ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"15" червня 2006 р. 10:20 |
справа № 20-4/086 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Остапової К.А.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 946,54 грн.,
Представники:
позивач -Корсак І.А., довіреність № 807 від 31.01.2006;
відповідач -ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1;
С у т ь с п о р а:
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя звернулось до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення сум, нарахованих за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень-листопад 2005 року у сумі 946,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування березень-листопад 2005 року у сумі 946,54 грн.
Ухвалою суду від 19.04.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 05.05.2006.
Ухвалою суду від 05.05.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду.
Відповідач надав суду відзив (вх. 14983 від 05.06.2006), в якому позовні вимоги не визнає, обґрунтовує тим, що він є платником єдиного податку та згідно зі ст. 6 Указу Президенту України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 № 727/98 (Із змінами і доповненнями) звільнений від сплати таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): .... збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В с т а н о в и в :
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців -підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних виплат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Розмір суми страхових внесків визначений відповідачем у розрахунку страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування, які підлягають оплаті за березень-листопад 2005 року складає:
- за березень 2005 року -194,56 грн.;
- за квітень 2005 року -217,29 грн.;
- за травень 2005 року -217,29 грн.;
- за червень 2005 року -217,29 грн.
- за липень 2005 року - 232,31 грн.;
- за серпень 2005 року - 232,31 грн.;
- за вересень 2005 року -248,75 грн.;
- за жовтень 2005 року -138,20 грн.;
- за листопад 2005 року -138,20 грн.
На загальну суму - 1836,19 грн.
Відповідно до ст. 19 і п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 фізичні особи - суб'єкті підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали загальній спосіб оподаткування, сплачують страхові внески із суми чистого прибутку, отриманого від відповідної діяльності, який підлягає оподаткуванню з прибутку фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої стягуються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.
Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 вибрана спрощена система оподаткування.
В рахунок сплати страхових внесків суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 зарахована частина ставки єдиного податку в розмірі 889,65 грн.
Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за березень-листопад 2005 року, яка складає 946,54 грн.
В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач сплату внесків не здійснив.
Згідно з п. 8.1 ч. 8 Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.
Управлінням Пенсійного фонду у Ленінському районі міста Севастополя, відповідно до п.8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, були виписані вимоги про сплату недоїмки:
- № Ф-214 від 04.05.2005 на суму 194,55 грн.,
- № Ф-214 від 02.06.2005 на суму 217,29 грн.,
- № Ф-214 від 13.07.2005 на суму 217,29 грн.,
- № Ф-214 від 03.08.2005 на суму 217,29 грн.,
- № Ф-214 від 01.09.2005 на суму 232,31 грн.,
- № Ф-214 від 03.10.2005 на суму 232,31 грн.,
- № Ф-214 від 03.11.2005 на суму 248,75 грн.,
- № Ф-214 від 02.12.2005 на суму 194,55 грн.,
- № Ф-214 від 04.05.2005 на суму 138,20 грн.,
- № Ф-214 від 03.01.2006 на суму 138,20 грн.,
Вказані вимоги були направлені на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією з повідомленням (АДРЕСА_1), отримані їм та вважаються узгодженими, що підтверджується наданими позивачем копіями поштових повідомлень.
Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, в апеляційному порядку вказані вимоги не оскаржувались.
Доводи відповідача про те, що він є платником єдиного податку, а тому звільнений від сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідно до Указу Президенту України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 № 727/98 (Із змінами і доповненнями), судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Статтею 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, за правилами цієї статті, позивач не є платником ставок збору, встановлених для нього з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком. Втім, згідно із статтею 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування.
Окрім того, обов'язок сплати зазначеного збору не пов'язується зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІУ, в ст.15 якого визначено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Тому, є юридично неспроможними доводи скаржника про те, що Указ Президента України має пріоритетне значення стосовно Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки він суперечить конституційному принципу верховенства права.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті недоїмки сум страхових внесків перед Управлянням Пенсійного фонду Ленінському району міста Севастополя складає 946,54 грн.
Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органу Пенсійного фонду надане право подавати до органів державної виконавчої служби тільки ти вимоги, які були одержані страхувальником.
Вимоги про сплату недоїмки: № Ф-214 від 04.05.2005 на суму 194,55 грн., № Ф-214 від 02.06.2005 на суму 217,29 грн., № Ф-214 від 13.07.2005 на суму 217,29 грн., № Ф-214 від 01.09.2005 на суму 232,31 грн., № Ф-214 від 03.10.2005 на суму 232,31 грн. відносно підприємства до виконання не пред'являлась, що підтверджується листом Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Севастополя (вих. № 1048/1/13 від 08.06.2006), який долучений до матеріалів справи.
Управлянням Пенсійного фонду України у Ленінському району міста Севастополя відносно підприємства до Державної виконавчої служби для виконання пред'явлені вимоги: № Ф-214 від 03.08.2005 на суму 217,29 грн., № Ф-214 від 03.11.2005 на суму 248,75 грн., №Ф-214 від 04.05.2005 на суму 138,20 грн., № Ф-214 від 03.01.2006 на суму 138,20 грн. Ці вимоги були повернути Державною виконавчою службою в Ленінському районі м.Севастополя відповідно до ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” без виконання, що підтверджується копіями постанов про повернення виконавчого документу стягувачу, наданими позивачем..
Представник позивача у судовому засіданні надав суду оригінал вимоги про сплату недоїмки № Ф-214 від 02.12.2005 на суму 194,55 грн., підтверджуючи, що вказана вимога до Державної виконавчої служби для виконання не пред'являлась.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 946,54 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 111, ч. 4 ст. 121, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/НОМЕР_3, в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінькому районі м.Севастополя (99008 м. Севастополь, вул. Карантінна, б. 16 кв. 58, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 25604705100012, р/р25600705100113 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість в сумі 946,54 грн.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
16.06.2006
Розсилка:
1. позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м.Севастополь, вул. Карантинна, 16-56)
2 відповідач -СДП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1) -2 примир.
3 справа
4. наряд