11.05.2017

провадження 2/331/323/2017

справа 331/8712/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О,,

при секретарі Качан К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Запорізького національного університету до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку та зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом,в якому зазначив, що Запорізький національний технічний університет є юридичною особою та знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України. За організаційно-правовою формою позивач є державною організацією (установою, закладом), що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 25.03.2013 АА №811847.

Відповідно до даних автоматизованої системи «Юридичні особи» майно (будівлі, споруди, інші основні засоби і матеріальні цінності), в тому числі гуртожитки №2, №3, №4, №5, №6 є державною власністю, знаходяться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та закріплені за позивачем на праві оперативного управління, що підтверджується листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.12.2011р. №1/11-12676.

Функціонування гуртожитків вищих навчальних закладів, порядок надання житлової площі в гуртожитках, умови проживання, здійснюється відповідно до Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.11.2007р. №1004, а на дату поселення у гуртожиток відповідача - Типовим положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу Міністерства освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 09.12.1993р. № 440.

Відповідача ОСОБА_1 було прописано у спірному житловому приміщенні №14 гуртожитку №6 по вул. Жуковського, 62 у м. Запоріжжі 29 червня 1995 року.

Вищезазначене приміщення в 1990 році було надано у зв’язку з роботою в ЗНТУ ( раніше – Запорізький машинобудівний інститут ім. В.Я. Чубаря та Запорізький державний технічний університет) його батькам - ОСОБА_2, доценту кафедри металорізальних верстатів та інструментів і ОСОБА_3, старшому викладачу кафедри загальної математики.

ОСОБА_2 наказом від 23 червня 1998 року №58-К було звільнено з посади доцента кафедри металорізальних верстатів та інструментів 30.06.1998 року у зв’язку із закінченням дії строкового трудового договору.

ОСОБА_3 наказом від 14 серпня 2009р. №161-К було звільнено з посади доцента кафедри металорізальних верстатів та інструментів 25.08.2009 року у зв’язку з закінченням строкового трудового договору, п. 2 ст.36 КЗпП України.

ОСОБА_2 03 березня 2014 року помер. ОСОБА_3 померла 06 червня 2016 року.

Не зважаючи на звільнення з університету, батьки відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до дня своєї смерті займали приміщення №14 гуртожитку №6 по вул.. Жуковського,62 у м. Запоріжжі.

Відповідач ОСОБА_1 приблизно з 2008 року знаходиться за межами України у м. Москва Російської Федерації, де працює. У спірному приміщенні не проживає, у трудових стосунках з позивачем не знаходиться. Водночас, позивач не має можливості користування спірним приміщенням, оскільки відповідач не звільнив приміщення №14 гуртожитку №6 по вул. Жуковського, 62 в м. Запоріжжі від меблів та особистих речей, ключі від приміщення не здав і по цей час продовжує бути в ньому зареєстрованим.

Про це позивач дізнався лише у червні 2016 року при обстеженні житлових приміщень гуртожитку №6 та перевірці реєстрації та наявного проживання мешканців гуртожитку.

Позивач просить суд виселити ОСОБА_1 з приміщення №14 гуртожитку№6 по вул. Жуковського,62 в м. Запоріжжі без надання іншого жилого приміщення та зняти з реєстрації за цією адресою.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав на підставах, зазначених у позові.

Відповідач у судове засідання повторно не з»явився, хоча належним чином був сповіщений про судове засідання, про що свідчить поштове повідомлення, причину неявки суду не повідомив, з заявами, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не звернувся, заперечень на позов не надав.

Виходячи з наведеного, матеріалів справи, зі згоди представника позивача і на підставі ст.224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що Запорізький національний технічний університет є юридичною особою та знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України. За організаційно-правовою формою позивач є державною організацією (установою, закладом), що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 25.03.2013 АА №811847.

Відповідно до даних автоматизованої системи «Юридичні особи» майно (будівлі, споруди, інші основні засоби і матеріальні цінності), в тому числі гуртожитки №2, №3, №4, №5, №6 є державною власністю, знаходяться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та закріплені за позивачем на праві оперативного управління, що підтверджується листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.12.2011р. №1/11-12676.

