Справа № 310/405/17

2/310/1169/17

РІШЕННЯ

Іменем України

03 травня 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого  судді –  Черткової Н.І.,

при секретарі   - Димовій Л.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача -  ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянув у відкритому  судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на наступні обставини. Відповідно до наказу №1 від 06 січня 2012 року позивач був прийнятий на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання 3 розряду в ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання». За час роботи ніяких зауважень щодо його роботи не було.

Позивач вказав, що 22 серпня 2016 року його відповідно до наказу № 21, був звільнений згідно з п.7 ст. 40 КЗпП, вважає вказане звільнення з посади електромонтера з ремонту і обслуговування електрообладнання 3 розряду незаконним та безпідставним.

Відповідачем було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, з наказом про звільнення з роботи позивача ознайомлено не було та копії його не видавались, а лише було надіслане повідомлення поштою про те, щоб він прийшов та забрав трудову книжку.

Копію свого наказу про звільнення позивач отримав лише 07.12.2016 року, коли прийшов і сам попросив їх.

Позивач зазначив, що причини його звільнення не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки нетверезий стан вважається тоді, коли є довідка від медичної установи чи лікаря, який провів маніпуляції і виявив зміст алкоголю в його організмі. Позивач вказав, що ніхто його не перевіряв, припускає, що керівництво подумало, що він був в нетверезому стані через те, що він хитався, але таку поведінку він може виправдати тим, що в нього встановлено офіційний діагноз лікаря - сенсорна полінейропатія з переважним ураженням нижніх кінцівок, тому через це він міг хитатися.

В судовому засіданні позивач та його представник підтвердили вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що немає підстав для задоволення позовних вимог.

Суд, заслухав сторони, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював з 06 січня 2012 року на посаді електромонтера з ремонту обслуговування електрообладнання 3 розряду в ПАТ « Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» і був звільнений 22 серпня 2016 року відповідно до наказу № 21 згідно п.7 ст. 40 КзПП України у зв»язку з появою на роботі в нетверезому стані.

Відповідно до копії наказу від 22.08.2016 року № 21, наданої судові, ОСОБА_1 – електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання 3 розряду звільнений, у зв»язку з появою на роботі в нетверезому стані, п.7 ст. 40 КзПП України, підстава звільнення – акт появи на робочому місці в нетверезому стані, також на ній є відмітка з підписом позивача ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з наказом – 06.09.2016 року, що не спростовувалося позивачем в ході судового розгляду і саме в цей день – 06.09.2016 року їм була отримана трудова книжка, що також підтверджується підписом самого ОСОБА_1 в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, яка ведеться на підприємстві.

З позовом про поновлення його на роботі він звернувся лише 26.01.2017 року, тобто по спливу місячного строку, передбаченого ст.233 КзПП України для звернення до суду з позовами про поновлення на роботі.

Позивач не навів судові жодних причин пропуску цього строку і взагалі не прохав суд поновити йому цей строк.

Але суд, з»ясувавши всі обставини по справі, в ході судового розгляду, прийшов до висновку, що при звільненні позивача, відповідачем були дотримані всі вимоги трудового законодавства , трудові права позивача порушені не були, тому і відмовив йому у задоволенні позову саме, у зв»язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до акту від 22.08.2016 року про появу на роботі в нетверезому стані працівника ПАТ « БЗПТО» ОСОБА_1, складеного ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» та підписаного – в.о. старшого майстра КПД № 1 ОСОБА_4, зварювальника ОСОБА_5, зварювальника – ОСОБА_6, зварювальника – ОСОБА_7 встановлено, що 22 серпня 2016 року в.о. старшого майстра КПД № 1 ОСОБА_4 було виявлено, що від працівника ОСОБА_1 був різкий запах алкоголю, порушена координація рухів, плутається мова. На зауваження ОСОБА_4 ОСОБА_1 реагував неадекватно. Дане свідчило про те, що він вийшов на роботу в нетверезому стані. Сам працівник ОСОБА_1 пояснити, чому саме він вийшов на роботу в нетверезому стані не зміг. Від підпису відмовився.

Всі особи, які підписали цей акт, були опитані судом в якості свідків.

