Копія Справа № 2-а-6934/09/1170
Категорія статобліку – 2.11.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2009 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого Ї судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі Ї Яровій В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства „Три-З” до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.04.2009 р. №0000182350/1, -
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2009 року приватне підприємство „Три-З” звернулося в Кіровоградський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.04.2009 р. №0000182350/1.
У судовому засіданні представник позивача Цигульський М.Ф. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.
Представники відповідача Максимчук О.А., Нетребенко Н.Л. просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП ОСОБА_5.” за період з 01.10.2008 р. по 31.10.2008 р. від 16.03.2009 року №234/23-50/34099943, висновки якого, на думку позивача, є хибними. На думку позивача, чинне законодавство, а саме 7.4.5., п.7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлюють обов'язок покупця сплачувати даний податок до державного бюджету, коли такий податок не був сплачений продавцем з урахуванням суми податку, отриманого в ціні товару. Відповідно до положень Закону, сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме він несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Висновок відповідача про неправомірність включення позивачем податкових накладних, одержаних від продавця, до складу податкового кредиту є безпідставним, так як податкові накладні, оформлені ПП ОСОБА_5.”, було в процесі перевірки надано в повному обсязі і у покупця не було змоги та підстав визнавати їх недійсними.
Позивач вважає, що на момент складання акта, договір купівлі-продажу між сторонами не визнано недійсним в судовому порядку і цей факт надає всі юридичні підстави для включення вищезгаданих первинних бухгалтерських документів до податкового обліку.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях (а.с. 25-26) зазначив, що вважає свої дії законними та правомірними, а позов необґрунтованим.
Відповідач вважає, що позивачем було порушено п.п 7.2.3 п.п 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України ?ро податок на додану вартість”, чим звищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2008 р. на суму 4000 грн.
Судом встановлено, що старшим державним податковим ревізором-іспектором відділу контролю за відшкодування ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Кіровограді Нетребенко Наталією Леонідівною, на підставі направлення від 13.03.2009 р. № 345 (а.с. 41), була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП ОСОБА_5.” за період з 01.10.2008 р. по 31.10.2008 р., за результатами якої було складено відповідний акт від 16.03.2009 року №234/23-50/34099943 (а.с. 27-29).
Внаслідок перевірки було встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за жовтень 2008 р. на суму ПДВ в розмірі 4000 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за жовтень 2008 р., у зв’язку з чим сума ПДВ до сплати в бюджет була збільшена на 4000 грн.
До позивача було також застосовано штрафні санкції по ПДВ в загальній сумі 2000 грн. (а.с. 30).
На зазначені суми позивачеві було надіслано (а.с. 32) податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.03.2009 р. №0000182350/0 (а.с. 4, 31).
Внаслідок процедури апеляційного узгодження податкового боргу, у задоволенні скарги позивача було відмовлено, а тому відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 р. №0000182350/1 (а.с. 5, 39), яке направлено позивачеві (а.с. 40).
Під час проведення перевірки позивача встановлено, що ним було включено до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2008 р. податкову накладну №31/2 від 31.10.2008 р. на загальну суму 24000,0 грн., в тому числі ПДВ 4000,0 грн. від ПП «ОСОБА_5» (а.с. 37), що також підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 35-36).
На підставі акта № 25 „Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість” (а.с. 34) з 27.06.2008 р. було анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ПП ОСОБА_5.” (інн. НОМЕР_1).
Належним чином завірену копію даного акта було направлено співробітникам відповідача разом із доповідною запискою №12/1720 (а.с. 33).
Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/98-ВР ?ро податок на додану вартість” (далі – Закон), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
На підставі п. 9.8. ст. 9 Закону, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації, у такому випадку, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Відповідно до абз. 6 пп. 25.2.2 п. 25 ?оложення про реєстрацію платників податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429 (далі – Положення), якщо реєстрацію особи як платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою органу державної податкової служби та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону та пункту 35 цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.
Згідно з п. 35 Положення, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
Суд вважає, що оскільки інформація про анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ контрагента позивача - ПП «ОСОБА_5» була доведена до позивача належним чином, то на момент отримання податкової накладної та накладної від 31.10.2008 р. №31/2 (а.с. 12) позивач повинен був знати про відсутність у нього підстав для віднесення суми в 24000 грн. до складу податкового кредиту.
У відповідності з п. 4.3. ?римірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. №266 (далі - Порядок), у разі якщо під час перевірки встановлено факт включення платником ПДВ (отримувачем) суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб'єктами господарювання, що не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) (далі - суб'єкт господарювання, не зареєстрований платником ПДВ (постачальник)), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, в якому знаходиться на обліку платник ПДВ (отримувач), звертається до такого платника ПДВ із запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) щодо його правовідносин з таким контрагентом.
Відповідно до п. 4.4. Порядку, на підставі документів, зазначених у пункті 4.2 Порядку та отриманих від платника ПДВ (отримувача), та інформації з реєстру платників ПДВ щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або відсутності реєстрації платника ПДВ (у тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) та з урахуванням інших результатів камеральної перевірки складається Акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166, в якому зазначається про порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168, та приймається повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.
На підставі аналізу зазначених норм та поданих доказів, суд приходить до висновку, що після анулювання свідоцтва про реєстрцію платником податку на додану вартість продавець - ПП ОСОБА_5.” не мав права на складання податкових накладних, а покупець - ПП ?ри-З” не мав права на включення таких податкових накладних до складу податкового кредиту, а тому висновки податкової перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення – рішення є законним і не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представники відповідача надали всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність проведення податкової перевірки та прийнятого за її наслідками податкового повідомлення - рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд, перевіривши згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 23.04.2009 р. №0000182350/1 та підстави його прийняття, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим, винесеним із дотриманням усіх зазначених принципів, а позовні вимоги є безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9 Закону України ?ро податок на додану вартість”, ч.3 ст.2, ст. 71, ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.09.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко