УХВАЛА
Іменем України
7 жовтня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів: Кондора Р. Ю. Фазікош Г. В. ,при секретарі Рогач І. І., за участю: позивача ОСОБА_3 позивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 представника третіх осіб ОСОБА_7., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах доньки ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 9 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Великокопанської сільської ради, де треті особи на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним ,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Великокопанської сільської ради, де треті особи на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним .
В позові зазначав, що 8 жовтня 1996 року секретарем виконавчого комітету Великокопанської сільської ради Рацин Марією Степанівною складено заповіт за реєстром №4, згідно з яким заповідач ОСОБА_8 заповів ОСОБА_9 все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і , взагалі, все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право.
Позивач вважає заповіт незаконним і підлягає визнанню недійсним з наступних підстав: про наявність оспорюваного заповіту він довідався лише в кінці 2007 року при розгляді Виноградівським районним судом цивільної справи.
У січні 2009 року, тобто у ході судового розгляду справи по суті, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом у порядку ст. ст.27,31,32 ЦПК України про залучення їх до справи в якості позивачів та просили у суді першої інстанції залучити їх в якості співвідповідачів і з підстав, передбачених ст.118-120 ЦПК України, тому що вони є рідними сестрами з підстав того, що предметом спору є спільні права та обов’язки, а предметом спору є однорідні права та обов’язки.
4 лютого 2009 року позивачі звернулися із заявою про збільшення позовних вимог, просили визнати заповіт, складений 8 жовтня 1996 року, не дійсним, з підстав того, що підпис ОСОБА_8, який міститься на оспорюваному заповіті, було зроблено не їх батьком, а іншою людиною та просили призначити по справі посмертну судово- почеркознавчу експертизу з приводу належності підпису ОСОБА_8
Позивачі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та з підстав, передбачених ст. ст. 48, ч.3 ст.549 ЦК України, просили у суді першої інстанції поновити строк позовної давності, як пропущений з поважних причин, визнати недійсним заповіт ОСОБА_8. на користь ОСОБА_9 від 08.10.1996 року реєстр №4, складений та посвідчений працівником В. Копанської сільської ради Рацин Марією Степанівною , та визнати заповіт недійсним з підстав того, що підпис на заповіті виконаний іншою людиною.
Рішенням Виноградівського районного суду від 9 червня 2009 року позов задоволено у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовним вимог.
У суді апеляційної інстанції представник третіх осіб вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.
Позивачі та їх представник в суді апеляційної інстанції вважають апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Судова колегія на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України розглянула справу у відсутність відповідача Великокопанської сільської ради, оскільки вона була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а її неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч.1 ст.213 ЦПК України, рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону України, регулює подібні за змістом відносини( аналогія права), а за відсутності таких- виходячи із загальних засад законодавства ( аналогія права).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Великокопанської сільської ради, де треті сторони стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, з підстав того, що заповіт від 08.10.1996 року реєстр №4, складений та посвідчений працівником В. Копанської сільської ради Рацин Марією Степанівною, яка не мала повноважень на час посвідчення.
У суді апеляційної інстанції встановлено, що 5 січня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до Великокопанської сільської ради, де треті сторони стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_8. на користь ОСОБА_9 від 08.10.1996 року у порядку ст. ст.27,31,32 ЦПК України про залучення їх до справи в якості позивачів та просили у суді першої інстанції залучити їх в якості співпозивачів і з підстав, передбачених ст.118-120 ЦПК України, так як вони є рідними сестрами з підстав того, що предметом спору є спільні права та обов’язки.
Згодом 4 лютого 2009 року позивачі звернулися із заявою про збільшення позовних вимог, просили визнати заповіт, складений 8 жовтня 1996 року не дійсним, з підстав того, що підпис ОСОБА_8, який міститься на оспорюваному заповіті, було зроблено не їх батьком, а іншою людиною та просили призначити по справі посмертну судово- почеркознавчу експертизу з приводу належності підпису ОСОБА_8
Отже, при прид,явленні позову місцевий суд повинен був виконати вимоги 119-120 ЦПК України, і лише після виконання цих вимог вирішити питання відповідно до положень ч.1 ст.122 ЦПК України про відкриття провадження у справі за їх позовною заявою, а потім вирішити питання на підставі ч.1 ст.126 ЦПК України про об»єднання цих позовів в одне провадження.
Однак, місцевий суд зазначених вимог закону не виконав, а поза процесуальний шлях залучив в якості співпозивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . При цьому у вступній частині рішення, як у резолютивній частині, так і повному тексті рішення, прізвища цих позивачів відсутні . На вирішення зазначеної вимоги місцевий суд ухвалою від 27.02.2009 року призначив по даній цивільній справі судово- почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив НДЦКЕ УВС Закарпатської області.
По тій причині, що місцевий суд не забезпечив на виконання зазначеної експертизи надання експертній установі зразків почерку та підпису ОСОБА_8. у оригіналах у кількості не менше 15 документів, необхідних для проведення почеркознавчої експертизи, проведення експертизи було припинено.
Таким чином, місцевий суд, не прийнявши активну участь у сприянні позивачам у здобутті та наданні експертам вільних зразків почерку померлого ОСОБА_8., зазначену позовну вимогу по суті не вирішив.
Також, місцевий суд поновив строк позовної давності позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заявою у порядку ст.80 ЦК України ( в редакції 1963 року) до суду не зверталися.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що місцевий суд у відповідності до ч. п.5 ст.311 ЦПК України, розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
У матеріалах справи є рішення Виноградівського районного суду від 23 серпня 2006 року, на підставі якого визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною, її опікуном визнано ОСОБА_1., які по справі третіми особами, але представника органу опіки піклування, у порядку ст. 45 ЦПК України, залучено до справи не було, при цьому його участь є обов’язковою, що є у відповідності до ч.1 п4 ст.311 ЦПК України окремою підставою скасування рішення суду і передачі справи на новий судовий розгляд.
У процесі повторного розгляду справи необхідно усунути наведені вище недоліки, зокрема, слід у порядку, передбаченому ст. 45 ЦПК України, залучити до участі у справі орган опіки піклування Виноградівської районної державної адміністрації, з’ясувати права та обов’язки сторін, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити даний спір.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах доньки ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Виноградівського районного суду від 9 червня 2009 року скасувати, , а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: