на елеваторі здійснюється виключно з особового рахунку (карточки) продавця на особовий рахунок (карточку) покупця та доводиться оригіналом складської квитанції.  

Укладаючи договір, сторони в жодному документі не конкретизували місце передачі товару, не вказали на якому саме елеваторі здійснюватиметься така передача.

Виконання договору оформлене сторонами рахунком №23/05 від 23 травня 2008 року, видатковою накладною 3РН-100164 від 27 травня 2008 року та податковою накладною №80 від 27.08.2008 року на загальну суму 733607,38 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 122267,90 грн.

 Судом не встановлено, та позивачем не надано жодного документу, передбаченого договором купівлі-продажу 320/05/08 від 20 травня 2008 року, який би підтверджував факт передачі ячменю в травні 2008 року від ТОВ «Згар», оформленої податковою накладною №80 від 27.08.2008 року.

 Документи щодо зберігання ячменю на ТОВ «Котюжани зерно» суд вважає неналежними доказами реального характеру операції з придбання позивачем від ТОВ «Згар» ячменю в травні 2008 року, оскільки:

 за умовами договору купівлі-продажу факт поставки підтверджується актом приймання-передачі, складською квитанцією;

 договір №116 від 06.03.2008 року про надання послуг на зберігання зернових культур укладений позивачем ТОВ «Котюжани зерно» укладений строком до 01.05.2008 року (п.6.2 договору), в той час як операція з придання ячменю оформлена 27.05.2008 року;        акти приймання-передачі ячменю від ТОВ «Згар», акти приймання виконаних робіт із зберігання ячменю на ТОВ «Котюжани зерно», рахунок на оплату послуг із зберігання ячменю ТОВ «Котюжани зерно», оформлені сторонами в березні-квітні 2008року, містять суперечливу інформацію щодо обсягів ячменю;  

 на запит суду у відповіді №19 від 23.09.2009 року ТОВ «Котюжани зерно» не надіслало жодного документу, який би свідчив щодо переоформлення ячменю з ТОВ «Згар» на позивача і передачі позивачем на зберігання зерна в травні 2008 року та одночасно зазначило, що переоформлення зерна 27.05.2008 року не відбувалось;

 Отже, з урахування викладеного зазначені в податковій накладній №80 від 27.08.2008 року на загальну суму 733607,38 грн відомості щодо придбання від ТОВ «Згар» ячменю не відповідають дійсності., а відтак зазначена податкова накладна не може слугувати підставою для включення до податкового кредиту з ДПІ зазначеної в ній суми податку на додану вартість  розмірі 122267,90 грн.

 З урахуванням викладеного, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо безпідставного включення до податкового кредиту з ПДВ в травні 2008 року податку на додану вартість в сумі122267,90 грн. по операції з придбання ячменю від ТОВ «Згар», тому   податкове повідомлення-рішення  № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 122267,90 грн. є правомірним.  

 На підставі акту № 9702/23-3/21345281 від 14.10.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2008 року за даними платника, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на загальну суму 19419,0 грн.

 Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року базується на викладених в акті позапланової виїзної перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищенням суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року на 19419,0 грн.

 Висновок відповідача щодо завищення позивачем від’ємного значення податку на додану вартість за червень 2008 року на суму 19419,0 грн. сформульований на підставі акту по результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку по декларації за червень 2008 року №9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року яким встановлене безпідставне віднесення по податкового кредиту з ПДВ в червні 2008 року податку на додану вартість по операціях з придбання від ТОВ «Комбікормовий завод» м.Старокостянтинів, ЗАТ «Котюжани зерно», ФГ «Явір» і ДТГО «Південно-західна залізниця» товару та послуг, які фактично не здійснювались.

 Судом встановлено, що в червні 2008 року позивачем віднесено до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість сумі 4985,0 грн., в тому числі в сумі 1091,0 грн. по податковій накладній за березень 2008 року, по операції з придбання від ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із зберігання та відвантаження зерна».

 Відповідно до договору про надання послуг №116 від 06 березня 2008 року ЗАТ «Котюжани зерно» зобов’язалось надати позивачеві послуги із зберігання зернових, зернобобових та олійних культур строком до 01.05.2008 року.

