ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2011 р.Справа № 2-а-1570/95/2011
Категорія:3.4Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого –Алєксєєва В.О.
суддів –Бітова А.І.,
–ОСОБА_1
в зв’язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Макан Мамаді на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 Макан Мамаді до Державного комітету України у справах національностей та міграції, за участю третьої особи –ОСОБА_3 міграційної служби в Одеській області, про визнання рішення недійсним та зобов’язання надати статус біженця в Україні,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2011 року ОСОБА_2 Макан Мамаді звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного комітету України у справах національностей та міграції про визнання нечинним рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції за №187-10 від 02 серпня 2010 року про відмову в наданні статусу біженця з моменту його прийняття та зобов'язання надати статус біженця в Україні.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 Макан Мамаді про відмову в наданні статусу біженця нечинною та зобов’язання надати статус біженця в Україні –відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 Макан Мамаді ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 Макан Мамаді, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 27 жовтня 2009 року громадянин ОСОБА_4 Конакрі - ОСОБА_2 Макан Мамаді звернувся до ОСОБА_3 міграційної служби в Одеській області із заявою про надання йому статусу біженця.
19 листопада 2009 року провідним спеціалістом відділу у справах біженців УМС в Одеській області з позивачем по справі в присутності перекладача була проведена співбесіда. 20 листопада 2009 року було прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця громадянину ОСОБА_4 Конакрі - ОСОБА_2 Макан Мамаді.
ОСОБА_3 міграційної служби в Одеській області було прийнято висновок щодо відмови в наданні статусу біженця ОСОБА_2 Макан Мамаді, який ґрунтується на наступних встановлених фактах, а саме: у заяві та інтерв'ю позивач вказав, що він був президентом громадської, молодіжної організації "Барака Форс" (Baraka Force), яку фінансувала R.P.G. (Rassemblement du people de Guinee). 28 вересня 2009 року був організований мітинг, в якому приймала участь організація ОСОБА_2 Макан Мамаді. Під час мітингу відбулося зіткнення з військовими, під час якого було вбито двох членів організації. Наступного дня ОСОБА_2 Макан Мамаді почали розшукувати військові, що стало підставою для останнього вважати себе політично переслідуємою особою.
24 лютого 2010 року за результатами розгляду особової справи заявника ОСОБА_3 дійшло до висновку, що громадянин ОСОБА_4 Конакрі - ОСОБА_2 Макан Мамаді не підпадає під критерії визначення "біженця", оскільки інформація, яку позивач зазначив під час подання заяви та співбесід, а також в деяких особистих вмотивуваннях іноземця, були виявлені протиріччя стосовно фінансування політичної партії членом якої він себе проголошував, обставин його виїзду з країни, місця переховування, місця народження, зв'язків та інших незначних обставин. Жодного документу на підтвердження обставин, які викладені у заяві та під час співбесіди позивачем надано не було.
Рішенням Комітету за №187-10 від 02 серпня 2010 року з посиланням на ст. 1, ст. 10 Закону України "Про біженців" висновок ОСОБА_3 міграційної служби в Одеській області було підтримано, у наданні статусу біженця в Україні громадянину ОСОБА_4 Конакрі - ОСОБА_2 Макан Мамаді відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 Макан Мамаді звернувся до органів міграції з логічно непослідовною, неправдоподібною та такою, що не викликає довіри особистою історією, у зв'язку з чим міграційні служби прийшли до вірного висновку, що дійсною причиною виїзду позивача із країни походження є економічна міграція.
Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно 2 абзацу ст. 1 Закону України "Про біженців" (в редакції, яка була чинна на момент звернення до суду), біженець –це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідань, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Відповідно до вимог абзацу четвертого ст. 10 Закону України "Про біженців" статус біженця не надається особі, стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом 2 ст. 1 цього Закону, відсутні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 Макан Мамаді вказував, що для нього існує реальна загроза переслідувань за ознаками політичних переконань в разі повернення до ОСОБА_4 Конакрі, а також вказував, що він не повинен надавати докази, що у разі повернення на батьківщину він стане жертвою переслідувань, оскільки у ст. 1 вказаного Закону мова йде лише про наявність у особи цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань з зазначених причин.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 Макан Мамаді прибув до України легально, тобто не мав проблем з виїздом з країни свого громадянства, незважаючи на той факт, що він начебто перебував під загрозою арешту.
Також з матеріалів справи вбачається, що виїхавши зі своєї країни, нібито втікаючи від переслідування, позивач слідував через Марокко та Туреччину, але до офіційних органів цих країн з проханням про легалізацію його на їх території не звертався. Ця обставина свідчить про те, що позивач не звернувся за отриманням статусу біженця в першій безпечній країні, а вибирав для себе країну кращого проживання, що в свою чергу говорить про намагання позивача знайти країну з кращими умовами життя, тобто він є не біженцем, а економічним іммігрантом і на нього розповсюджуються не норми Закону України "Про біженців", а норми Закону України "Про імміграцію".
Крім того, ніяких обґрунтованих доводів своєї позиції апелянт до суду не надав.
Отже, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про неправомірність прийнятого рішення, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об’єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Макан Мамаді залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: