ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 р. № 24/475-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. –головуючого
Короткевича О.Є.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційні скарги
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
на постановугосподарського суду міста Києва від 20.11.2008
та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 05.02.2009
у справі№ 24/475-б господарського суду міста Києва
за заявою ТОВ "ВП "Прикарпаття"
ДоТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід"
Провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста
Києва –Фесюнов О.В.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі №24/475-б на підставі ст.ст. 22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ТОВ "ВП "Прикарпаття".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2009 у справі № 24/475-б на підставі ст.ст. 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу –ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід", провадження у справі про банкрутство припинено.
Не погоджуючись з вказаними постановою та ухвалою, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить: скасувати постанову господарського суду міста Києва від 20.11.2008 та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2009, а провадження у справі припинити, посилаючись на порушення місцевим судом норм ГПК України та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу та постанову місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2008 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "ВП "Прикарпаття" до ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід" про банкрутство, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі № 24/475-б на підставі ст.ст.22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ТОВ "ВП "Прикарпаття".
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом в постанові від 20.11.2008, в порушення ст. 43 ГПК України, не надано оцінки та аналізу наявності у боржника ознак, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обґрунтування заяви про визнання ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід" банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "ВП "Прикарпаття" посилалось на те, що боржник відсутній за своїм місцезнаходженням (м. Київ, вул. Підгірна/ Татарська, 3/7), як доказ відсутності боржника за своїм місцезнаходженням ТОВ "ВП "Прикарпаття" було надано акти про відсутність ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід" за його місцезнаходженням від 27.11.2006 та від 15.12.2006, складені ТОВ "ВП "Прикарпаття".
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі –виконавчий орган).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Однак, матеріали справи не містять підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцем знаходження.
Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження –всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор посилається, на те що у боржника існує заборгованість перед ним, що підтверджується відповіддю на претензію, в якій боржник визнав наявність заборгованості перед ТОВ "ВП "Прикарпаття".
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з 14.04.2006 набула чинності нова редакція Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до вимог статті 3 якого, передбачений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, у вказаному переліку відсутній такий документ, як визнана у встановленому порядку претензія.
Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та безспірності грошових вимог до боржника.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд м. Києва без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, без належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та наявності безспірності вимог, незаконно продовжив процедуру банкрутства ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Схід" визнав його банкрутом та оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 24/475-б за спрощеною процедурою, незаконно ліквідував підприємство –банкрута на підставі п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора.
Відповідно до вимог ст. 11113 ГПК України, у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову господарського суду м. Києва від 20.11.2008 та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2009 та у справі № 24/475-б скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.Є. Короткевич
М.І. Хандурін