 Відповідно до договору №19 від 28 травня 2008 року, укладеного строком до 10.06.2008 року, ЗАТ «Котюжани зерно» зобов’язалось виконувати роботи по зважуванню вантажів позивача на власній тензометричній вагонній вазі ВВТ-150

 Факт надання послуг підтверджується податковими накладними №35 від 31.03.2008 року, №13 від 06.06.2008 року, № 12 від 02.06.2008 року, актом здачі-приймання виконаних робіт №173 від 31.03.2008 року щодо зберігання зерна ячменю, актом здачі-приймання виконаних робіт № 267 від 06.06.2008 року щодо зберігання і відвантаження зерна, актом здачі-приймання виконаних робіт № 268 від 06.06.2008 року щодо зважування вагонів.

 Факт надання ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із збереження та відвантаження зерна в березні 2008 року підтверджений також дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема актами приймання-передачі  ячменю від 06.03.2008 року, підписаними позивачем, ТОВ «Згар» та ЗАТ «Котюжани зерно», актом про приймання робіт із зберігання ячменю за період з 06.03.2008 року по 06.03.2008 року і з 07.03.2008 року по 31.03.2008 року, підписаним позивачем та ЗАТ «Котюжани зерно», рахунком на оплату послуг із збереження зерна ячменю №68 від 01.04.2008 року та договором №116 від 06 березня 2008 року, копіями складських квитанцій на ячмінь 3 класу №2144 від 06 березня 2008 року, №2143  від 06 березня 2008 року на ячмінь 1 класу і №2145 від 07 березня 2008 року на ячмінь 3 класу.

 Факт надання ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із збереження та відвантаження зерна в червні 2008 року підтверджується також дослідженими в судовому засіданні відповіддю ЗАТ «Котюжани зерно» №19 від 23.09.2009 року за запит суду, копіями складських квитанцій №2166 від 03 червня 2008 року на зберігання ячменю 1 класу і № 2165 від 03 червня 2008 року на зберігання ячменю 3 класу, актом №267 від 06.06.2008 року здачі –приймання робіт із відвантаження ячменю та зберігання ячменю, актом приймання-передачі ячменю від 03.06.2008 року, підписаним позивачем, ФГ «Явір» та ЗАТ «Котюжани зерно»

Факт надання  ЗАТ «Котюжани зерно»  послуг із зберігання та відвантаження ячменю в березні та травні 2008 року підтверджується також довідкою Мурованокуриловецького відділення Барської МДПІ № 198-23/02 від 05.02.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки  ЗАТ «Котюжани зерно» з питань правових відносин з ПМП «Перемога», довідкою  Мурованокуриловецького відділення Барської МДПІ №1977-23/02 від 30.09.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки  ЗАТ «Котюжани зерно» з питань правових відносин з ПМП «Перемога».

Отже, позивачем правомірно сформований податковий кредит з ПДВ по операції з придбання від  ЗАТ «Котюжани зерно»  послуг із зберігання та відвантаження зернових в березні та червні 2008 року.

В червні 2008 року позивач відніс до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість в сумі 3733,0 грн. по операції з придбання від ФГ «Явір»  ячменю.

Судом встановлено, що відповідно до усного договору ФГ «Явір» на умовах франко-склад – ЗАТ «Котюжани зерно» передав у власність позивача ячмінь з класу в загальній кількості 17,23 тони, який на момент продажу перебував на зберіганні ЗАТ «Котюжани зерно». Передача товару оформлена сторонами накладною № 002 від 04.06.2008 року і податковою накладною №5 від 04.06.2008 року на загальну суму 22399,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3733,17 грн.  

Факт передачі ячменю в кількості 17,23 тони від ФГ «Згар» до позивача на складі ЗАТ «Котюжани зерно» підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема актами приймання передачі товару від 03.06.2008 року, підписаними позивачем, ФГ «Явір» та ЗАТ «Котюжани зерно», складськими квитанціями на зерно №2166 від 03 червня  2008 року та № 2165 від 03 червня 2008 року про переоформлення зерна ячменю в загальному обсязі 17,23 тони з ФГ «Явір» на позивача, відповіддю на запит суду ЗАТ «Котюжани зерно» №19 від 23.09.2009 року, довідкою Могилів-Подільської ОДПІ №15914/23-105 від 26.11.2008 року про результати виїзної документальної позапланової перевірки ФГ «Явір» з питань правових відносин ПМП «Перемога», відповіддю на запис суду ФГ «Явір» № 59 від 03.08.2009 року, прибутковим касовим ордером №4 від 04.06.2008 року.