Функціонування гуртожитків вищих навчальних закладів, порядок надання житлової площі в гуртожитках, умови проживання, здійснюється відповідно до Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.11.2007р. №1004, а на дату поселення у гуртожиток відповідача - Типовим положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу Міністерства освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 09.12.1993р. № 440.

Відповідача ОСОБА_1 було прописано у спірному житловому приміщенні №14 гуртожитку №6 по вул. Жуковського, 62 у м. Запоріжжі 29 червня 1995 року.

Вищезазначене приміщення в 1990 році було надано у зв’язку з роботою в ЗНТУ ( раніше – Запорізький машинобудівний інститут ім. В.Я. Чубаря та Запорізький державний технічний університет) його батькам - ОСОБА_2, доценту кафедри металорізальних верстатів та інструментів і ОСОБА_3, старшому викладачу кафедри загальної математики.

ОСОБА_2 наказом від 23 червня 1998 року №58-К було звільнено з посади доцента кафедри металорізальних верстатів та інструментів 30.06.1998 року у зв’язку із закінченням дії строкового трудового договору.

ОСОБА_3 наказом від 14 серпня 2009р. №161-К було звільнено з посади доцента кафедри металорізальних верстатів та інструментів 25.08.2009 року у зв’язку з закінченням строкового трудового договору, п. 2 ст.36 КЗпП України.

ОСОБА_2 03 березня 2014 року помер. ОСОБА_3 померла 06 червня 2016 року.

Не зважаючи на звільнення з університету, батьки відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до дня своєї смерті займали приміщення №14 гуртожитку №6 по вул.. Жуковського,62 у м. Запоріжжі.

Відповідач ОСОБА_1 приблизно з 2008 року знаходиться за межами України у м. Москва Російської Федерації, де працює. У спірному приміщенні не проживає, у трудових стосунках з позивачем не знаходиться. Водночас, позивач не має можливості користування спірним приміщенням, оскільки відповідач не звільнив приміщення №14 гуртожитку №6 по вул. Жуковського, 62 в м. Запоріжжі від меблів та особистих речей, ключі від приміщення не здав і по цей час продовжує бути в ньому зареєстрованим.

Про це позивач дізнався лише у червні 2016 року при обстеженні житлових приміщень гуртожитку №6 та перевірці реєстрації та наявного проживання мешканців гуртожитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу передбачено, що проживання в студентських гуртожитках сторонніх осіб забороняється.

Постановами Пленуму ВСУ №2 від 10.03.89р., №13 від 25.12.1992р., №15 від 25.05.1998р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» передбачено, зокрема п.22, що « якщо гуртожиток надано у зв’язку з роботою, слід з’ясовувати вид трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем, і за яких підстав він був припинений, маючи на увазі, що згідно ст. 132 ЖК без надання іншого жилого приміщення можуть бути виселені сезонні, тимчасові працівники, які припинили роботу, особи, які працюють за строковим трудовим договором, а також інші працівники, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, або звільнені за порушення трудової дисципліни чи вчинення злочину».

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що відповідач в спірному житловому приміщенні не проживає, приїздив на похорон своєї матері ОСОБА_3

Оскільки на цей час відповідач ОСОБА_1 Д.А. є сторонньою особою для позивача, а приміщення №14 у гуртожитку №6 по вул. Жуковського, 62 в м. Запоріжжі було надано ОСОБА_2. на склад його сім’ї, тобто на дружину - ОСОБА_3, синів- Цокур ОСОБА_6 та ОСОБА_1, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було звільнено із займаних посад на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з закінченням дії строкового трудового договору, керуючись Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, Постановами Пленуму ВСУ №2 від 10.03.89р., №13 від 25.12.1992р., №15 від 25.05.1998р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» суд позов задовольняє.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст.127 Житлового кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з приміщення №14 гуртожитку№6 по вул. Жуковського,62 в м. Запоріжжі без надання іншого жилого приміщення та зняти з реєстрації за цією адресою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Смолка І.О.