Справа № 22 - 1670 2009 року           Головуючий у 1 Інстанції – Іванов Д.Л.

Категорія  51, 53                           Доповідач –Дуковський  О.Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                               УХВАЛА

          Іменем України

18 серпня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

    Головуючої судді – Єгорової С.М.

    Суддів – Дуковського О.Л., Черниш Т.В.

    При секретарі – Демешко Л.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ново миргородського  районного суду Кіровоградської області від 26 травня  2009 року.

    Заслухавши доповідача, позивача який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати,-

ВСТАНОВИЛА:

    24 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Оситнянське» про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки за 2004, 2006, 2007, 2008, 2009 роки у розмірі 3470грн. 03 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі – 5693грн. 70 коп., 20.000 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрат на пальне пов’язаних з явкою в суд.

          Зазначив, що 28 січня 2009 року він був звільнений з роботи за власним бажанням з посади юриста ТОВ «Оситнянське». Працював на цій посаді за контрактом з травня 2004 року. 4 липня 2006 року його було звільнено з займаної посади за прогули без поважних причин, а 17 січня 2009 року поновлено на роботі за рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2008 року. При цьому суд стягнув з відповідача на його користь 22530 грн.80 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 2.03.2006 року по грудень 2008 року та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди у зв’язку з незаконним звільненням. В позові про поновлення на роботі вимог про виплату грошової компенсації за невикористані відпустки ним не заявлялося.

         Рішенням суду позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд стягнув на його користь з відповідача 283грн. 52 коп. грошової компенсації за невикористану у 2004 році відпустку, а в решті позовних вимог відмовив, пославшись на те, що юридична оцінка зазначеним в позові обставинам була надана рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.12.2008 року.

         В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в позові та про ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Красилюк А.Я. вважає, що розглядаючи спір судом неправильно застосовані вимоги КЗПП України.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, а рішення суду законне та обґрунтоване.

           Якщо працівник з незалежних від нього причин не використав щорічні відпустки за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗПП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. При цьому розмір грошової компенсації за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку працівника.

           При цьому слід врахувати, що час оплаченого вимушеного прогулу спричиненого незаконним звільненням, згідно п. 2 ст. 82 КЗПП України входе до стану роботи, що дає право на щорічну відпустку.

           Відмовляючи в позові суд правильно послався на те, що за 713 робочих днів рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2008 року з відповідача на  користь позивача обрахований та стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу, який в тому числі включає в себе і компенсацію за невикористану відпустку у 2006 – 2008 роках. Тобто це питання вже було предметом судового розгляду.

           За реально відпрацьований час суд правильно стягнув з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану відпустку у 2004 році, виходячи з вимог п. 1 ст. 82 КЗПП України.

           За таких обставин, при наявності спору про право працівника на грошову компенсацію за невикористані відпустки та розмір такої компенсації власник або уповноважений ним орган несе відповідальність передбачену ч.1 ст. 117 КЗПП України лише в тому разі коли спір вирішено на користь працівника.

          Крім цього, суд не встановив , а Красилюк не довів інших фактів завдання йому моральної шкоди  ніж тих яким вже давалася оцінка у рішенні апеляційного суду Кіровоградської області від 25.12.2008 року.

          Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для спростування висновків суду.    

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307,308,  313, 314, 315, 319, ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

                                                         УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.  

          Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2009 року залишити без зміни.

         Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.      

Головуючий  суддя :      

Судді :