Отримавши від постачальника товару (ФГ «Явір») податкову накладну №5 від 04.06.2008 року на загальну суму 22399,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3733,17 грн., яка підтверджує факт здійснення господарської операції з придбання ячменю, позивач правомірно відніс вказану в ній суму податку на додану вартість до податкового кредиту в червні 2008 року.

В червні 2008 року позивач також відніс до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість в сумі 1515,0 грн. по операції з надання послуг з погрузки зерна у вагон, наданих ТОВ «Комбікормовий завод».

Судом встановлено, що відповідно до договору про приймання, очистку, усушку, зберігання та відвантаження зерна від 22.05.2008 року ТОВ «Комбікормовий завод» зобов’язалось надавати позивачеві послуги по прийманню, переоформленню, сушці, очистці, зберіганню і відпуску зерна та насіння олійних культур (п.1.1. договору). За змістом п.2.1 договору ТОВ «Комбікормовий завод» зобов’язане від грузити сільськогосподарську продукцію уповноваженій особі позивача.  

Досліджені судом докази свідчать, що станом на 22 травня 2008 року на зберіганні у ТОВ «Комбікормовий завод» перебувала кукурудза в загальній кількості 396,20 т , придбана позивачем в травні 2008 року від ПП ОСОБА_9 та ТОВ «Укрпродторг».

Факт надання послуг з погрузки зазначеного вище зерна кукурудзи в кількості 396,20 т. у вагон підтверджується рахунком №СФ-0000247 від 22 травня 2008 року на загальну суму 9095,17 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1515,0 грн., актом №0У-0000037 від 22 травня 2008 року здачі-приймання робіт з погрузки кукурудзи в вагон, довідкою Старокостянтинівської ОДПІ  №/23-00686960 від 05.02.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Комбікормовий завод» з питань правових відносин з ПМП «Перемога».

Таким чином позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість по операції з придбання робіт з погрузки кукурудзи від ТОВ «Комбікормовий завод».  

В червні 2008 року позивачем також віднесено до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість в  сумі 8333,0 грн. по операції з придбання від ДТГО «Південно-західна залізниця» послуг з залізничних перевезень.

Факт надання послуг із залізничних перевезень вантажів підтверджується дослідженими в судовому засіданні зовніщньоекономічними контактами , укладеними позивачем в березні-травні 2008 року, вантажними митними деклараціями за травень-червень 2007 року.

Отже позивачем правомірно сформований податковий кредит з ПДВ по операції з придбання послуг із залізничних перевезень вантажу.

Крім того, ш ляхом співставлення змісту акту від 17 жовтня 2008 р. про результати виїзної позапланової перевірки та акту від 26 вересня 2008 р. про результати виїзної позапланової перевірки суд встановив, що висновки акту від 17 жовтня 2008 р базуються на акті від 24.10.2008 року.

 Дослідивши акт позапланової виїзної перевірки від акту від 26 вересня 2008 р. про результати виїзної позапланової перевірки, який слугував підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив, що висновки акту від 17 жовтня 2008 р базуються на акті від 26 вересня 2008 р. про результати виїзної позапланової перевірки.

 При цьому акт виїзної позапланової перевірки від акту від 26 вересня 2008 р. про результати виїзної позапланової перевірки взагалі не містить посилання на первинні документи позивача, які досліджувались в ході перевірки.

 Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (надалі Порядку), визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.  

 Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV зі змінами та доповненнями передбачено, що фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

 Відповідно до п. 1.5 Порядку Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.  

 Дослідивши акт невиїзної позапланової виїзної перевірки від 17 жовтня 2008 року  № 9702/23-3/21345281 суд встановив, що всупереч вимогам п. 1.5 Порядку акт документальної перевірки фактично містить виклад обставин, встановлених в ході попередньої перевірки, а тому не відповідає вимогам Порядку і не може слугувати доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

 Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

 Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено правомірність прийняття   податкового повідомлення-рішення  № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року та податкового повідомлення-рішення № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 95459,0 грн., а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Керуючись Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовну заяву приватного малого підприємства «Перемога» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  державної податкової інспекції у місті Хмельницькому № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення  державної податкової інспекції у місті Хмельницькому № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 95459,0 (дев’яносто п’ять тисяч чотириста п’ятдесят дев’ять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Повний текст постанови виготовлений 14.10.2009 року

Головуючий суддя                           О.К.Ковальчук