справа № 2а-2199/09/0670
категорія 2.11.16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
при секретарі - Корольової О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
до Державна податкова інспекція в м. Житомирі
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
Позивачі звернулись з позовом до суду в якому просять: - визнати неправомірними дії ДПІ у м. Житомирсі у частині відмови здійснювати податковий облік без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, виключити індивідуальні ідентифікаційні номери та всю інформацію про них з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та самого реєстру, поставити у паспортах відмітку про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера; - зобов"язати відповідача утриматися від вчинення антиконституційних дій службовими особами ДПІ у м. Житомирі щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про них; - зобов"язати відповідача виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальні ідентифікаційні номери і загальні відомості про них; - зобов"язати відповідача зробити в паспорті відмітку про їх право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, завірити її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою державної податкової інспекції і зберегти за позивачами раніше встановлену форму обліку платника податків і інших обов"язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера; - забезпечити негайне виконання рішення суду.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. При цьому представник позивачів пояснив, що визначена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004р. №602/1226 (далі Порядок), на який послався відповідач, відмовляючи позивачам в задоволенні їх заяв про відмову від ідентифікаційного номеру, процедура суперечить чинному законодавству, оскільки відповідну відмітку у паспорті повинна зробити саме податкова інспекція, а не посадова особа органу внутрішніх справ. Крім того, на їхню думку, передбачена Порядком реєстрація платників податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта свідчить про фактичне збереження ідентифікаційного номера.
Позовачи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилися, згідно письмових заяв просять розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що позивачі порушили процедуру звернення з питанням про відмову від ідентифікаційного номеру, яка передбачена Порядком.
Заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів" (далі Закону), позивачі були зареєстровані як платники податків та інших обов'язкових платежів, мають ідентифікаційні номери.
Згідно ч.2 ст.1 Закону, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Як вбачається з ч. 2 ст. 5 Закону, до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі є віруючими Української Православної Церкви, що відповідачем не заперечується. У зв’язку зі своїми релігійними переконаннями вони висловили бажання відмовитись від ідентифікаційних номерів, у зв'язку з чим офіційно звертались із заявами до податкової інспекції. Просили скасувати ідентифікаційні номери, виключити ідентифікаційні номери та всю інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснювати їх облік як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера, поставити відповідну відмітку в паспорті.
Їхні заяви були залишені без задоволення.
Суд вважає, що вимога позивачів до відповідача про виключення з інформаційного фонду Державного реєстру відомостей про індивідуальні ідентифікаційні номери і загальних відомостей про них, зберегти за позивачами раніше встановлену форму обліку платника податків і інших обов"язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера, підлягає задоволенню, оскільки право позивачів на збереження раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов’язкових платежів з релігійних переконань гарантоване статтями 1, 5 Закону.
Вимога позивачів до відповідача утриматися від вчинення дій щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про них не ґрунтується на законі. Облік платників податків та інших обов'язкових платежів, незалежно від форми такого обліку, передбачає збирання, зберігання, використання та поширення певної інформації про особу.
Що стосується вимоги до відповідача про внесення до паспортів відмітки про наявність у позивачів права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, то вона задоволенню не підлягає. Відмова відповідача від внесення такої відмітки не може бути визнана протиправною, оскільки жодним нормативно-правовим актом такий обов"язок на нього не покладений.
Як вже зазначалось, позивачі не погоджуються з Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року №602/1226, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004р. за №1345/9944), проте суд не входить в обговорення цього питання, оскільки цей нормативно-правовий акт може бути оскаржений позивачами з дотриманням правил ч.3 ст.19 КАС України щодо територіальної підсудності адміністративних справ.
Згідно ст. 256 КАС України не передбачено негайне виконання постанови суду про зобов"язання виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і інших обов"язкових платежів індивідуальні ідентифікаційні номери, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії ДПІ у м. Житомирі в частині відмови здійснювати податковий облік ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номера та виключити індивідуальний ідентифікаційний номер та всю інформацію про них з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру.
Зобов"язати ДПІ у м. Житомирі виключити з інформаційного фонду Державного реєстру індивідуальні ідентифікаційні номери ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і загальні відомості про них та здійснювати їх облік як платників податків та інших обов"язкових платежів за раніше встановленою формою обліку.
В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2009 року.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк