УХВАЛА

                                                               Іменем України

16  вересня   2009 року                                                                   м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів: Власова С. О., Фазикош Г. В. при секретарі Рогач І. І .за участю:  ОСОБА_1 та представника  відповідача ОСОБА_3.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу  за апеляційною скаргою  ОСОБА_2  на рішення   Ужгородського міськрайонного  суду   25 травня  2009 року по справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

                                                   ВСТАНОВИЛА:

У    лютому    2009  року  ОСОБА_1       звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

В позові зазначала, що з відповідача  по справі за рішенням Ужгородського міськрайонного суду  від червня 2006 року  стягнуто на користь  позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно 350 гривень до її повноліття.

Позивачка по справі просить збільшити розмір аліментів з 350 гривень до 701 гривень, посилаючись на те, що змінились обставини, а саме: вона має недостатній заробіток, дитина часто хворіє  і потребує додаткового лікування ,відповідач працює і має достатній заробіток,  і його матеріальне становище є  кращим, а тому просить  відповідно до прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років до досягнення нею повноліття.

Позивачка по справі в ході розгляду справи по суті в порядку ст.31 ЦПК України збільшила розмір стягнення з відповідача на утримання доньки до 1000 гривень щомісячно до досягнення повноліття.

Позивачка, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини  та з підстав, передбачених ст. 192 СК України та ст.54 ЗУ « Про державний бюджет на 2009 рік» просила в суді першої інстанції  стягнути з відповідача на її користь 1000 гривень на утримання неповнолітньої доньки  починаючи з 1 лютого 2009 року.

Рішенням    Ужгородського міськрайонного  суду  25 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Збільшено розмір аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання доньки Вів»єни,29.05,1992 рокународження з 350 гривень до 1000 гривень, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 лютого 2009 року і  до її повноліття.

В обґрунтування апеляційної скарги    відповідач  посилається на  неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення    і ухваленням  нового рішення про  відмову у задоволенні позову.

В суді апеляційної інстанції  представник відповідача  вимоги апеляційної скарги підтримав   у  повному обсязі.

Позивачка  в суді апеляційної  інстанції   вважає рішення  суду першої інстанції законним за обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи  позов, районний суд виходив з того, що  матеріальний стан відповідача покращився, оскільки він  як власник та директор  підприємства отримує  заробітну платню як директор цього підприємства,  та чистий дохід як суб’єкта підприємницької діяльності, який за два квартали цього року складає 13.118 гривень. Дитина  часто хворіє  і потребує значних  медичних обстежень та витрат на лікування.   Заробітна платня позивачки не може  дозволити їй самостійно     оплачувати  лікування і утримувати дитину.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду, яке набрало законної сили 8 червня 2006 року з відповідача на користь  позивача присуджено аліменти на утримання дитини у розмірі 350 щомісячно до досягнення дитини повноліття.

Як убачається з матеріалів, на підставі виконавчого листа , виданого Ужгородським  міськрайонним судом  ( виконавчий лист  №2-2039, виданий 8 червня 2006 року), з відповідача стягнуто на користь позивачки на утримання доньки аліменти у твердій грошовій сумі  350 гривень щомісячно.

Сторонами по справі визнається та не заперечується факт того, що  донька ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з позивачкою.

У відповідності до ч.1 ст.192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду, за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров я когось із них.

Згідно зі ст.54 Закону України « Про  державний бюджет на 2009 рік прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років:  з 1 січня -663 гривень. З 1 квітня -678. з 1 липня 680. з 1 жовтня 701 гривень.

Отже, матеріалами справи встановлено, що матеріальний стан  відповідача як суб’єкта  підприємницької діяльності  за  перший та другий квартал 13.118.0 гривень покращився, крім цього, він є директором цього підприємства також отримує додатково заробітну платню.

З врахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що матеріальний стан відповідача покращився. Він не перебуває в іншому шлюбі, не має інших аліментних зобов’язань, а заробіток позиваки з врахування віку доньки, та 11 потреб на навчання, купівлю одягу, медичне лікування - є недостатнім. Отже,   матеріальний стан відповідача перевищує матеріальне забезпечення   позивачки у два рази,  тому суд першої інстанції  правильно враховуючи положення ч.1 ст.192 СК України та  ст.54 ЗК « Про державний бюджет»  збільшив розмір аліментів у зазначений сумі.

    Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції  норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

    Керуючись ст. ст. 307.308.313,314.315.317319 ЦПК Украйни, судова колегія судової палати,

                                                                  УХВАЛИЛА:

Апеляційну скарг  ОСОБА_2    відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду 25 травня  2009 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту  його  проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею  законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: