Суддів: Меленко О.Є., Пнівчук О.В.
Секретаря: Довжинської Н.Б.
Апелянт: ОСОБА_1
Представник апелянта: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01липня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.07.2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що місцевий суд допустив неповноту при розгляді справи, неправильно встановив обставини справи та дав їм невірну оцінку. Так, судом не взято до уваги той факт, що складений акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 04.09.2007 року є нечинним, а тому суд безпідставно посилався на нього. Оскільки актом судово-медичного обстеження у нього виявлено тілесні ушкодження, що підтверджує про нанесення йому ОСОБА_5 удару по голові, в результаті чого він знаходився на стаціонарному лікуванні 18 днів, а також продовжував амбулаторне лікування з 04 по 21.09.2008 року, то висновок суду про відсутність доказів щодо негативної поведінки відповідача є необгрунтованим. Тому просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди.
В засіданні Апеляційного суду апелянт та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали, відповідачі в судове засідання не з’явилися, хочи були повідомлені про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що майнова шкода, була заподіяна ОСОБА_1 внаслідок його неправомірних дій, а відповідачами не було надано суду належних і допустимих доказі існування негативних наслідків протиправної поведінки позивача для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вислухавши пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є вчителем предмету ’’Захист Вітчизни’’ ЗОШ № 18 в м.Івано-Франківську. 04.09.2007 року між ним та учнем 11 класу ОСОБА_5виникла конфліктна ситуація з приводу встановлення обставин зникнення його портфеля, який учитель залишив на столі каб.№ 323, зайшовши туди з метою забрати із лаборантської кімнати необхідні йому дидактичні матеріали. При цьому, ОСОБА_1 схопив учня за куртку щоб відвести до директора школи, а учень, намагаючись вирватися, зачепив рукою, на пальці якої був перстень, брову учителя, внаслідок чого учитель одержав легкі тілесні ушкодження.
Даний факт підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку комісії ЗШГ № 18, в якому зазначено, що учитель ОСОБА_1 не з’ясувавши обставин зникнення портфеля, в грубій формі почав виясняти стосунки із учнем ОСОБА_5, який ненавмисно, захищаючись розсік брову вчителю, а також поясненнями інших учнів. При цьому комісія зазначила, що ОСОБА_1, в порушення п.п.5.1. – 5.3 посадової інстанції № 13, повинен був знаходитися в каб. № 313 із учнями 10’б’ класу на своєму уроці, а не під час уроку в каб.№ 323.
Враховуючи зазначені обставини, а також вимоги ст.56 Закону України ’’Про освіту’’ щодо обов’язку додержання педагогічними працівниками педагогічної етики, моралі, поваги до гідності дитини, учня, захищати їх від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 було заподіяно шкоду внаслідок його протиправних дій, а тому підстав для її відшкодування, як матеріальної так і моральної, не вбачається.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 01 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча: В.М.Вакарук
Судді: О.Є.Меленко
О.В.Пнівчук