Справа № 1-2/09  

В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 жовтня 2009 року                                                                                 селище Верховина

 Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І., з участю  

секретаря Ласкурійчук С.І.,

прокурора Фістера О.М.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ  :    

Підсудний ОСОБА_3 умисно наніс  потерпілому ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я за наступних обставин.

16 травня 2008 року біля 14 год. в с.Явірник Верховинського району ОСОБА_3 на території пасовища, що належить його матері ОСОБА_4, в ході сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння шкоди здоров’ю та спричинення тілесних ушкоджень, наніс каменем, ногою та кулаками рук удари ОСОБА_2 в область голови, спричинивши йому  тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, закритого перелому кісток носа, без зміщення уламків та без порушення функції носового дихання, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.  

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому не визнав,  суду пояснив, що 16 травня 2008 року в с.Явірник прибирав на пасовищі, яке належить його матері. Біля 14 год.  до нього підійшов  ОСОБА_2П і запитав, що він  робить. При цьому у правій руці ОСОБА_2П тримав сокиру. ОСОБА_2 зловив його лівою рукою за шию та комір, а праву руку з сокирою тримав опущеною вниз. Він правою рукою вдарив ОСОБА_2 в голову, а лівою рукою намагався схопити його за руку, в якій була сокира. При цьому ОСОБА_2, перебуваючи вище нього на схилі почав навалюватись на нього і впав, після цього одразу піднявся із сокирою в руках. Тоді він вдарив його ногою, вирвав з  руки сокиру і відкинув  в сторону. ОСОБА_2 впав на землю біля вогнища, і сказав, що вставати не буде, нехай його піднімає комісія. Тоді він забрав сокиру і пішов з території пасовища. До хати ОСОБА_2П він в той день не підходив. Винним себе не визнає у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 сам спровокував бійку, прийшов до нього з сокирою, а тому він змушений був захищатись. Цивільний позов не визнає, оскільки ніякої шкоди ОСОБА_2  не завдавав.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 своєї вини не визнав, його винуватість у вчиненні злочину повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів.  

Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 16 травня 2008 року біля 13 год. він повернувся додому з лісу де заготовляв дрова та  біля літньої кухні положив сокиру і сумку, з якими ходив до лісу. Знаходячись на подвір’ї свого будинку побачив, що ОСОБА_3 на території пасовища  викопує водозабірне кольцо і  розвів вогонь. З приводу користування пішохідною стежкою, яка проходить через це пасовища у них перед цим виник конфлікт за вирішенням якого він звертався  до сільського голови с.Зелене, на що той пояснив, що до прибуття комісії ОСОБА_3 на території пасовища не повинен нічого робити. У зв’язку з наведеним він вигукнув до ОСОБА_3, що він на пасовищі робить. ОСОБА_3 у відповідь на це сказав, що йому погано чути і щоб він ішов до нього. Зустрівшись з ОСОБА_3 на стежці на території пасовища він спитав його навіщо він порається на пасовищі не дочекавшись комісії. Після цих слів ОСОБА_3 несподівано вдарив його каменем в область голови, який тримав у руці. Від удару він впав на землю і знепритомнів. Коли  прийшов до свідомості, ОСОБА_3 сидів на ньому і вимагав, щоб він дав слово, що не буде більше приходити на його земельну ділянку. Після цього приїхала швидка допомога і забрала його в лікарню.    Вважає , що підсудний  взяв сокиру із його подвір’я коли він лежав без свідомості, щоб пізніше звести на нього наклеп.  

В ході судового слідства ОСОБА_2 подав до суду скаргу в порядку ст.27 КПК України, в якій просить перекваліфікувати злочинні дії ОСОБА_3 із ч.1 ст.122 КК України на ч.2 ст.125 КК України і притягнути його до кримінальної відповідальності за умисне нанесення легких тілесних ушкоджень у зв’язку з тим, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, які йому наніс ОСОБА_3 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.  

Злочином йому заподіяно майнову шкоду у виді понесених витрат на лікування в розмірі 480,99 грн. та моральну шкоду, яку він оцінює на суму 7000 грн.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 16.05.208 року її чоловік ОСОБА_2 повернувшись з лісу де заготовляв дрова біля 13 год. зайшов до неї на роботу і сказав, щоб вона пішла додому і приготувала йому обід. Вона ще на деякий час затрималась на роботі, а чоловік пішов додому. По дорозі додому біля 14 год. вона зустріла ОСОБА_6, яка повідомила, що  недавно до них підходив ОСОБА_3 і сказав, щоб вони забрали ОСОБА_2 з пасовища. Коли вона прийшла на пасовище то побачила, що її чоловік лежить на землі із закривавленим обличчям.      

Свідок ОСОБА_7  пояснив суду, що 16 травня  він разом із дружиною ОСОБА_6 садив картоплю на своєму городі. В обідню пору до них підійшов ОСОБА_8 і попросив, щоб вони  пішли  на його пасовище і забрали звідти ОСОБА_2, який лежить біля вогню, в якому є куски шиферу, які можуть його травмувати. В цей же  час підійшов ОСОБА_9 і вони всі втрьох, крім ОСОБА_8 пішли до пасовища. Там біля вогню побачили ОСОБА_2, який лежав на землі  обличчям догори. На його обличчі була кров, на їхні оклики ОСОБА_2 не реагував.  

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 дали суду аналогічні показання.  

Свідок ОСОБА_10 ствердив суду, що  біля 14 год. 16.05.2008 року він, перебуваючи на центральній дорозі с.Явірник бачив як на присадибну ділянку ОСОБА_2П зі сторони пасовища заходив ОСОБА_3 та протягом декількох хвилин ходив по подвір’ю біля хати та кухні ніби щось шукаючи,а потім знову пішов на пасовище.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 16 травня 2008 року біля 14 год. почувши крики прийшов на пасовище ОСОБА_3 і побачив там лежачого на землі ОСОБА_2 із закривавленим обличчям та без свідомості. Біля нього знаходились дружина ОСОБА_5, подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_12суду пояснив, що 16.05.2008 року в післяобідню пору в хірургічне відділення Верховинської ЦРЛ було доставлено ОСОБА_13 з тілесними ушкодженнями. Він надав пацієнту необхідну медичну допомогу. В момент поступлення до лікувального закладу ОСОБА_2 був при свідомості та в нього не відмічалось ознак сп’яніння.

Винуватість підсудного у вчиненому доведена також протоколом усної заяви про злочин/ а.с.8/ із змісту якої видно, що ОСОБА_2 16.05.2008 року звернувся в Верховинський РВ УМВС про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3,      протоколом огляду місця події від 16.05.2008 року/ а.с. 9-14/, в якому зафіксовано місце вчинення злочину та видно, що під час огляду з місця події вилучено камінь  та декілька листків трави зі слідами речовини бурого кольору подібної на кров.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 76/92-08р-Д від 01.07.2009 року/ а.с.239-246/ у ОСОБА_2 виявлено  тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому носа, без зміщення уламків та без порушення функції носового дихання, закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку, які могли утворитися від ударної дії тупого твердого предмета, як у випадку нанесення ударів предметом, яким могла бути рука, нога, камінь, чи інший предмет, так і при падінні  до твердої поверхні. Ці тілесні ушкодження відносяться до  легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я.

За даними висновку судово-імунологічної експертизи №347 від 23.07.2008 року(а.с.87-88) у слідах на камені, листках трави, вилучених з місця події, знайдена кров людини, яка може бути належна, як потерпілому ОСОБА_2 так і підсудному ОСОБА_3  

Суд не приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що він не мав умислу на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень  та вдарив його тому, що змушений був захищатися від  неправомірних дій, оскільки потерпілий прийшов до нього з сокирою. Ці пояснення підсудного  спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що прийшовши з лісу сокиру залишив на подвір’ї і пішов на пасовище до ОСОБА_3 без будь-який предметів у руках, показаннями свідка ОСОБА_10, який ствердив суду, що 16.05.2008 року  бачив як біля 14 год. на присадибну ділянку ОСОБА_2 зі сторони пасовища заходив ОСОБА_3 та протягом декількох хвилин ходив по подвір’ю ніби щось шукаючи, а потім знову пішов на пасовище, хоча підсудний ОСОБА_3 даний факт категорично заперечив. Також за даними висновку судово-цитологічної експертизи №158 від 16.07.2008 року( а.с. 94,95) при судово-цитологічному дослідженні слідів на топорищі представленої сокири знайдена суміш крові людини та рогатої худоби, що не дозволяє подальше дослідження на встановлення групової належності крові. При дослідженні металевої частини сокири кров та клітинні елементи не виявлені.  

Таким чином  сам факт добровільної видачі ОСОБА_3 працівнику міліції  сокири, яка належить потерпілому ОСОБА_2П.( а.с. 18) судом не розцінюються, як доказ того, що ОСОБА_2   із цією сокирою прийшов на пасовище до ОСОБА_3  з метою нападу на нього.

Невизнання вини підсудним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, суд, розцінює як намагання  уникнути відповідальності за вчинений  ним злочин.  

Приймаючи до уваги зібрані по справі, досліджені та проаналізовані в ході судового слідства докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 слід перекваліфікувати із ч.1 ст.122 КК України на ч.2 ст.125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я з наступних підстав.

Відповідно до висновку  експерта №260/236-Е від 24.06.2008 року (а.с.65-67), виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеню відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.  

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 76/92-08р-Д від 01.07.2009 року /а.с.239-246/ спростовано висновок експерта від 24.06.2008 року щодо ступеня тяжкості отриманих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а саме вказано, що в нього виявлено тілесні  ушкодження у вигляді закритого перелому носа, без зміщення уламків та без порушення функції носового дихання, закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку, які відносяться до  легких тілесних ушкоджень які викликали короткочасний розлад здоров’я. При цьому вказано, що перебування ОСОБА_2 на лікуванні більше 21-го дня не відповідає характеру тілесних ушкоджень, а пов’язане з наявністю супутніх захворювань, зокрема наявність залишкової неврологічної симптоматики зазначеної у медичних документах пов’язане не з травмою від 16.05.2008 року, а з захворюванням «дисциркулярною енцефалопатією змішаного генезу 1-2 ступеня», якою ОСОБА_2 згідно медичних документів хворіє з 2002 року.

Саме висновок комісійної судово-медичної експертизи № 76/92-08р-Д від 01.07.2009 року/ а.с.239-246/ суд визнає таким, що відповідає об’єктивним обставинам справи, а висновок експерта  №260/236-Е від 24.06.2008 року визнає неналежним доказом.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання подав письмову скаргу  про перекваліфікацію дій  підсудного ОСОБА_8 з ч.1 ст.122 КК України на ч.2 ст.125 КК України і притягнення його до кримінальної відповідальності за цією статтею.  

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується,обставини справи та вважає, що йому слід призначити покарання у виді громадських робіт.

Цивільний позов  потерпілого в частині стягнення із підсудного  майнової шкоди у виді понесених витрат на лікування слід задовольнити в повному обсязі.  

При вирішенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди суд враховує характер вчиненого злочину, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, ступінь вини підсудного, його матеріальне становище та виходячи із вимог розумності і справедливості вважає, що із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 3000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.323,324,328 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:  

      ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт тривалістю 200/ двісті/ годин.

 Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

 Речові докази: камінь, листки трави, зразки крові – знищити; сокиру повернути потерпілому ОСОБА_2

 Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 480 грн. 99 коп майнової  3000 грн. моральної шкоди, а всього 3480 грн. 99 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

 Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення.

Головуючий:                                                                    Р.І. Атаманюк