Справа № 22-2048 2009 року Головуючий у 1 Інстанції Запорощук А.В.
Категорія 51 Доповідач – Дуковський О.Л.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
22 вересня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді – Вербицького В.С.
Суддів – Дуковського О.Л., Єгорової С.М.
При секретарі – Демешко Л.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2009 року.
Заслухавши доповідача, сторони, представників сторін, третю особу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Гайворонського районного територіально – медичного об’єднання про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн.
В обґрунтування вимог зазначила, що 15.05.2008 року, наказом № 105-к її звільнено з посади заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності за п.3 ст. 40 КЗпП України. Іншої роботи їй не запропоновано.
З наказом про звільнення не згодна, так як не порушувала трудової дисципліни або посадових обов’язків. Причини звільнення не конкретизовані. Окрім цього, за таких самих обставин її звільняли з роботи у листопаді 2007 року, але рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 15.04.2008 року вона була поновлена на зазначеній посаді.
Рішенням Ульяновського районного суду від 09 червня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1. – відмовлено в повному обсязі. Суд не знайшов в діях відповідача порушень законодавства про працю та визнав законними та обґрунтованими як підстави звільнення так і його процедуру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В ній зазначено, що судом не встановлено за які саме проступки, від якого числа вона звільнена з посади. Судом не доведено ніяких негативних наслідків її службової діяльності, не наведено жодного конкретного факту невиконання посадових обов’язків, тобто висновки суду про законність її звільнення з роботи безпідставні і ґрунтуються лише на припущеннях.
Обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про задоволення позову в повному обсязі.
Пункт 3 ст. 40 КЗпП України надає право власникові розірвати трудовий договір лише у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором, або правилами внутрішнього розпорядку, якщо раніше до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
В наказі головного лікаря РТМО № 105-к від 15.05.2008 року про звільнення ОСОБА_1. зазначені догани, що оголошені позивачці у вигляді наказів від 25.09.2007 року, 01.08.2007 року та 10.04.2008 року. Але догани оголошені позивачці 01.08.2007 року та 25.09.2007 року вже були предметом розгляду апеляційного суду Кіровоградської області, та незважаючи на це ОСОБА_1 була поновлена на роботі 25.04.2008 року.
Окрім цього, звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП допускається лише за умов вини працівника. Принцип вини прямо закріплений у п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку. Наказ № 105-к від 15.95.2008 року чітко не висвітлює винних дій або бездіяльності позивачки. Його описова частина містить дані про те, що ОСОБА_1 не справляється з покладеними посадовими обов’язками, не відповідає займаній посаді. Дані факти можуть бути підставою для звільнення за іншим формулюванням, але не за п. 3 ст. 40 КЗпП України, тому що не конкретизують фактичних порушень ОСОБА_1. трудової дисципліни або правил внутрішнього розпорядку. Для того щоб звільнення ОСОБА_1. відповідало вимогам п.3 ст. 40 КЗпП України адміністрація РТМО повинна була зазначити :
-- яких обов’язків не виконала позивачка;
-- в якій частині порушила покладені на неї обов’язки;
-- яких заходів не вчинила по організації обліку та лікуванні хворих;
-- до яких негативних наслідків це призвело.
Даних обставин не дослідив і суд рішення якого не обґрунтоване і в порушення ст.ст. 212, 213 ЦПК України ґрунтується на припущеннях.
За таких обставин ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі на посаді заступника головного лікаря Гайворонського РТМО зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а наказ про її звільнення скасуванню. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України позивачці незаконними діями роботодавця завдана моральна шкода. ЇЇ розмір визначений ОСОБА_1. 2000 грн. відповідає тяжкості моральних страждань та принципом виваженості розумності та справедливості. Тому позов в цій частині також підлягає задоволенню. Згідно довідки ( а.с. 173 ) середній заробіток позивачки складає 1384 грн. 71 коп. Тому розрахунок суми що стягується за 1 рік 4 місяці та 7 днів, тобто з дня звільнення по день поновлення на роботі складає – 22.501 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Ульяновського районного суду кіровоградської області від 9 червня 2009 року – скасувати.
Позов задовольнити в повному обсязі.
Наказ головного лікаря Гайворонського РТМО № 105-к від 15.05.2008 року про звільнення ОСОБА_1. з посади заступника головного лікаря Гайворонського РТМО з експертизи тимчасової непрацездатності визнати незаконним та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Гайворонського РТМО.
Стягнути З Гайворонського РТМО на користь ОСОБА_1 22, 501 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу ( сума визначена без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів ) та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Гайворонського РТМО на користь держави судовий збір в розмірі 225 грн. та 30 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий суддя :
Судді :