В ході судового розгляду свідки – ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 підтвердили викладені в акті обставини, а саме, що 22.08.2016 року дійсно ОСОБА_1 появився на роботі в нетверезому стані, що вбачалося з його походки, він пошатувався, різкого запаху алкоголю, плутаної мови, неадекватності відповіді на запитання.

Всі свідки також підтвердили, що ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями і неодноразово з»являвся на роботу в нетверезому вигляді, але це не так помітно було і тривалий час жаліли його, тому що дійсно, він проживає разом з пенсіонеркою матір»ю і доглядає за нею.

Доводи позивача та його представника про те, що він не був в нетверезому стані, а тільки випив настойки каштану, оскільки хворів і взагалі акт , складений не правильно, оскільки свідки не всі з точністю казали, як він складався, чи в присутності всіх, чи к кожному підходили вже з написаним актом, не заслуговують на увагу, оскільки суд ретельно встановив всі обставини справи і перевірив докази, додані до матеріалів справи і інші докази, дав їм правову оцінку, зробив висновок , що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 були виконані вимоги трудового законодавства, ніяких порушень з боку відповідача не виявлено.

Відповідно до п.7 ст. 40 КзПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом також і у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп»яніння.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів із змінами від 01.04.1994 року № 4, від 26.10.1995 року № 18, від 25.05.1998 року № 15. 25. вирiшуючи позови про поновлення на роботi осiб, трудовий договiр з якими розiрвано за п. 7 ст. 40 КЗпП, суди повиннi мати на увазi, що з цих пiдстав можуть бути звiльненi з роботи працiвники за появу на роботi у нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп’янiння в будь-який час робочого дня, незалежно вiд того, чи були вони вiдстороненi вiд роботи, чи продовжували виконувати трудовi обов’язки. Для працiвника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботi понад встановлену його загальну тривалiсть вважається робочим.

Факт появлення на роботі в нетверезому стані чи стані наркотичного сп»яніння може бути підтверджений, як медичним висновком, так і іншими доказами, передбаченими ст. 27 ЦПК України, яким суд повинен надати належну оцінку.

Тому доводи позивача про те, якщо відсутній медичний висновок про те, що він 22.08.2016 року знаходився на робочому місці в нетверезому стані, тому нема доказів, суд не бере до уваги, тому що суду наданий акт про появлення його на роботі в нетверезому стані, який у відповідності до ст. 27 ЦПК України є належним доказом, якому суд в сукупності з другими доказами, дав належну правову оцінку і вважає доказаним відповідачем, що дійсно 22.08.2016 року позивач – ОСОБА_1 появився на роботі в нетверезому стані.

Ствердження позивача про те, що порушення координації рухів у нього має місце у зв»зку з його захворюванням – сенсорна полінейропатія, яка проявляється також і в порушенні функцій ходьби 2 ступені, в підтвердження чого надана виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 10724 неврологічного відділення, із якої вбачається, що ОСОБА_1 проходив курс лікування в неврологічному відділенні з 01.11.2016 року по 05.11.2016року також не заслуговують на увагу, по-перше, це лікування мало місце вже після звільнення, майже по спливу трьох місяців.

Із цієї виписки також вбачається, що ОСОБА_1 вважає себе хворим вже на протязі 1,5-2 років, хвороба виявлялася шляхом посилення слабкості в ніжніх кінцівках, стан погіршився з лютого 2016 року, коли мали місце випадки падіння, зі слів самого хворого, він зловживає спиртними напоями.

І крім того, те, що ОСОБА_1 22.08.2016 року знаходився в нетверезому стані, особи, які підписали акт, зробили такий висновок, виходячи не тільки із його хиткої ходи, а й різкого запаху алкоголю, який вони змогли відрізніти від запаху настойки каштану, неадекватної поведінки, балакучості та плутаної мови.

Тому суд вважає позовні вимоги про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі незаконними і необґрунтованими, і в їх задоволенні слід відмовити.

Інші позовні вимоги, а саме, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідними від основних, тому в їх задоволенні також слід відмовити.

На підставі п.7 ст. 40, п.2 ч.1 ст. 232, ч.1,2,5 ст. 235 КзПП України та керуючись ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 169,209, 212-215 ЦПК України, -

        В  И Р І Ш И  В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Суддя